- •1. Сутність і значення фінансового аналізу. Його основні цілі, задачі, принципи.
- •2. Зовнішній фінансовий аналіз: його сутність, задачі, особливості.
- •3. Внутрішній фінансовий аналіз: його сутність, задачі, особливості.
- •4. Види фінансового аналізу: повний, тематичний, попередній, поточний, ретроспективний.
- •5. Типи економічних показників, що використовуються у фінансовому аналізі.
- •6. Деталізований аналіз фінансового стану підприємства.
- •7. Моделі та методи фінансового аналізу.
- •8. Формалізовані та неформалізовані методи дослідження фінансового стану підприємства.
- •9. Трендовий аналіз, його сутність та основні форми.
- •10. Порівняння – як основний прийом фінансового аналізу: його сутність, значення. Вимоги, що висуваються до порівняльних величин.
- •11. Вертикальний аналіз, його сутність на основні форми.
- •12. Аналіз відносних показників, його сутність та основні форми.
- •13. Порівняльний аналіз, його сутність та основні форми.
- •14. Факторний аналіз, його сутність та основні форми.
- •15. Типи детермінування, що використовуються у фінансовому аналізі.
- •16. Прийоми детермінованого моделювання факторних систем.
- •17. Кругообіг фінансових ресурсів підприємства. Характеристика його основних етапів.
- •18. Предмет, об‘єкт, суб‘єкти фінансового аналізу.
- •19. Схема проведення фінансового аналізу.
- •20. Характеристика основних показників фінансового стану підприємства.
- •21. Фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства.
- •22. Характеристика форм фінансової звітності: “Звіт про фінансові результати”
- •23. Характеристика форм фінансової звітності: “Звіт про рух грошових коштів”.
- •24. Значення бухгалтерського балансу для здійснення фінансового аналізу.
- •25. Основні форми фінансової звітності. Вимоги, що висуваються до складання бухгалтерської звітності.
- •26. Характеристика форм фінансової звітності: “Звіт про власний капітал”.
- •27. Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фінансового стану підприємства.
- •28. Види взаємозв‘язку форм фінансової звітності.
- •29. Аналіз активів підприємства.
- •30. Аналіз активів та пасивів підприємства.
- •31. Оцінка структури і динаміки фінансового стану за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Ознаки “гарного” балансу з точки зору підвищення ефективності.
- •32. Оцінка майнового положення: методика розрахунку основних показників, їх інтерпретація.
- •33.Аналіз стану основних засобів та нематеріальних активів.
- •34.Задачі та основні показники оцінки ефективності використання основних фондів.
- •35. Задачі, основні напрямки, інформаційне забезпечення аналізу оборотних коштів підприємства.
- •36. Види аналізу оборотних коштів.
- •37. Методи розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби в оборотному капіталі.
- •38. Класифікація оборотного капіталу.
- •39. Аналіз джерел формування, структури та розміщення оборотного капіталу.
- •40. Оцінка факторів впливу на величину власних оборотних коштів.
- •41. Оцінка загальної ліквідності та прибутку від величини оборотного капіталу.
- •42. Оцінка фінансових явищ, які обомовлюють ризик втрати ліквідності та зниження ефективності.
- •43. Оцінка видів стратегії фінансування поточних ативів: ідеальна, агресивна, консервативна, компромісна.
- •44. Оцінка причин та наслідків зміни структури поточних активів.
- •45.Задачі, основні цілі аналізу стану виробничих запасів. Ознаки незадовільної системи контролю ресурсів.
- •46.Зміст аналітичної роботи щодо формування та використання товарно-матеріальних запасів. Оцінка оборотності виробничих запасів.
- •47.Економічна сутність дебіторської заборгованості; причини її виникнення, фактори, що впливають на її величину.
- •49. Аналіз кредиторської заборгованості.
- •50.Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •51. Характеристика основних складових власного і залученого капіталу: основні відмінності між ними.
- •52.Оцінка структури джерел коштів підприємства. Фактори, що впливають на фінансову структуру капіталу.
- •57. Середньозважена та гранична ціна капіталу. Основні методи визначення.
- •58.Оцінка виробничого і фінансового лівериджу.
- •59. Оцінка ефективності використання власного і залученого капіталу. Ефект фінансового важеля.
- •60.Аналіз впливу структури активів і пасивів на рентабельність капіталу.
- •61. Економічна сутність та значення фінансового аналізу в процесі управління грошовими активами.
- •62. Сутність прямого методу аналізу руху грошових коштів, способи його здійснення, переваги та недоліки.
- •63. Основні причини невідповідності величини притоку грошових коштів сумі отриманого прибутку.
- •64. Класифікація вхідних та вихідних грошових потоків в розрізі господарської, інвестиційної та фінансової сфери. Основні напрямки використання інформації про рух грошових коштів.
- •65. Порядок визначення залишків грошових активів у відповідності з моделями Баумоля та Міллера-Ора.
- •66.Ануїтети та дисконтування грошових потоків підприємства.
- •67. Показники оцінки ліквідності та платоспроможності, методика їх розрахунку, економічна інтерпретація. Фактори, що впливають на нормативний рівень коефіцієнту поточної ліквідності.
- •68. Аналіз поточної платеспроможності компанії.
- •69. Оцінка платоспроможності підприємства.
- •70. Система відносних показників, що характеризують стійкість фінансового стану, алгоритм їх розрахунку, економічна інтерпретація.
- •71. Стійкість п-ва, види стійкості, фактори, що впливають на її рівень.
- •72. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості.
- •73,. Типи фінансової стійкості (абсолютний, нормальний, нестійкий, кризовий фін. Стан), їх характеристика. Причини неплатежів.
- •74. Аналіз кредитоспроможності позичальників.
- •75. Методика оцінки кредитоспроможності підприємства на основі аналізу: фінансових коефіцієнтів, грошових потоків, ділового ризику.
- •76. Визначення класу кредитоспроможності підприємства.
- •77. Якісний і кількісний рівень оцінки ділової активності підприємства.
- •78. Факторний аналіз коефіцієнта стійкого економічного зростання.
- •79. Аналіз залежності рівня рентабельності капіталу від обсягів реалізації та величини прибутку.
- •80. Основні показники оцінки рентабельності, їх характеристика.
- •81. Оптимізація обсягів виробництва, прибутку, витрат в системі “директ-костинг”.
- •82. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції.
- •83.Аналіз порогу прибутку.
- •84. Факторний аналіз рівня рентабельності.
- •85. Факторний аналіз рентабельності власного капіталу.
- •86. Методи оцінки інвестиційних проектів: метод визначення строку окупності, чистого приведеного ефекту, індекса рентабельності.
- •87.Методи оцінки інвестиційних проектів: метод розрахунку норми рентабельності інвестицій.
- •88. Аналіз альтернативних проектів, пов‘язаних з інвестиційною діяльністю.
- •89.Оптимізаційна модель розподілу інвестицій по декільком проектам.
- •90. Аналіз невизначеності ризику інвестиційних проектів.
8. Формалізовані та неформалізовані методи дослідження фінансового стану підприємства.
Метод ФА – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію та принципів дослідження фінансової д-ті. Категорії ФА – це більш загальні ключові поняття даної науки (дисконт, опціон, грошовий потік). Науковий інструментарій – це сукупність загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідження фін д-ті. Принципи ФА – регулюють процедурну сторону його методології і методики. Класифікація методів: 1) неформалізовані методи ФА основані на опису аналітичних процедур на логічному рівні (метод експертних оцінок, сценаріїв, психічний); 2) формалізовані – основані на строгих формалізованих аналітичних залежностях (стастичні, бухгалтерські)
9. Трендовий аналіз, його сутність та основні форми.
ФА представляє собою систему способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності господарюючого субєкта в умовах дії ринку та панування конкуренції. Методи ФА: 1) горизонтальний (трендовий); 2) вертикальний; 3) відносних показників; 4) порівняльний; 5) факториний. Горизонтальний – базується на порівнянні кожної позиції звітності минулим періодом. Трендови аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки коказника, очищеної від випадкових періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників в майбутньому, а відповідно, ведеться перспективний прогнозний аналіз. Для здійснення трендового аналізу використовують фінансову звітність форму №2. Формами трендового аналізу є: 1) порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду; 2) порівняння фін показників звітності з показниками аналогічного періоду минулого року (для п-ва з сезонним характером в-ва); 3) порівняння фін показників за ряд попередніх періодів. Метою такого аналізу є визначення тренду – основна тенденція динаміки показника.
10. Порівняння – як основний прийом фінансового аналізу: його сутність, значення. Вимоги, що висуваються до порівняльних величин.
Порівняння – це один із способів, за допомогою якого досліджуються всі предмети та явища у природі, в суспільстві, в економіці. Порівняння є найдавнішим і самим поширеним прийомом аналізу. При застосуванні цього прийому аналізуючий показник порівнюється з базовим. У ФА, як правило, досліджуваними найчастіше виступають фактично досягнуті показники. Базою порівняння можуть бути показники: планові, минулих періодів, нормативні, договірних зобовязань, розвинутих країн. Порівняння фактичних показників з плановими дає можливість визначити ступінь виконання плану за досліджуваний період часу, а зіставлення даних звітного періоду із минулими – виявити тенденції розвитку економічних процесів господарства. Шляхом порівняння фактичних показників з нормативними здійснюється контроль за витрачанням фін ресурсів. Важливим також є порівняння різних варіантів рішень з метою вибору оптимального. При застосуванні цього прийому слід памятати про дотримання необхідної умови забезпечення зіставлення показників. Порівняння висуває певні вимоги до порівняльних величин, вони повинні бути сумірні та якісно однорідні для цього необхідно забезпечити: 1) порівняльність, календарність періоду часу; 2) єдність оцінки за допомогою нейтралізації цінового фактору; 3) єдність кількісних і структурних факторів через нейтралізацію обємного і структурного фактора; 4) зіставлення вихідних умов д-ті (природних, кліматичних).
