51. Характеристика основних складових власного і залученого капіталу: основні відмінності між ними.

Капітал підприємства можна розділити на 2 основні частини: Власний(ВК) та Залучений капітал(ЗК). ВК являє собою частку активів за виключенням усіх зобов’язань. І в свою чергу в складі ВК може бути виділено 2 осн складові: 1) інвестований капітал(К)-капітал вкладений власниками в п-во, він відображається в балансі п-в і в статті статутний і додатковий капітал. 2)Накопичений К-створений на п-ві в п-ві в процесі його функціонування, відображається в статтях:*резервний капітал і нерозподілений парибуток. Крім цього в складі ВК необхідно виділити його частки і відображати динаміку його складу і структури за останні періоди.. Залучені кошти являють собою правові і господарські зобов’яз п-ва перед 3-ми особами. Величина ЗК хар-є можливість майб вилуч коштів підпр-ва, повязан зраніше прийнятими . зобовяз. До осн.зобовяз віднос: довгострокові та короткострокові кредити та позики, а також кредиторську заборгованість(расписать что єто такое и вкратце охарактеризовать).

52.Оцінка структури джерел коштів підприємства. Фактори, що впливають на фінансову структуру капіталу.

Важливим питанням є аналіз раціональності співвідношення власних і залучених коштів.

До основних пок-в, що хар-ть стр-ру капіталу(К) віднос:

1) Коефіцієнт фінансової автономії(незалежності)=власний капітал/валюта балансу

2) Коефіцієнт фінансової стійкості=(власні кошти+довгострокові позикові кошти)/валюта балансу

3) Коефіцієнт фінансування=власний капітал/залучений капітал

На співвіднош власних і залучених коштів впливає ряд факторів, що обумовлюються внутрішніми і зовнішніми умовами роботи підприємства та вибр. фін страт. До їх числа відносять:1)спосіб розміщення джерел майна в активах –нерозривний зв’язок пасивної і активної частини джерел баланса.(довгострокові активи підприємство повинно формувати за рахунок власних і довгострокових залучених коштів, якщо п-во не має залучених на тривалій основі коштів, основні фонди та інші необоротні активи повинні формуватися зарахунок ВК. 2)обсяг важко реал активів в складі обор фондів підприємства(збільшення величини якого потребує збільшення величини оборотного капіталу.)3)Тривалість одного обороту коштів. П-во швидкість обороту коштів у якого вище може мати >частку залучених джерел в сукупних пасивах без загрози власної платоспроможності.4)співвідношення тривалості виробничо-комерційного циклу і строку погаш кред заборг-ті(чим більше період вир-ком циклу обсл-ся за рах капіталу кредитору тим менша частка ВК може бути у п-ва). 5)стр-ра витрат п-ва (чим більше величина умовно-постійних витрат в собів продукції – тим> ризик неплатоспром-ті п-ва якщо по деяким причинам доходи зменшилися. Відповідно підпр-ва у яких питома вага пост витрат в заг сумі витрат значна пов мати більший обсяг власного капіталу)

Оцінку структури власного і залученого кап підпр-ва слід здійснювати в динаміці за ряд років, щоб уявити явну тенденцію змін, пов провадитись аналіз змін в складі ВК і ЗК, який здійснюється за допомогою аналітичних таблиць:

Ліва частка - Названі джерела коштів, права – величина цих елементів, їх частка, зміна відносно певного періоду.

53. Аналіз динаміки та струткури джерел фінансових ресурсів підприємства.

54. Оцінка раціональності співвідношення власних і позичкових коштів.

55. Аналіз динаміки складу власного і позичкового капіталу.

56. Аналіз ціни основних джерел капіталу.

Будь-яке п-во повино мати джерела коштів, щоб фінансувати свою д-ть. Загальна сума коштів, яку потрібно заплатити за використання граничного обсягу фінансових ресурсів, вирахена у % до цього обсягу, називається ціною капіталу. Поточні активи фінансуються за рахунок короткострокових, а засоби довгого користування – за рахунок довгострокових джерел коштів. Ціна капіталу є ключовим елементом теорії і практики рішень інветиційного характеру. Ціна капіталу показує, яку суму слід заплатити за залучення одиниці капіталу із даного джерела. Показник розраховується у відсотках, і, як правило, по річним даним. Можна виділити три основних джерела капіталу: 1) залучений; 2) акціонерний капітал; 3) відкладений прибуток (фонди власних коштів та нерозподілений прибуток. Залучений капітал: Основними елементами залученого капіталу є ссуди банку і випущені п-вом облігації. Ціна першого елементу повинна розглядатися с урахуванням податку на прибуток. Відсотки за користування ссудами банку включаються в собівартість продукції. Кбс = р*(1-Н), де р – відсоток, який сплачується банку за його ссуду; Н – ставка податку на прибуток. Ціна такого джерела коштів приблизно дорівнює величині сплачуваного відсотку. Для заново плануємого випуску облігаційного займу при розрахунку його ціни необхідно враховувати вплив можливої різниці між ціною реалізації облігацій і їх вартістю. При розрахунку ціни облігаційного займу Коб = Р*(1-Н), де Р = (Сн*р+(Сн-Ср)/к) / ((Сн+Ср)/2), де р – ставка відсотку; Сн – величина займу; Ср – реалізаційна ціна облігації; к – строк займу (роки). Акціонерний капітал: акціонери в обмін на надання своїх коштів п-ву отримують дивіденти. Їх дохід чисельно буде дорівнювати витратам по забезпеченню даного джерела коштів. Тому з позиції п-ва ціна такого джерела приблизно дорівнює рівню дивідентів, які виплачуються акіонерам. Кпа = Д/Цпа, де Д – розмір фіксованого дивіденту в грошових одиницях; Цпа – поточна (ринкова) ціна привелегійованої акції. Розмір дивідентів по звичайним акціям завчасно не визначен і залежить від ефективності роботи п-ва. Коа = Дп/Цоа + g, де Дп – прогнозне значення дивіденту на найближчий період; Цоа – ринкова ціна звичайної акції; g – прогнозний темп приросту дивідентів. Відкладений прибуток: Відкладений до виплати прибуток може займати велику питому вагу в загальній сумі джерел власних коштів. Ціна цього джерела також може розраховуватися різноманітними методами, і чисельно дорівнює ціні джерела коштів «звичайні акції». Коа = Дп/Цоа + g.