35. Задачі, основні напрямки, інформаційне забезпечення аналізу оборотних коштів підприємства.

Оборотний капітал п-ва, приймаючи участь в процесі в-ва та реалізації продукції здійснює безперервний кругообіг. Він проходить послідовно 3 фази і змінює свою натуральну речовинну форму з грошової на виробничу, а далі товарну. При цьому оборотний капітал переходить із сфери обігу у сферу в-ва (чи навпаки), приймаючи послідовно форму фондів обігу та оборотних виробничих фондів. Склад і розміщення оборотних коштів: Елементи: 1) до оборотних виробничих фондів (ОВФ) відносяться: основні та допоміжні матеріали (сировина); запчастини; інструменти; тара; паливо; 2) до фондів обігу (ФО) відносяться: готова продукція; дебіторська заборгованість; грошові кошти на р/р та в касі. Джерелами формування ОВФ є власні оборотні та залучені кошти, а ФО є лише залучені кошти. За ступінем планування ОВФ є нормованими (визначається необхідна потреба в них на п-ві; ФО є ненормованими (крім зарубіжних компаній). На відміну від основного капіталу, який неодноразово приймає участь в процесі в-ва, оборотний капітал функціонує тільки в одному виробничому циклі і повністю переносить свою вартість на виготовлений продукт. Основні задачі аналізу оборотних коштів: 1) визначення зміни складу та структури ОК; 2) групування ОК за основними ознаками (за ступінем ліквідності); 3) визначення основних джерел формування ОК; 4) розрахунок основних показників ефективності використання ОК. Термін часу, протягом якого відбувається обіг грошових коштів, являє собою тривалість виробничо-комерційного циклу. Цей період складається з відрізку часу між сплатою грошей за сировину (матеріали) і надходженням коштів від продажу готової продукції. На тривалість виробничо-комерційного циклу впливають: 1) період кредитування п-ва постачальниками; 2) період кредитування п-вом покупців; 3) період надходження сировини, матеріалів, а також перебування їх в запасах; 4) період в-ва і збереження готової продукції на складі. Оборотні кошти являють собою авансовану в горошовій формі вартість для планомірного формування і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в оптимально необхідних розмірах, що забезпечують виконання п-вом виробничої програми та своєчасність здійснення розрахунків. Ф-ції оборотного капіталу п-ва: 1) виробнича (фінансується процес в-ва); 2) розрахункова (завершення кругообігу та перетворення оборотного капіталу з товарної форми в грошову).

36. Види аналізу оборотних коштів.

На відміну від основного капіталу, який неодноразово приймає участь в процесі в-ва, оборотний капітал функціонує тільки в одному виробничому циклі і повністю переносить свою вартість на виготовлений продукт. Оборотні кошти являють собою авансовану в горошовій формі вартість для планомірного формування і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в оптимально необхідних розмірах, що забезпечують виконання п-вом виробничої програми та своєчасність здійснення розрахунків. Основними видами аналізу ОК є: 1) аналіз джерел формування структури і розміщення ОК; 2) аналіз стану виробничих запасів; 3) аналіз дебіторської заборгованості; 4) аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів п-ва. Аналіз джерел формування структури і розміщення ОК: По джерелах ОК поділяються на власні і залучені. Власні ОК повинні забезпечити майнову та оперативну самостійність п-ва, необхідну для рентабельної підприємницької д-ті. Власні ОК свідчать про фін стійкість п-ва, його положення на фін ринку. Формування власних оборотних коштів здійснюється за рахунок власного капіталу п-ва – статутного, резервного та додаткового. Залучені кошти в джерелах формування ОК в сучасних умовах набувають важливого значення та покривають тимчасову додаткову потребу п-ва в коштах. До залучених джерел ОК відносяться: 1) короткострокові позики та кредити банку; 2) інвестиційних податковий кредит; 3) додатково залучені кошти. Аналіз стану виробничих запасів: політика накопичення запасів товарно-матер цінностей веде до додаткового відволікання грошових коштів. Задача ФА полягає в тому, щоб знайти оптимальне (середнє) між надмірно великими запасами, які здатні привести до фін труднощів, та надмірно малими запасами, небезпечними для стабільного в-ва. Основними цілями аналізу та контролю за станом запасів: 1) забезпечення та підтримання ліквідності та поточної платоспроможності; 2) скорочення витрат в-ва шляхом зниження витрат на створення і збереження запасів; 3) зменьшення витрат робочого часу та простоїв обладнаня через нестачу сировини та матеріалів; 4) запобігання псуваню, розкраданню та безконтрольного використання запасів. Аналіз дебіторської заборгованості: Основним аналізом фінансів є оцінка оптимального для п-ва розміру дебіторської заборгованості та можливості надання знижки. На величину дебіторської заборгованості впливають: 1) обсяг реалізації та частина в ній реалізації на умовах подальшої оплати; 2) умови розрахунків із покупцями і замовниками; 3) політика стягнення дебіторської заборгованості; 4) платіжна дисципліна покупців; 5) якість аналізу дебіторської заборгованості та послідовність в викоританні його результатів. Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів п-ва: Тривалість знахоження коштів в обороті визначається сукупним впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Зовнішні – сфера д-ті п-ва; галузева належність (видобувне, торгове п-во); масштаби д-ті п-ва. Внутрішні – цінова політика; структура активів (оборотні і необоротні); організація в-ва. Оборотність коштів, що вкладені в майно оцінються основними наступними основними показниками: 1) коеф оборотності оборотного кпіталу; 2) тривалість 1 періоду; 3) величина абсолютної економії; 4) вплив оборотності оборотного капіталу на прирощення прибутку; 5) приріст обєму реалізації