27. Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фінансового стану підприємства.

Логіка аналітичної роботи щодо оцінки фінансового стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фінансового стану; 2) деталізований аналіз фінансового стану. Метою експрес-аналізу є наглядна та проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого субєкту. Експрес-аналіз виконують в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне читання та аналіз звітності. Підготовчий (мета) – прийняти рішення щодо доцільності аналізу фін звітності та переконатися в її готовності до вивчення. Дана задача вирішується шляхом познайомлення з аудиторським заключенням (стандартне і розширене). Крім того здійснюється візуальна та проста логічна перевірка звітності. Перевіряється наявність всіх необхідних форм та додатків, реквізитів, підписів. Попередній огляд – враховується як логічний так і інформаційний звязок, який існує між формами звітності. Метою попереднього огляду є ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників д-ті, а також якісні зміни в майновому та фінансовому положенні п-ва.

Мета третього етапу (економічне читання та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результатів господарської д-ті та фінансового стану п-ва. В цьому звязку рекомендується досліджувати структуру та динаміку фінансового стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс формується на базі вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період.

28. Види взаємозв‘язку форм фінансової звітності.

Основними видами взаємозвязку форм фінансової звітності є: 1) логічний; 2) інформаційний. Суть логічного взаємозвязку полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів та статей. Інформаційний звязок виражається в прямих та непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками звітних форм. Пряме контрольне співвідношення означає, що один і той же показник одночасово наведений в декількох звітних формах. Непряме контрольне співвідношення означає, що деякі показники однієї чи декількох звітних форм повязані між собою наскладними арифметичними розрахунками. Наприклад: 1) стаття власний капітал міститься в пасиві балансу та в звіті про власний капітал; 2) звіт про рух грошових коштів відображає рух показників, які зазначені у звіті про фінансові результати.

29. Аналіз активів підприємства.

В активі балансу статті розміщено залежно від ступеня їх ліквідності (швидкості перетворення на готівку). За цією ознакою розрізняють активи іммобілізовані (статті розділу I активу балансу) та мобільні (статті розділів II і III активу балансу).

Оборотний капітал може знаходитись у сфері виробництва та у сфері обігу тобто може функціонувати у грошовій та матеріальній формах.

Від того, які асигнування вкладено в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та у сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства.

Тому аналіз майна підприємства починають саме з аналізу динаміки складу і структури загального капіталу.

Аналіз необоротних активівПісля загального аналізу активів підприємства досліджують основний капітал. Для аналізу складу і структури основного капіталу складають окрему аналітичну таблицю

Аналіз оборотних активівНаступним кроком є аналіз змін поточних активів балансу як найбільш мобільної частини капіталу. Насамперед оцінюються зміни в наявності та структурі оборотного капіталу за найважливішими його складовими.

Для нормальної успішної життєдіяльності підприємства повинно мати: обґрунтовані розрахунки щодо їх потреби; налагоджені постійні канали з постачальниками, які успішно виконують свої договірні зобов’язання; раціонально визначені обсяги продукції на внутрішньогосподарські потреби, що виступає у наведеному прикладі як виробничі запаси.

На підприємстві можуть існувати надлишкові запаси. Вони створюються і в результаті нагромадження через наявність неліквідів, і усвідомлено у зв’язку із дефіцитом, постійним підвищенням цін тощо.

Недостатній обсяг виробничих запасів також негативно позначається на фінансовому стані підприємства. Зменшення вкладання запасів у виробничі запаси і незавершене виробництво призводить до дефіциту окремих їх видів, збоїв у виробничому процесі.

Надлишок запасів або їх недостатні обсяги можуть виникати в результаті:

• наявності помилок у розрахунках їх планової потреби;

• перевитрачання цих засобів, значного відхилення фактичних витрат від планових;

• значного відхилення фактично отриманого їх обсягу від розрахункового недоотримання постачальниками, у випадках невиконання, договірних зобов’язань

У процесі аналізу вивчається показник середнього запасу (З_дн), кожного виду матеріалів у днях: З_дн=(З* Д_н)/В

де З – середній залишок окремого виду матеріальних запасів; Д_н – тривалість аналізованого періоду, дні; В – витрачання аналізованого виду матеріалів за звітний період.

Фактичний середній запас у дня за основними видами виробничих запасів порівнюють із нормативним, встановлюють відхилення, з’ясовують його причини і вживають заходів щодо скорочення або поповнення запасів, необхідних для успішної роботи підприємства.

До оборотного капіталу належить і готова продукція. Для вивчення складу залишків готової продукції складається їх перелік і з’ясовуються причини наявності таких.

Збільшення залишків готової продукції негативно впливає на фінансовий стан підприємства (заморожування капіталу, зменшення його обертання).

Причинами залишків готової продукції є: низька якість продукції; порушення ритму роботи транспорту (найчастіше через нестачу пального); незадовільна організація навантажування готової продукції; затримка оформлення транспортних документів тощо; наявність конкурентів, утрачання ринків збуту; висока собівартість продукції.

Сума грошей має бути такою, щоб її було достатньо для погашення першочергових платежів.