2.3.2 Дані дійсного типу

Константи дійсного типу можуть бути зображеними у двох формах:

- з фіксованою крапкою, наприклад, 15.7, –0.054, +24.97;

- з плаваючою крапкою, наприклад, 0.256Е+3, 25.6Е+1, 2560Е–1.

Змінні дійсного типу  це змінні, котрі в якості своїх значень приймають числа з фіксованою крапкою чи плаваючою крапкою. Над даними дійсного типу можна виконувати чотири арифметичні операції: додавання (+), віднімання (–), множення (*) та ділення (/), котрі дають дійсний результат.

З аргументами дійсного типу використовуються такі функції: sin(x), cos(x), ln(x), sqrt(x), arctan(x), exp(x), sqr(x), abs(x), trunc(x), round(x). Перелік основних стандартних функцій дійсного типу наведено у додатку.

Дійсні типи позначаються ідентифікаторами real, single, double, extended та сomp й мають характеристики, наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Діапазон значень змінних дійсного типу

Дійсний тип	Діапазон значень	Число цифр мантиси	Розмір пам’яті
real	2.9Е-39...1.7Е+38	11-12	6 байт
single	1.5Е-45...3.4Е+38	7-8	4 байти
double	5.0Е-324...1.7Е+308	15-16	8 байт
extended	3.4Е-4932...1.1Е+493	19-20	10 байт
comp	–9.2Е+18…+9.2Е+18	19-20	8 байт

2.3.3 Дані символьного типу

Символьна, або лiтерна константа  це будь-який символ мови, узятий в апострофи, наприклад '–', 'А', '7'. B якості символьної константи припускають використання послідовностi символів, наприклад 'bob6='.

Змінна символьного типу (char)  це змінна, яка набирає значення символьної константи. До символьних даних можна застосовувати операції порівняння, а також стандартні функції перетворення: ord(s)  дає порядковий номер символу s в упорядкованій множині кодів символів, chr(n)  дає символ, що міститься під номером n в упорядкованій множині кодів символів.

2.3.4 Дані рядкового тпиу

Змінна рядкового типу (string) – це рядок символів. Константа рядкового типу – це рядок символів, узятий в апострофи. Наприклад,

‘ Ми вивчаємо Delphi ‘

Введення та виведення інформації в компоненти Delphi здійснюється за допомогою String-рядків. Більш детально з даними цього типу ознайомимось у подальшому.

2.3.5 Описування констант і змінних стандартного типу

Константи у програмі задаються явно своїми значеннями чи позначені ім'ям. Якщо константа позначена ім'ям, то вона повинна бути описана у розділі констант за таким форматом:

Const ім'я константи=значення;

В одному розділі припускають опис декількох констант, наприклад:

Сonst

t=77; {константа цілого типу}

kam=5.6Е-2; {константа дійсного типу}

abba9='c'; {константа символьного типу}

k=true; {константа логічного типу}

L=’Паскаль’; {константа рядкового типу}

Кожна змінна, що зустрічається у програмі, повинна бути описана в розділі змінних за таким форматом:

Var ім'я змінної:тип;

Приклад опису змінних:

Var

bom : integer; { змінна цілого типу}

h : real; {змінна дійсного типу}

pt : char; {змінна символьного типу}

m : boolean; {змінна логічного типу}

aо : string; {змінна рядкового типу}

Якщо декілька змінних мають однаковий тип, то їх можна об’єднати у спільний список, як показано нижче:

Var

a, b, c : real; k, tom : integer;