- •1. Джерела й чинники виникнення зв’язків з громадськістю в умовах первісного суспільства.
- •2. Розвиток пр-комунікацій у часи Київської Русі.
- •3. Хронологія розвитку пр у хх столітті: основні історичні віхи.
- •2. Праслов’янські пр комунікації у формі воєнної демократії (племінні збори — віче старійшин — вождь) та народне віче часів Київської Русі.
- •3. Епоха формування підгрунття розвитку пр (1900-1917): характеристика періоду.
- •1. Особливості зв’язків з громадськістю Античної Греції і Давнього Риму: політична сфера.
- •2. Перші професіонали давньоруського пр: Нестор, Сильвестр, Даниїло Заточник, автор «Слова о полку Ігоревім»
- •3. Період Першої світової війни (1917-1919): тенденції розвитку пр-комунікацій.
- •1. Зв’язки з громадськістю в Античному світі: комерційна сфера.
- •2. Прес-портрети давньоруських князів та їх пост пр. Сутність поняття «пост пр».
- •3. Епоха економічного підйому «двадцятих» (1919-1929): застосування «воєнних» паблісіті в економічних інноваціях й політиці. Мирного часу.
- •1. Зв’язки з громадськістю в Античному світі: конфесійна сфера.
- •2. Жанрові різновиди давньоруського пр: літописи, публіцистика, правова література, билинний епос, ходіння, житія, поучення, політична карикатура.
- •3. Епоха Рузвельта і період Другої світової війни (1930-1945): вдосконалення й збагачення практики пр.
- •1. Різновиди зв’язків з громадськістю в античні часи (публічний діалог, театралізовані вистави, архітектурні і скульптурні інтенції, психологічні війни).
- •2. Унікальність пр-технологій Запорізького козацтва (хv-хvііі ст.).
- •3. Повоєнний період (1945-1965): чинники розвитку пр-комунікацій.
- •1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.
- •2. Пр на війні: особливості інформаційно-психологічних воєн Богдана Хмельницького.
- •3. Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. По наш час): причини змін цілей і завдань пр, диверсифікація методів, інструментарію.
- •1. Еволюція зв’язків з громадськістю у Західній Європі в Середні віки: політична сфера.
- •2. Міжнародний пр України у часи козаччини.
- •3. Паблік рилейшнз як бізнес: історичний огляд професіоналізації галузі.
- •1. Ніколо Макіавеллі – основоположник політичного консалтингу.
- •2. Виключність пр-технологій національних державних інституцій: козацька рада (хv ст.) та січова рада (хvі-хviii ст.).
- •1. Новації конфесійних пр-технологій в часи Середньовіччя у Західній Європі.
- •2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.
- •3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.
- •1.Внесок у зародження теорії пр-комунікацій Фоми Аквінського, Роджера Бекона, Мішеля Монтеня, Еразма Ротердамського.
- •2. Козацькі літописи Граб’янки, Величка та Самовидця як засіб пр, їх відмінність у використанні пр-стратегій.
- •3. Діяльність професійних пр-організацій Західної Європи, їх роль у вдосконаленні професійної етики.
- •1. Зв’язки з громадськістю у комерційній сфері Середньовіччя.
- •2. Національний досвід пр комунікацій в Україні в умовах формування модерної нації (кінець хvііі-хіх ст.).
- •3. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю хх ст.: міжнародні асоціації.
- •3. Основні характеристики етичних кодексів професійної пр-діяльності.
- •2.Вплив міжнародних відносин, зокрема російсько-турецьких (1806-1812, 1826-1829) та російсько-французької (1812) війн на розвиток пр-комунікацій.
- •3. Паблік рилейшнз в економічному житті сша хх ст.
- •1. Технології і методи формування політичного пр в період хvii-хviii ст. У Західній Європі.
- •2. Поширення ідей Просвітництва в Україні як каталізатор розвитку пр-комунікацій.
- •3. Роль і функціональне використання пр-комунікацій в діяльності владних структур хх ст.: досвід сша.
- •1. Розвиток пр-комунікацій у діловій сфері в Нові часи (Західна
- •2.Національне відродження як процес формування соціальних комунікацій в Україні (характеристика 3-х етапів).
- •3. Функціонування pr-комунікацій у бізнес сферах країн Західної Європи хх ст.// Розвиток пр у бізнесі європейських держав у хх ст.
- •1. Чинники домінування в пр-комунікаціях Нових часів релігії та її інститутів.
- •2. Досвід пр комунікації України в економічній сфері хіх ст.: бізнес-комунікації українських промисловців (Терещенки, Симиренки, Яхненки).
- •3. Історичний досвід pr-комунікацій хх ст. У формуванні та функціонуванні владних структур європейських держав.
- •2. Використання комунікативних технологій в релігійному житті України хіх ст.. (греко-католики, митрополит Шептицький).
- •3. Історична роль видатних політиків хх ст. У формуванні і розвитку пр-комунікацій.
- •1. Значення науки і філософії Просвітництва у формуванні пр-комунікацій хvii-хviii ст..
- •2. Міжкультурні комунікації України хіх ст., їх взірці та роль в розвитку практики зв’язків з громадськістю. Обмін культур як пр-технологія.
- •3. Своєрідність пр-технологій хх ст. У політичній сфері на прикладах інформаційної політики Німеччини, Великобританії, Франції, сша.
- •1. Внесок у зародження теорії пр комунікацій видатних просвітників: д.Дідро, м.-ф. А.Вольтер, ж.-ж.Руссо, ш. Монтескьє, д. Мільтон, д.Дефо, д.Свіфт. Г.Філдінг, т.Гоббс, д.Локк.
- •2. Розвиток гуманітарних знань в Україні як аспект становлення вітчизняних пр комунікацій кінця хviii - хіх ст.
- •3. Політичний консалтинг як перспективний напрямок розвитку зв’язків з громадськістю хх ст.
- •1. Зародження основ паблік рилейшнз в Америці: джерела офіційної історії пр.
- •2. Українські публічні діячі хіх століття: сучасна інтерпретація.
- •3. Діяльність найвідоміших професіоналів у сфері пр хх ст.
- •1. Інноваційні пр-технології сша хіх ст.
- •2. «Іміджеві війни» України хіх ст. Як національний феномен.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Айві Лі.
- •1. Тенденції розвитку пр у Західній Європі у хіх ст.
- •2. Національний досвід політичних і соціальних комунікацій в Україні хіх ст., специфіка формування їх національних домінант.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Едварда л. Бернейса.
- •1. Політичні пр-комунікації хіх ст.: досвід країн Європи.
- •2. Розвиток гуманітарних знань в Україні як чинник становлення вітчизняних суспільних комунікацій кінця хуш - хіх ст.
- •3. «Східні pr» в хх ст.: самобутні риси і західний досвід.
- •1. Ораторське мистецтво як пр технологія в публічних дебатах політичних діячів хіх ст..
- •2. Джерела розвитку пр комунікацій у Росії в імперський період (1721-1917).
- •3. Пр тоталітарних режимів хх ст.: технології, стратегії, мотивації, персони.
- •1. Зв’язки з громадськістю в комерційній сфері та в бізнесі хіх ст.. Внутрішньо корпоративний пр як інновація.
- •2. Використання пр-технологій в економічній сфері Росії протягом хvіі-хіх ст.
- •1. Зв’язки з громадськістю як активний провідник міжнародного співробітництва.
- •2. Радянський пр: його своєрідність, специфіка та історичні помилки.
- •3. Особливості формування пр-комунікацій у країнах Східної Європи: Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія.
- •1. Роль міжнародних виставок в розвитку пр-комунікацій хіх ст.
- •2. Особливості радянської пропаганди як різновиду пр-комунікацій (1917-1991).
- •3. Особливості розвитку пр-бізнесу в Китаї.
- •1. Некомерційні пр хіх ст., їх методи та технології.
- •2. Пр в бізнесі і політиці Росії 1991-2012 рр.
- •3. Особливості розвитку pr-комунікацій в транснаціональному контексті на рубежі тисячоліть.
- •1. Інформаційна політика преси Англії, Франції у хіх ст., її роль у формуванні пр-комунікацій.
- •2. Інституалізація пр-комунікацій у Росії та в Україні: специфіка і типологія.
- •3. Основні положення Золотої доповіді мапр «Рекомендації і стандарти освіти в галузі паблік рілейшнз» (1990).
1. Інформаційна політика преси Англії, Франції у хіх ст., її роль у формуванні пр-комунікацій.
2. Інституалізація пр-комунікацій у Росії та в Україні: специфіка і типологія.
Інституалізація ПР-комунікацій у Росії та в Україні: специфіка і типологія ПР в Україні починався із практичної діяльності, підкріпленої досвідом комунікації в СРСР. Пізніше потребу в кваліфікованих спеціалістах частково забезпечували безсистемні спецкурси, які викладалися у ВНЗ. Була практика переймання досвіду у західних ПР-спеціалістів, проте їхній досвід і знання не завжди можна було застосувати для управління українською громадськістю, в силу специфіки менталітету. Професіоналізація: - Закони (1997 р. Закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування в Укр. Засобами мас. інфо» - з цього закону починається узаконений інститут ЗГ.) 2004 р. – розпорядження Кабміну «Про роботу центр та місц. Органів держ. влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв’язків з громадськістю та взаємодії зі ЗМІ». - Виріш. Проблеми базової освіти (раніше лише курси). З 2006 року Кабмін затвердив вузівські спец. «РЗГ» У нац. Вузах створено кафедри. Провідна – в Шевченка. - Поява громадських організацій, які регулюють проф.. поведінку. Згодом в рамках структур Верховної Ради України, адміністрації Президента, Кабінету Міністрів під вивісками прес-служб почали функціонувати відділи або підрозділи, які виконують функції зв'язків з громадськістю. Такого роду підрозділи створені і в структурах окремих міністерств і відомств, зокрема МЗС України, МВС Міністерства оборони і ін. Проте функції таких підрозділів зводилися до елементарного розповсюдження інфо і реклам продуктів. Дії були – безсистемні; недовговічні акції розраховані на моментальний ефект. Лише згодом постали нові задачі: формування позитивного ставлення громадськості до роботи чи то державних, чи то комерційних організації. Одночасно ми спостерігаємо підвищення рівня недовіри з боку громадськості, різних соціальних груп до інститутам влади, ключових державних і політичних діячів, до ринкових структур, що зароджуються. Тому сферою діяльності перс-служб стає не лише інформування, але й управління громадською думкою, формування потрібного ставлення аудиторії до об’єкту ПР. Зараз UAPR працює із прес-службами держ. органів для підвищення професіоналізму у сфері ЗГ, позиціонуючи цю роботу як власну соціальну відповідальність. Професійні організації: - PR-Ліга створена у 2003р. з метою розвитку ринку послуг зв’язків з громадськістю на засадах, прийнятих міжнародною PR-спільнотою та зокрема на основі документів та принципів IPRA. Зокрема, Денис Богуш, віце-президент PR-Ліги, є представником Міжнародної організації паблик рілейшнз в Україні. Членом ІPRA є також віце-президент PR-Ліги Олена Деревянко - Український ПР-альянс, який увійшов до складу рекламної коаліції - Українську Асоціацію зі зв’язків з громадськістю (UAPR) засновано лідерами вітчизняної PR-індустрії у відповідь на низькі стандарти роботи в галузі зв’язків з громадськістю та поширення практики платної журналістики. – виникла у 2005 році. У відповідь на потребу ринку КНУ імені Т. Ш. став першим ВНЗ, який отримав ліцензію на відкриття
спеціальності «РЗГ» у 2007 році. На сьогодні така спеціальність викладається у великій кількості ВНЗ країни.
Период институционализации связей с общественностью в России
В 1988 г. в исполнительных комитетах Моссовета и Ленсовета появились первые отделы по СО. Вскоре были созданы аналогичные подразделения и в других властных структурах центра и регионов. Еще активнее институционализация СО происходила в сфере зарождавшегося частного бизнеса. В 1989 г. в Москве возникли PR-агентства «Никколо М» и «Миссия Л», годом позже — «Имиджленд Паблик рилейшнз». В 1991 г. петербургское агентство «Балт-Арт» объявило о новом направлении услуг — организации и проведении пресс-конференций, презентаций, осуществлении связей с прессой. В течение последующих нескольких лет произошла переориентация значительной части рекламных фирм в область СО. Во второй половине 1990-х гг. о создании PR-подразделений заявили РАО «ЕЭС России», ОАО «Газпром», РАО «Норильский никель», группа компаний «Сибирский алюминий», ОАО «КамАЗ», ОАО «МДМ-банк», ОАО «Ростсельмаш», ОАО «Рыбинские моторы», ГК «Росвооружение» и ряд других предприятий общероссийского значения. В то же время стали появляться соответствующие службы в органах исполнительной власти всех уровней и даже в силовых структурах, прежде традиционно закрытых для широкой общественности: Генпрокуратуре, ГУВД Москвы, Службе внешней разведки, Налоговой полиции России, МВД и пр.. Многие агентства, появившиеся в конце 1990-х — начале 2000-х гг., также были либо закрыты, либо присоединены к другим, более крупным организациям. Некоторые агентства стали частью международных конгломератов: например, петербургская компания «SPN Granat в 2004 г. вошла в состав международного агентства Ogilvy и сегодня именуется SPN Ogilvy.
Вообще, но мнению экспертов, в последние годы в России обозначилась тенденция
укрупнения субъектов рынка PR: крупные компании предпочитают иметь в своей структуре отделы, осуществляющие полный цикл работы по СО: те же, которые пользуются услугами PR-фирм, предпочитают крупных игроков. В результате большинству мелких PR-компаний приходится уходить с рынка или переквалифицироваться в предприятия рекламного или издательского профиля.
В 1991 г. в Москве была зарегистрирована Российская ассоциация по связям с общественностью (РАСО), учредителями которой стали государственные и коммерческие организации, фонды, СМИ, банки, биржи. Сегодня РАСО объединяет свыше 100 членов — организаций и профессионалов — и является саморегулируемой общественной организацией. В 1997 г. РАСО вошла в состав Европейской Конфедерации PR (CERP), сотрудничает с рядом других зарубежных и международных ассоциаций. Вслед за РАСО возникали и другие профессиональные объединения, например, появившаяся в 1999 г. Российская ассоциация компаний-консультантов по СО. В 2003 г. при РАСО возникла Российская ассоциация студентов по связям с общественностью (РАССО). Работа общественных объединений в области СО с самого начала и до сих нор продолжает реализовываться по нескольким направлениям. Прежде всего, это научная и научно-практическая деятельность: исследования и консультации в профессиональной сфере. Затем вопросы саморегулирования деятельности PR-специалистов: в 2001 г. РАСО приняла «Российский Кодекс профессиональных и этических принципов в области связей с общественностью», призванный упорядочить деятельность специалистов и сделать ее более достойной в глазах общественности. Еще одним свидетельством институционализации СО стало постоянное проведение профессиональных мероприятий.
Другим направлением общественной деятельности в сфере СО стати профессиональные
съезды, фестивали и т. и. Среди наиболее известных следует назвать «Дни PR в Москве»,
проводящиеся с 1999 г., PR-фестиваль «PR — профессия третьего тысячелетия»
(Петербург, с 2001 г.), «Baltic PR Week-end», ставший уже международным событием в сфере СО.
Еще одно направление — специализированные выставки, регулярно проходящие в
Москве и крупных региональных центрах. Чаще всего это — совместные выставки
достижений в области и PR и рекламы, но периодически проводились и специализированные мероприятия по СО, как, например, московская выставка «ПР, консалтинг, выборные технологии», проводящаяся с 1999 г. Следует упомянуть о профессиональных PR-изданиях, появившихся в России. В первую очередь, конечно, это возникшие во второй половине 1990-х гг. журналы «Советник», «PR-диалог», «СО-общение», ряд Интернет-проектов (Sostav.Ru, Prnews и др.). Публикации в этих изданиях не только отражали современную ситуацию на рынке СО в России, но и вносили существенный вклад в развитие их теории.