1. Зв’язки з громадськістю у комерційній сфері Середньовіччя.

Комерційний ПР був найчастіше усним: чутки і відомості очевидців – купцями і мандрівниками. Інформація про купців розносилася досить широко. Саме купці були носіями інформації, тому що жодне сполучення (в т.ч. поштове) не відбувалося регулярно, тож інформування проходило стихійно. Купці мали широкі можливості взаємодії, адже були мобільнии, мали контакти у інших містах, володіли кількома мовами, для них не існувало міждержавних обмежень як, наприклад, для королів, тому міжнародні торгові союзи були набагато міцнішими, ніж міждержавні. Досить високим був вплив торгових гільдій.  Купці створювали імідж для певних товарів, особливо для екзотичних, що позиціонувалися предметів розкошу. В результаті аристократія і багатії залюбки купували ці товари, а володіння ними ставало символом приналежності до певного класу.  Банкіри, що відали фінансовою стороною питання, слугували посередниками між купцями і знаттю, а іноді виконували секретні доручення королівських і аристократичних домів, тобто здійснювали професійну комунікацію. Крім торговців, у 11-13 ст. розвивається клас ремісників, що об’єднувалися у професійні корпорації – цехи. Для вступу в цех необхідно було, крім навичок, мати гарну репутацію.  У Середні віки стається занепад письмової реклами на противагу усній через те, що писане сово сприймається як щось сакральне. Усна ж реклама переживає розквіт. Найрозповсюдженіші – «крики вулиць» і глашатаї. Зокрема глашатаї у 13 ст. утворювали особливий цех. Втім послугами глашатаїв користувалися лише заможні люди і влада. Інші використовували саморекламу або вивіски та демонстраційні зразки товарів. Середньовічна реклама підлягала регулюванню.  Розвиток міст супроводжувався появою і поширенням ярмарків, що включали торгові і розважальні акції і театральні вистави. Регулярний характер ярмарок сприяа розвитку ярмаркової культури – специфічного фольклору і «балаганів». Поява оманливої реклами створило ярмаркам досить негативну репутацію.  У містах з’являлися постійні ринки, де підтримувалася ділова комунікація.  У 15-16 ст. з’являються перші листки і плакати із зображенням і текстом, а також прототипи прейскурантів, каталогів, прас-листів. З’являються і поширюються типографії. Друкарство підіймає друковану комунікацію.  В епоху Ренесансу інформація стає товаром і з’являються установи з її розповсюдження на комерційній основі: листки з новинами, згодом друковані. Можна відмітити рукописні відомості дому Фуггерів у Лейцпізі, друковані брошури фон Айцинга (з 1538).\ У 16 ст. зароджується газетярська діяльність. Це призводить до зародження публіцистики у 15-16 ст.  Монахи починають опікуватися дорогами і поштовими службами.

2. Національний досвід пр комунікацій в Україні в умовах формування модерної нації (кінець хvііі-хіх ст.).

3. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю хх ст.: міжнародні асоціації.

Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю ХХ ст: міжнародні асоціації.  Мета міжнародних асоціацій – координація діяльності нац. Асоціацій на міжнародному рівні. Організації: - Європейська конфедерація зі зв’язків з громадськістю (діє з 1959 року) - Європейська асоціація спеціалістів з ПР - Міжнародна асоціація ПР (IPRA), заснована в 1955 році в Лондоні. Напрямки діяльності IPRA: - Пропаганда престижу професії піарника, дотримання етичних норм в контексті міжнародних аспектів ПР. - Підтримка проф. вдосконалення і престижу ПР в країнах, де ця професія знаходиться на початковому рівні розвитку, допомога у створенні національних асоціацій. - Видавнича діяльність – професійні журнали («Золоті сторінки») - Фахові конференції 2 рази на рік - Вручення щорічної премії за видатний внесок у поліпшення взаєморозуміння у світі. Міжнародна асоціація бізнес-комунікаторів (International Association of Business Communications – IABC). Мета – підвищення стандартів компетенції та етики в сфері ПР. Здобутки: - Розроблено посібник з проф. удосконалення  - Засновано комітет з етики покликаний впроваджувати у життя відповідний кодекс етики. - Засновано фонд підтримки освіти і науково-теоретичних досліджень. Головні цілі і завдання міжнародних проф. об’єднань: - Глобалізація ПР-діяльності - Розвиток оперативного і простого процесу співпраці спеціалістів в світовому масштабі - Підвищення ролі проф. стандарту - Наукова, дослідницька діяльність - Аналіз та вивчення практичного досвіду та систематизація ПР-методів та прийомів - Організація з’їздів, форумів, конференцій для обміну досвідом.

IPRA (1955). Основним завданням вбачала підвищення рівня роботи у Пру різних країнах і ефективності роботи і професійного рівня ПР-спеціалістів. Група керівників ПР-фірм з Великобританії, Нідерландів, Франції, Норвегії і США зібрались у Голандії у 1950 р. В результаті була прийнята заява про необхідність створити Всесвітній міжнародний комітет з метою обміну інформацією, співробітництва і утворення Міжнародної асоціації ПР. протягом 5 років у Лондоні проходили регулярні конференції, що співпадали з конференціями IPR. 1 травня 1955 було створено Асоціацію IPRA, прийнятий її статут і вибрана Рада. Сьогодні IPRA – всесвітня професійна організація, що слугує каталізатором розвитку високих норм у сфері освіти, етики, практики ПР. проходять регулярні зустрічі і публікуються матеріали. Після кожного Всесвітнього конгресу (раз на три роки) публікується «золотий звіт». Асоціація отримала офіційне визнання з боку ООН (1964) і ЮНЕСКО. Членами можуть стати ті, хто працює у ПР не менше п’яти років і має високу компетенцію. Має більше 800 членів у 65 країнах світу. Тісно співпрацює з різними національними і регіональними ПР-федераціями. Европейська конфедерація з ПР – CERP (1959). Працює з метою представлення інтересів професійних асоціацій Європи та їх членів. Є форумом для вироблення професійних та етичних норм. Велика увага приділяється розвитку нових професійних асоціацій у середовищі європейського студентства, а також активно проводяться курси і семінари серед спеціалістів. Організація має консультативний статус у Раді Європи, ЮНЕСКО, користується підтримкою Європейської комісії. Об ёєднує більше 26 нацональних асоціацій ПР. Міжнародний комітет асоціацій ПР-консультантів (1986). Працює у цілях координації професійної діяльності ПР-компаній, що працюють на міжнародному ринку. Об’єднав національні асоціації зі зв’язків з громадськістю 21 держави (850 компаній, 20 тис. чол..).  Світовий альянс зі зв’язків з громадськістю і комунікаційного менеджменту, GAPRCM (2000). Є форумом, де ПР-практики з усього світу можуть обмінюватися досвідом, розробляти загальні стандарти роботи у різних країнах, знайомитися з міжкультурними підходами до ПР у тих чи інших регіонах. Члени Альянсу розробляють спільні для всіх учасників норми ПР-ринку, а також визнають професійну акредитацію одне одного. Членами Альянсу є зокрема асоціації зі зв’язків з громадськістю Канади, ВБ, Італії, Швеції, Австралії, Нової Зеландії, ЮАР.

БІЛЕТ №13

1. ПР-технології «галантного століття» як засіб формування і підтримки іміджу влади у Західній Європі.

ПР-технології «галантного століття» як засіб формування і підтримки іміджу влади у Західній Європі. У галатне століття абсолютизм набуває свого найвищого розвитку. Створюючи навколо себе ореол виключності і недосяжності, монарху вдалося зробити державу своєю власністю. Королі створюють собі імідж богообраних, вищих створінь, воля яких є вищим законом. Інструментами створення такого іміджу стають наука і мистецтво, які прославляють лише короля, історія стає лише описом геройських вчинків короля і його предків. Тим самим шляхом йшло мистецтво. Монументальна пропаганда стає актуальною як ніколи: стиль бароко став художнім відображенням князівського абсолютизму, величності, пози. Палаци – вже не фортеці, які надавали підданим відчуття безпеки. Тепер це втілення Олімпу, в яких все говорить про те, що тут живуть боги: величезні зали, сліпучі дзеркала, вибаглива архітектура – ніщо не приховувалося, все має демонструвати божественність короля. Досить цікавим у даному контексті є те, що палаци у стилі рококо завжди одноповерхові, адже ніщо не може бути вищим за короля і ходити над його головою.  Вигляд самого короля, його прислужників і предметів, що його оточували були покликані зміцнювати його імідж: золото у одягу і елементах інтер’єру, навіть меблі, посуд і одяг прислуги короля були із золота.  Небувалого розвитку набувають придворні церемонії, пишні і продумані до найменший деталей. Це стосувалося не лише певних заході – все життя монарха від пробудження до відходу до сну була низкою церемоній. Короля постійно оточують придворні, що символізує його могутність. Навіть те, що король мав коханок намагалися легітимізувати у наукових працях.  Непроникним для простих людей був монарх – вхід у парки і сади навколо палацу був суворо заборонений, а коли король виходив у місто цілі вулиці оточувалися охороною. Особливим способом піддані мали навіть підходити і розмовляти з королем: похиливши голову і стишуючи голос. При цьому почесті надавалися не лине монарху, а навіть його речам, наприклад, кареті.  Мілітаризм слугував засобом демонстрації земної влади монарха: військо було неодмінним атрибутом найнікчемнішого тирана. Ще одним неодмінним атрибутом була пишність і марнотратство: величезна кількість прислуги, розкішні замки, пишні святкування, бали, бенкети, навіть феєрверки, неймовірні видатки на коханок. Свій статус монархи ревниво підтримували, вдаючись до тілесних покарань за недостатній прояв поваги.

2. Розвиток соціальних комунікацій в Україні в імперський період: вплив політтехнології урядів Росії і Австро-Угорщини на формування вітчизняних ПР-комунікацій, специфіка формування їх національних домінант.