1. Сутність та історія розвитку логістики.

Походження поняття логістика найімовірніше пов’язане з др.. грецьким logistikas(обчислювати, міркувати). Вважалось, що логістика це діяльність з забезпечення війська провіантом та житлом. Пізніше логістика була застосована в економ сфері і розвивалась як військова дисципліна, завдяки цьому вона перетворилась на науку. Перша наукова праця з логістики – праця фр. військового фахівця А.Джоріні (поч.. ХІХ століття)

Остаточне формування логістики як науки відбулося в середині ХІХ ст..

Найбільш широких масштабів принципи та підходи до логістики у військовій справі були реалізовані в роки ІІ світової війни у сфері організації матеріального і технічного забезпечення америк армії та військ союзників.

Вперше на можливість військ логстикив економіці вказав у 1951 р. Оскар Маргенштерн, який був фахівцем у сфері системного аналізу. Він розглядав логістику як частину вчення про організацію і економічне виробництво, що охоплює виробничу і дистрибуцій ну сфери.

Застосування логістики в цивільній сфері розпочалось в 60-ті роки ХХ ст.. логістика визначалась як діяльність з оптимальної кординації, переміщення і створення запасів сировини, діяльність з переробки і пакування продукції, її складування тощо. Таким чином логістика отримала новий напрям розвитку – економічний.

2. Сучасні визначення логістики.

Існують 3 підходи: орієнтований на переміщення, на життєвий цикл та на послуги.

І.Підхід орієнтований на переміщення визначає логістику як дії, завдяки яким відбувається планування, правління, реалізація та контроль просторово-часової трансформації товарів і пов’язаних з цим змін у лог сервісі. Відповідно до цього підходу, логістика – це процес планування, реалізації та контролю ефективного і економічного переміщення сировини, напівфабрикатів і готових виробів та пов’язаних з цим послуг і відповідної інформації. Логістика – поняття що охоплює організацію, планування контроль і реалізацію переміщення товарів від їх виробництва до кінцевого споживача.

ІІ. Підхід орієнтований на життєвий цикл визначає логістику як допоміжне управління планування, контролю та регулювання, яке в період споживання продукту гарантує ефективне використання засобів і адекватну ефективність логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання.

ІІІ. Підхід орієнтований на послуги визначає логістику як процес координації нематеріальних дій для ефективного надання послуг щодо оптимізації витрат і згідно вимог споживача.

Логістика – дуже багатогранна наука, тому існує багато інших визначень. Логістика – наукова дисципліна про управління потоками в системах. Логістика вирішує питання, що стосуються матеріальних та інформ потоків з товароруху.

3. Передумови, фактори та етапи розвитку логістики.

Етапи: 1.60-ті рокт ХХ ст.. передумови – використання логістичного підходу для управління матеріальними потоками у сфері обігу.

На цьому етапі формуються такі ключові положення: - існуючі окремі потоки матеріалів у виробництві, зберігання і транспортуванні можуть бути пов’язані єдиною системою управління;

-Інтеграція окремих функцій фізичного розподілу товарів може дати істотний еономічний ефект.

2.80-ті рр.. ХХ ст.. характеризується розширенням інтеграційних основ логістики. Логістика починає охоплювати виробничі процеси. У цей період відбувається швидке зростання вартості фіз. розподілу, а також зростання професіоналізму менеджерів які здійснюють логістичний процес, широке використання комп’ютерів для збору інформації тощо.

3. 90-ті рр.. ХХ ст.. розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики. З’являються фундаментальні зміни в організації та управління ринковим процесом у світовій економіці (глобалізація). Сучасні комунікаційні технології забезпечують швидке проходження інформації та дозволяють здійснювати контроль на усіх фазах переміщення продукту від первинного джерела до кінцевого споживача.