35. Етапи підготовки інформаційно-аналітичних продуктів

Етапи(на принципі дедукції – від загального до конкретного):

1. Організаційний – загальне знайомство виконавця з проблемою і з суміжними питаннями(складання плану із зазначенням термінів виконання, визначення необхідних джерел інформації).

2. Визначення термінів та понять.

3. Збір необхідних фактів з використанням різних джерел інформації(знання навколишньої дійсності, розуміння переваг та недоліків джерел інформації, вміння з ними працювати,наявність організаційних здібностей).

Шлях збору фактів відбувається двома шляхами:

- інформація постійно накопичується в базах даних організації та використовується відповідно до потреб підготовки матеріалів, документів, це шлях для стандартних повторювальних завдань.

- для нестандартних рішень, нових ситуації – дефіцит часу та інформації.

4. Тлумачення фактів , а саме їх аналіз та оцінка,мета цього етапу – визначення максимуму користі від переробки цієї інформації.

5. Побудова однієї чи кількох робочих гіпотез( дозволяє зрозуміти суть проблеми, що аналізується,глибше проаналізувати причино наслідкові зв’язки явищ і процесів, виробити власне бачення розвитку проблеми, спрогнозувати розвиток досліджуваного об’єкта)

6. Перевірка гіпотез, тобто їх підтвердження або спростування,формулювання висновків, які і виступають засобами перевірки гіпотез, підбиття підсумків.

7. Виклад нормативного матеріалу(форми викладу – реферати, анотації, оглядові документи, інформаційно-довідкові документи, коректний виклад матеріалу для однакового сприйняття всіма споживачами).

8. Врахування «пастки часу»(правильно розрахувати час на виконання всіх етапів і додати деякий резервний час; проблема полягає у невмінні розрахувати час на підготовку інформаційно-аналітичного матеріалу). Далі відбувається визначення приблизного часу на виконання кожного з визначених етапів, в процесі роботи здійснюємо поточний постійний контроль виконання складеного графіку виконання завдань.

36. Збір та обробка матеріалів – як важливі етапи інформаційно-аналітичної діяльності

Завданням даних етапів – зібрання максимальної кількості інформації, щоб не упустити важливих моментів. Для цього ми використовуємо різні джерела.

В першу чергу опрацьовують підручники та посібники з даної теми. Пізніше використовуємо довідково-інформаційні матеріали – монографії , спеціальні статті фахового спрямування. Вітається використання іноземних джерел. Застосовується юридична література, установчі документи, видання для службового використання,відомчі видання, архіви. Можливе застосування і усних джерел – консультації фахівців, анкетування, інтерв’ю і т.д.

Способи фіксації отриманих даних – конспектування, реферування, картографування, ксерокопіювання, примітки. Вітається власноручно складений банк даних.

Після збору інформація підлягає обробці. Найчастіше аналітик використовує первину і вторинну обробку, де первина це попередній огляд, ознайомлення з матеріалами, а вторинна – глибший аналіз матеріалів.

Після вторинної обробки відбувається класифікація явищ і процесів на групи, типи, види, підкласи, класи. Це своєрідна систематизація матеріалу. Також відбувається вироблення авторської позиції. Можна виробити власну або ж запозичити чужу точку зору.

Обробка матеріалу завершується виділенням констатуючих, аналітичних, оцінюючих і рекомендуючих змістовних елементів. Перш ніж оцінювати чи рекомендувати - потрібно констатувати певний факт, для цього достатньо 1-2 речень.

Аналітичні компоненти змісту – це спостереження, роздуми, засновані на законах логіки,аналізі та синтезі. Відбувається поділ об’єкту на частини, визначення значущості кожної з них, встановлення зв’язків між частинами, порівняння з іншими об’єктами, явищами, процесами, узагальнення ознак об’єкта.

Оціночні змістові компоненти – судження про важливість об’єкта, явища, процесу, який досліджується, визначення його переваг і недоліків, визначення його труднощів, важливості використання і ступеня перспективності.

Рекомендуючі змістові компоненти – це висновки і судження, що містять поради, побажання, а також вимоги, щодо здійснення чогось, що підлягало аналізу і отримало оцінку.