16. Глобальне потепління. Наслідки глобального потепління для України.

У наш час відбуваються зміни клімату, що проявляються у поступовому підвищенні середьорічної температури повітря

Основними антропогенними причинами зростання концентрації CO₂.

Наслідки посилення „парникового ефекту”. Потепління супроводжується більш частими проявами теплових хвиль (періоди спеки), рясними опадами, а також поширенням засух у різних регіонах планети. З підвищенням температури зростає кількість тропічних циклонів (тайфуни, урагани), максимальні значення швидкостей вітру та ін.

Відбувається підйом рівня Світового океану через танення криги. Іншим небезпечним «побічним» ефектом потепління стане танення багаторічної мерзлоти. Процеси танення викличуть розвиток ряду небезпечних процесів, зокрема термокарсту (осідання порід у результаті танення підземного льоду), що у свою чергу може призвести до руйнування багатьох будівель і споруд.

Глобальне потепління є одним із факторів екологічної міграції – зміни населенням місця проживання.

На конференції ООН в Кіото (Японія) в грудні 1997 р. урядами 84 країн було підписано Кіотський протокол, що встановив для промислово розвинутих країн-учасників чіткі ліміти зі зменшення викидів СО2

17. Проблеми збереження озонового шару. Наслідки ядерної війни.

Озоновий шар – шар атмосфери на висотах від 10 до 50 км, в якому зосереджена основна маса озону (О3) атмосфери. Максимальна концентрація озону спостерігається на висотах 20-25 км.

Озоновий шар нейтралізуючи потік “жорсткого ультрафіолету” захищає все живе на Землі від загибелі.

Зменшення вмісту озону в атмосфері ймовірно призводить до зростання кількості ультрафіолету, що надходить до земної поверхні та загрожує зростанням захворюваності, насамперед на ракові хвороби, тварин і людей, збільшенням кількості шкідливих мутацій, зниженням урожаїв сільськогосподарських культур та ін.

За звичайних умов руйнування озону відбувається головним чином під впливом ультрафіолету. Значущим природним чинником руйнування озону, окрім ультрафіолету є хлорметан (СН3Сl) – продукт життєдіяльності організмів в океані та лісових пожеж на суші. фреони потенційно можуть негативно впливати на вміст озону

Іншим важливим агентом руйнування атмосферного озону є оксиди азоту. Найсприятливіші умови для утворення оксидів азоту створюються в сучасних двигунах внутрішнього згорання. Призводить до руйнування озону й військова діяльність, зокрема запуск балістичних ракет .

Виявлено, що природні фреони викидаються вулканами у обсягах, які значно перевищують обсяги

18. Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.

1. Використання альтернативних джерел енергії таких як енергія сонця, вітру, води тощо.

2. Екологізація технологічних процесів. Полягає в створенні замкнених технологічних циклів, безвідходних і маловідходних технологій, що виключають надходження до атмосфери забруднюючих речовин. Враховуючи значну частку в забрудненні атмосфери автомобільного транспорту необхідним є створення більш „чистих” видів транспорту, у першу чергу через пошук більш „чистих” видів палива. Як паливо на сьогодні в деяких автомобілях використовують природний газ, метиловий спирт (метанол), водень та ін.

3. Очистка газових викидів від шкідливих домішок. Для цього використовуються різні присторої – пилевловлювачі, фільтри та ін.

4. Розсіювання газових домішок в атмосфері використовують для зниження небезпечних концентрацій домішок до рівня відповідних гранично допустимих концентрацій (ГДК). Розсіювання пило-газових викидів здійснюється за допомогою високих димових труб. Чим вище труба, тим вищий її розсіювальний ефект. На багатьох підприємствах висота труб досягає 300 м. Так, на мідно-нікельовому комбінаті в м.Садбері (Канада) висота труби сягає 407 м.