- •Визначення екології, її об’єкт та предмет. Головні завдання екології.
- •Історія становлення екології як науки.
- •2. Розвитку природних систем за рахунок навколишнього середовища.
- •Структура сучасної екології.
- •Етапи взаємодії людини і природи.
- •Найбільші екологічні проблеми сучасності.
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Концепція підтримуваного (стійкого, збалансованого) розвитку.
- •9. Екологічні фактори та їх дія на організм. Екологічні ніші.
- •10. Популяції та показники, що їх характеризують.
- •11. Біоценози, їх структура та функціонування (ланцюги живлення, екологічні піраміди).
- •12. Біогеоценози (екосистеми), їх структура та динаміка.
- •14. Ноосфера. Вчення про ноосферу в.І.Вернадського.
- •13. Біосфера. Структура і функціонування біосфери.
- •15. Смоги. Кислотні опади та їх вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.
- •16. Глобальне потепління. Наслідки глобального потепління для України.
- •17. Проблеми збереження озонового шару. Наслідки ядерної війни.
- •18. Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.
- •19. Види забруднення вод. Споживання прісних вод і проблема забезпечення прісною водою населення земної кулі.
- •20. Методи боротьби із забрудненнями поверхневих вод.
- •21. Ерозія та забруднення ґрунтів
- •22. Рекультивація порушених земель.
- •23. Використання мінеральних ресурсів та заходи щодо запобігання їхньому виснаженню.
- •24. Екологічні функції лісів. Вплив людини на ліси.
- •25. Головні причини втрати біотичного різноманіття та заходи щодо його захисту.
- •26. Антропогенні впливи на навколишнє середовище. Забруднення навколишнього природного середовища.
- •27. Вплив на навколишнє природне середовище тес.
- •28. Вплив на навколишнє природне середовище аес.
- •29. Вплив на навколишнє природне середовище гес.
- •30. Проблеми енергозбереження світовий досвід та його реалізація в Україні
- •31. Вплив промисловості на навколишнє природне середовище.
- •32. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •33. Екологічні проблеми освоєння навколоземного космічного простору.
- •34. Використання альтернативних джерел енергії.
- •35. Біосоціальна природа людини.
- •36. Адаптація людини до середовища існування.
- •37. Вплив природних факторів (абіотичних і біотичних) на здоров’я людини.
- •39. Екологічна етика.
- •38. Вплив антропогенних факторів на здоров’я людини.
- •40. Екологічна психологія.
- •41. Екологічна свідомість.
- •42. Екологічна освіта.
- •43. Освіта в інтересах збалансованого (сталого, підтримуваного) розвитку.
- •44. Екологічне право.
- •46. Екологічний аудит і експертиза.
- •47. Екологічний маркетинг.
- •48. Екологічна сертифікація.
- •49. Екологічна паспортизація.
- •50. Екологізація виробництва і „зелені” технології.
- •51. Причини виникнення екологічної кризи в Україні.
- •52. Стан окремих компонентів природи України.
- •53. Вплив промисловості на навколишнє природне середовище України.
- •54. Вплив сільського господарства на навколишнє природне середовище України.
- •55. Вплив енергетики на навколишнє природне середовище України.
- •56. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище України.
- •57. Проблема відходів в Україні.
- •58. Проблема радіоактивнозабруднених земель в Україні.
- •59. Демографічна криза та зростання захворюваності населення України.
- •60. Стратегія державної екологічної політики України. Природно-заповідний фонд України.
60. Стратегія державної екологічної політики України. Природно-заповідний фонд України.
Верховна Рада України 21 грудня 2010 р. прийняла законопроект «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 р.».
Визначено, що основними принципами національної екологічної політики є: забезпечення збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільного розвитку держави; інтеграція екологічних цілей у галузеву політику на тому ж рівні, що економічні та соціальні цілі; забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;.
Завданнями поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зокрема, є:
- створення систем екологічного управління та підготовки державних цільових програм охорони навколишнього природного середовища для окремих галузей національної економіки;
- збільшення обсягу використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії до 2015 р. на 5% та до 2020 р. на 10% базового рівня;;
- визначення основних засад державної політики щодо запобігання змінам клімату;
- створення до 2015 р. екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання та збору за забруднення водних ресурсів;
- встановлення до 2020 р. екологічно та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання;
- зниження до 2020 р. на 15% рівня забруднення вод забруднюючими;
Приро́дно-запові́дний фо́нд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, якi мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
До природно-заповідного фонду України належать:
природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Це, зокрема, 17 природних та 4 біосферних заповідника, 19 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища.