47. Екологічний маркетинг.

Завданням екологічного маркетингу є визначення потреби в екологічно безпечній та іншій продукції, а також інтенсифікації умов її збуту за мінімальних впливів під час її виготовлення та споживання на навколишнє природне середовище. Отже, екологічний маркетинг – це управлінська функціональна діяльність, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення споживчих потреб так, щоб не порушувати екологічної рівноваги навколишнього природного середовища і не впливати на стан здоров’я суспільства.

До основних функцій екологічного маркетингу у виробничій сфері належать:

- вивчення попиту на екологічно безпечну продукцію, екологічне ціноутворення;

- планування екологічно безпечного асортименту, збуту і торговельних операцій;

- планування «зеленої» модернізації виробництва; вивчення пропозицій на більш досконалі й нові очисні технології на основі висновків екологічних аудитів;

- здійснення діяльності, що пов’язана зі збереженням та вибором екологічно безпечного товаропересування;

- організація екологічно безпечного обслуговування споживачів.

У сфері природокористування до маркетингових функцій входять:

48. Екологічна сертифікація.

Екологічна сертифікація спрямована на стимулювання виробників до впровадження сучасних технологічних процесів і випуск таких товарів, які будуть мінімально забруднювати навколишнє середовище. Метою виробника є надання своїй продукції певного екологічного знаку. Таке маркування є добровільним і може мати національний, регіональний або міжнародний масштаб.

Основна мета екологічного маркування – виділення серед груп однорідної продукції такій продукції, яка на всіх стадіях життєвого циклу має менший вплив на навколишнє середовище.

Екологічне маркування є одним із видів декларації виробника продукції. Вона може мати форму знака, графічного зображення на виробові чи тарі, маже бути представлена у вигляді текстового документа, технічного бюлетеня, рекламної об’яви і т.п.

1. Екологічне маркування І типу – це присвоєння відповідного знаку за результати сертифікації продукції третьою стороною – юридичною чи фізичною особою, акредитованою в національній системі сертифікації. Екологічне маркування І типу містить знаки, які апробовані на національному рівні і отримали широке міжнародне застосування

Український знак добровільного екологічного маркування ―Екологічно чисто та безпечно‖ включено до міжнародного реєстру Глобальної Мережі Екологічного маркування.

49. Екологічна паспортизація.

Екологічна паспортизація підприємств та інших господарських об’єктів є одним із ефективних і перспективних заходів охорони навколишнього природного середовища. Екологічний паспорт підприємства належить до його основної проектно-технологічної документації. Поряд з технологічним регламентом він повинен бути на кожному підприємстві. У цьому документі наведено дані, що характеризують взаємовідносини підприємства з довкіллям.

У першій частині паспорта наводяться загальні відомості про виробництво: назва підприємства та вироблюваної продукції, район розташування, його потужність, займана площа, кількість працюючих та основні витратні величини споживаної сировини, води, енергії, палива, пари, повітря тощо, а також відомості про споживану сировину, джерела водо- і теплопостачання, короткий опис технологічних схем виробництва основної продукції, технології очищення газодимових викидів в атмосферне повітря та стічних вод, оборотність, зберігання, транспортування та вилучення твердих відходів (назва, кількість, хімічний склад та деякі основні властивості, технологія перероблення або складування), утримання приміщень і споруд, плани дій в аварійних умовах, небезпечні матеріали (в тому числі й радіоактивні), відомості про кращі альтернативні технології, що застосовуються на інших підприємствах країни чи світової практики і завдають меншої шкоди довкіллю. Характеризується