37. Вплив природних факторів (абіотичних і біотичних) на здоров’я людини.

Вплив абіотичних факторів. Космічні, геліо- й геофізичні фактори. У роки підвищеної сонячної активності або коли відбуваються магнітні бурі, частішають випадки порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем, психіки й поведінки. Зростає ймовірність інфекційних захворювань. Інший фактор – рівень ультрафіолетового випромінювання. Для людини ультрафіолет у невеликих дозах корисний: він справляє антисептичну й бактеріостатичну дію. У великих дозах ультрафіолетове опромінення небезпечне: воно спричинює здебільшого шкідливі мутації

Кліматичні й метеорологічні фактори. З них на людину найбільшою мірою впливають температура, відносна вологість повітря й атмосферний тиск. За надміру високої температури пригнічується фізична активність людей, збільшується ймовірність захворювань серцево-судинної системи й нирок. Низька температура сприяє розвиткові запалень органів дихання та ревматизму. Особливо небезпечні раптові коливання температури: вони спричинюють порушення діяльності серцево-судинної системи, психічні розлади. Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров’я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози. На нервову систему людини та її психічний стан в окремих регіонах планети істотно впливають вітри. Через поривчасті й жаркі суховії різко частішають випадки ненормальної поведінки людей (фенна хвороба).

39. Екологічна етика.

Основні чотири типи відношень між людиною і природою, які спостерігалися протягом усього часу їх взаємодії:

1). Аморальне, зле відношення. Воно зустрічається досить рідко (підпал лісу заради розваги, вбивство тварин і вирубка лісу з метою демонстрації своєї сили);

2). Відношення утилітарне, найпоширеніше в наш час. Для нього характерним є сприйняття природи як ресурсу для підтримання благополуччя.

3). Теоретичне, наукове. Справжнього вченого не цікавить вигода від пізнання, його завдання – шукати об’єктивні закони природи, на яких базується світобудова.

4). Естетичне.

Перший та другий типи відношень – неприпустимі, а третій та четвертий – недостатні.

Протягом останніх років у багатьох розвинених країнах відбулася екологізація моральної свідомості. Ціннісне осмислення природи виражає нерозривну єдність людини, суспільства та природи.

Предметом екологічної етики є моральні норми і моральність поведінки у сфері відношень людина-суспільство-природа. Спочатку занепадає свідомість людини, а вже потім занепадає навколишнє середовище, тому першочерговим є оздоровлення духовного світу людини, освоєння високої культури і гуманістичної моралі.

38. Вплив антропогенних факторів на здоров’я людини.

Отрутохімікати, або пестициди – велика група різних речовин і сполук для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин та бур’янами. За призначенням отрутохімікати поділяють на: інсектициди (застосовуються для боротьби зі шкідливими комахами); бактерициди (спрямовані проти збудників бактеріальних хвороб); фунгіциди (протигрибкові препарати); зооциди (застосовуються для винищення гризунів); нематоциди (направлені проти круглих черв’яків, зокрема нематод); гербіциди (застосовуються для боротьби з бур’янами) та ін.

Основними характеристиками отрутохімікатів є їхні леткість, здатність проникати крізь шкіру, нагромаджуватися, розкладатися й виводитися з організму. Промисловість виробляє переважно 7 груп отрутохімікатів: хлороорганічні, фосфороорганічні, ртутєорганічні сполуки, карбамати, нітрофеноли, специфічні гербіциди та мідєвмісні фунгіциди. Загалом отруєння пестицидами й продуктами їх трансформації в екосистемах належать до основних проявів зворотного впливу антропогенного фактора на людину.

Мінеральні добрива. Сьогодні промисловість випускає кілька сотень найменувань азотних, фосфатних, калійних і комбінованих. Через надмірні концентрації добрив у ґрунті вони у надмірних кількостях нагромаджуються в рослинах і потрапляють до нашого столу.

Реальну загрозу здоров’ю людини становлять нітратні та нітритні. Нітрати взаємодіють із гемоглобіном, переводячи його у форму не здатну зв’язувати кисень.

Важкі метали – ртуть, свинець, цинк, хром, нікель. Хвороби, спричинених отруєнням свинцем (так званий сатурнізм. У хворого на сатурнізм з’являються кволість, апатія, порушується пам’ять, відбувається прогресуюча фізична й розумова деградація. Свинець відноситься до найбільш токсичних металів, небезпечних навіть у малих дозах. Свинець викидається в атмосферу під час згоряння бензину в двигунах. Свинець потрапляє в довкілля під час видобування свинцевих руд.

Сильнодіючі отруйні промислові речовини (СДОР) та дими. Пошкодження сховищ, пожежі, вибухи, аварійні викиди, що трапляються на підприємствах, катастрофи на морському й залізничному транспорті в різних регіонах світу призводять до отруєнь цими речовинами багатьох людей. Найчастіше спостерігаються отруєння хлором, аміаком, випарами різних кислот, сірководнем, сумішшю вуглеводнів і меркаптанів. Унаслідок отруєння хлором розвиваються астматичний бронхіт, токсичний набряк легень. Отруєння аміаком спричинює ларингіт трахеїт, трахеобронхіт. Легкі отруєння парами кислот призводять до ураження дихальних шляхів, викликають опіки шкіри й сприяють розвиткові її хвороб.