32. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.

Транспорт як сукупність транспортних засобів і шляхів сполучення привносить до навколишнього природного середовища енергію і речовини у формі твердих частинок і газоподібних відходів, що мають велику хімічну активність і токсичність, а також шуму, відбрації, ультразвукового та радіоактивного випромінювання. Повітряний, залізничний і автомобільний транспорт генерують інтенсивне шумове забруднення і вібраційні навантаження, найвідчутніші в районах аеропортів, станцій, вокзалів, а також вздовж транспортних магістралей. Для транспорту характерним є зростання споживання повітря, води, палива, електроенергії.

За даними ООН у розвинених країнах до 70% забруднень повітря відбувається внаслідок експлуатації транспорту. Головна роль у забрудненні повітря належить автомобільному транспорту.

Залізничний транспорт впливає на забруднення повітря значно менше, ніж автомобільний. Основне джерело забруднення – рухомий склад і у першу чергу тепловози, які дають 97-98% токсичних викидів усього залізничного транспорту. В середньому один тепловоз за обсягами викидів еквівалентний 10-15 вантажними автомобілям.

Повітряний транспорт здійснює помітний вплив на атмосферу, оскільки в парку сучасних літаків і вертольотів переважають газо-турбінні дви

33. Екологічні проблеми освоєння навколоземного космічного простору.

Вперше про проблеми забруднення космосу заговорили у кінці 1970-х рр. у зв’язку з радянським супутником «Космос-954», що мав на борту ядерну енергетичну установку (ЯЕУ) і внаслідок неполадок аварійно увійшов до атмосфери, розпався на частини і майже згорів над Канадою.

Освоєння навколоземного космічного простору загрожує безпеці не лише супутників, відправлених на орбіту, але й усьому живому на поверхні Землі внаслідок падіння уламків супутників, що відпрацювали свій ресурс. Небезпеку створюють не лише уламки супутників, але й токсичне, що повністю не вигоріло паливо і радіоактивні матеріали. За всю історію польотів у космос було запущено 49 космічних апаратів з ЯЕУ, 7 з них зазнали аварії.

Космічне сміття – всі техногенні об’єкти, які знаходяться на навколоземній орбіті або повертаються до атмосфери, включаючи фрагменти або частини тих штучних космічних об’єктів, які закінчили своє активне існування. До його складу входять: частини ракет і супутників, скидання яких передбачене при їх запуску або польоті (12%), відпрацьовані корпуси ракет (14%), недіючий корисний вантаж (20%), уламки (49%).

34. Використання альтернативних джерел енергії.

Енергія припливів

Припливи – це результат гравітаційного притягання великих мас води океанів з боку Місяця і, у меншому ступені, Сонця. Середня висота припливу складає усього лише 0,5 м, за винятком тих випадків, коли водяні маси переміщаються у відносно вузьких межах. У таких випадках виникає хвиля, висота якої може в 10-20 разів перевищувати нормальну висоту припливного підйому.

Альтернативні джерела енергії: Вітер

Вітроенергетичні пристрої випускаються не в США, Данії, Великій Британії, Канаді, Японії і деяких інших країнах.

Для того, щоб будівництво вітроелектростанції виявилося економічно виправданим, необхідно, щоб середньорічна швидкість вітру в даному районі складала не менш 6 метрів за секунду. У нашій країні вітряки можна будувати на узбережжях Чорного і Азовського морів, у степових районах, а також у горах Криму і Карпат.

Вітрогенератори можуть бути корисними в районах Крайньої Півночі /наприклад — на крижинах у зимівників/ чи в деяких інших районах, куди утруднена подача енергії в інших формах, і де потреби в енергії відносно невеликі. Але робити на них ставку при розвитку великої енергетики зовсім нереально ні зараз, ні в найближчому майбутньому.

Сонячна енергія

Сонячна енергія – це кінетична енергія випромінювання (в основному світла), що утворюється в результаті реакцій у надрах Сонця.