- •1. Джерела й чинники виникнення зв’язків з громадськістю в умовах первісного суспільства.
- •2. Розвиток пр-комунікацій у часи Київської Русі.
- •3. Хронологія розвитку пр у хх столітті: основні історичні віхи.
- •2. Праслов’янські пр комунікації у формі воєнної демократії (племінні збори — віче старійшин — вождь) та народне віче часів Київської Русі.
- •3. Епоха формування підгрунття розвитку пр (1900-1917): характеристика періоду.
- •1. Особливості зв’язків з громадськістю Античної Греції і Давнього Риму: політична сфера.
- •2. Перші професіонали давньоруського пр: Нестор, Сильвестр, Даниїло Заточник, автор «Слова о полку Ігоревім»
- •3. Період Першої світової війни (1917-1919): тенденції розвитку пр-комунікацій.
- •2. Прес-портрети давньоруських князів та їх пост пр. Сутність поняття «пост пр».
- •3. Епоха економічного підйому «двадцятих» (1919-1929): застосування «воєнних» паблісіті в економічних інноваціях й політиці. Мирного часу.
- •2. Унікальність пр-технологій Запорізького козацтва (хv-хvііі ст.).
- •3. Повоєнний період (1945-1965): чинники розвитку пр-комунікацій.
- •1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.
- •2. Пр на війні: особливості інформаційно-психологічних воєн Богдана Хмельницького.
- •3. Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. По наш час): причини змін цілей і завдань пр, диверсифікація методів, інструментарію.
- •1. Еволюція зв’язків з громадськістю у Західній Європі в Середні віки: політична сфера.
- •2. Міжнародний пр України у часи козаччини.
- •3. Паблік рилейшнз як бізнес: історичний огляд професіоналізації галузі.
- •2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.
- •3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.
- •1. Зародження основ паблік рилейшнз в Америці: джерела офіційної історії пр.
- •2. Українські публічні діячі хіх століття: сучасна інтерпретація.
- •3. Діяльність найвідоміших професіоналів у сфері пр хх ст.
- •1. Інноваційні пр-технології сша хіх ст.
- •2. «Іміджеві війни» України хіх ст. Як національний феномен.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Айві Лі.
- •1. Тенденції розвитку пр у Західній Європі у хіх ст.
- •2. Національний досвід політичних і соціальних комунікацій в Україні хіх ст., специфіка формування їх національних домінант.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Едварда л. Бернейса.
- •3. Основні положення Золотої доповіді мапр «Рекомендації і стандарти освіти в галузі паблік рілейшнз» (1990).
2. Унікальність пр-технологій Запорізького козацтва (хv-хvііі ст.).
Так, запорожці надзвичайно багато уваги приділяли формуванню громадської думки про справедливість їх отаманів та дисциплінованість запорізького війська. Кожний випадок злочину стосовно місцевого населення суворо карався у присутності потерпілих. У період бойових дій було категорично заборонено вживання спиртного, контакти з жінками та провокації із поборами, а тим більше грабунками населення. Стосовно противника проводилась пропаганда людяного ставлення до військовополонених і роз'яснення умов переходу до лав запорізького війська як окремих вояків, так і цілих підрозділів. Безпосередньою пропагандою інтересів запорожців займались кобзарі, які в емоційно доступній формі здійснювали, вживаючи сучасну термінологію, "заходи консолідуючої пропаганди".
3. Повоєнний період (1945-1965): чинники розвитку пр-комунікацій.
У післявоєнний період найбільше розвиваються ПР у державному управлінні і некомерційному секторі. Зокрема у Великобританії зароджуються консультаційні ПР-послуги. Відбувається становлення ПР як наукової дисципліни (1948 р., створення Інституту паблік рілейшнз у ВБ). На 1946 р. вже 300 американських навчальних закладів пропонують курси з ПР і 14 з них присвоювали ступінь бакалавра.
Можна виокремити дві тенденції, що серйозно вплинули на розвиток професії:
1) Підвищення рівня освіти і професіоналізму американців і їх економічного стану, впровадження досягнень науки і техніки у повсякденне життя.
2) Підвищення рівня тривоги у суспільстві, пов’язане з воєнною істерією, страхом перед СРСР, ростом злочинності.
ПР стикається із завданням, по-перше, реалізувати нові можливості у бізнесі, що принесла епоха масового споживання, і знизити рівень недовіри до соціальних інститутів, у тому числі ПР.
Продовжується загальний кількісний і якісний розвиток професії. Закладаються і просуваються основи двосторонньої моделі ПР. в цей же період ідуть процеси інституалізації, етичного оформлення спеціальності, починається дискусія про відмінності ПР від реклами і маркетингу.
Мають місце ряд визначних подій:
1945 – Рекс Харлоу започатковує Public Relation Journal
1948 – утворюється Американське товариство з ПР (PRSА)
1953 – Міжнародна торгівельна палата засновує Комісію з ПР
1954 – PRSА розробляє перший кодекс ПР-діяльності
1955 – у Лондоні створено Міжнародна асоціація ПР IPRA
1961 – IPRA приймає Кодекс професійної поведінки і етики ПР
1962 – у PRSА створено Професійний комітет з розбору етичних питань
1964 – PRSА затверджує програму акредитації, обов’язкову для всіх членів організації.
Ця доба характеризується низкою скандалів, пов’язаних з маніпулюванням громадською думкою, етичного осмислення професії і встановлення допустимих меж діяльності. В цей період було віднайдено роль ПР як «соціального посередника». Такі процеси в першу чергу були пов’язані зі збільшенням вимог до бізнесу, приходом нової бізнес-філософії (добробут споживача – добробут бізнесу). В ці роки розвивається феномен репутаційного капіталу.
БІЛЕТ №7