2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.

3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.

Одним з найважливіших є кодекс PRSA (1954). В нього було внесено ряд поправок у 1959, 1963, 1977, 1983 і 1988 рр.

Поправки 1963 р. посилили норми щодо фінансової практики. У 1977 р. кодекс переглядався через антитрестівський судовий процес, ініційований Федеральною комісією з торгівлі (FTC) (положення кодексу перешкоджали принципу вільної конкуренції). Найбільш контроверсійними були два положення: про те, що 1) член асоціації не може пропонувати клієнту, щоб його гонорар залежав від результату і 2) член асоціації не повинен втручатися у сферу інтересів іншого. Останнє положення було джерелом дебатів як всередині, так і зовні PRSA. В результаті воно просто ніколи не застосовувалося на практиці. Через позов FTC обидва положення довелося виключити з кодексу у 1977. В першу чергу такі кодекси мають на меті розробити етику ПР як виду підприємництва, якому притаманні загальні етичні норми цієї діяльності. Крім цього, кодекси покликані регулювати специфічні аспекти ПР-діяльності: оплату за журналістські матеріали, виготовлені на замовлення компанії. Дискусійними залишаються питання проведення ПР-кампаній для виробників тютюну і алкоголю. У разі виникнення спірного питання PRSA приймає у ньому участь, вислуховуючи аргументи обох сторін і керуючись найвищими стандартами етичності.

Для вивчення таких питань або порушень у PRSA є арбітраж і дисциплінарні процедури. Це створює механізм, що дозволяє швидко і ефективно розглядати суперечки і надавати слово обом сторонам; при цьому чітко прописані як скарги, так і процедури їх розгляду. Також передбачені санкції: відсторонення або припинення членства з публічною доганою. Однак, приймаються лише справи, пов’язані з порушенням Уставу, ті, що є територією закону не розглядаються

БІЛЕТ № 11

1. Внесок у зародження теорії ПР-комунікацій Фоми Аквінського, Роджера Бекона, Мішеля Монтеня, Еразма Ротердамського.

2. Козацькі літописи Граб’янки, Величка та Самовидця як засіб ПР, їх відмінність у використанні ПР-стратегій.

3. Діяльність професійних ПР-організацій Західної Європи, їх роль у вдосконаленні професійної етики.

БІЛЕТ № 12

1. Зв’язки з громадськістю у комерційній сфері Середньовіччя.

2. Національний досвід ПР комунікацій в Україні в умовах формування модерної нації (кінець ХVІІІ-ХІХ ст.).

3. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю ХХ ст.: міжнародні асоціації.

Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю ХХ ст: міжнародні асоціації.  Мета міжнародних асоціацій – координація діяльності нац. Асоціацій на міжнародному рівні. Організації: - Європейська конфедерація зі зв’язків з громадськістю (діє з 1959 року) - Європейська асоціація спеціалістів з ПР - Міжнародна асоціація ПР (IPRA), заснована в 1955 році в Лондоні. Напрямки діяльності IPRA: - Пропаганда престижу професії піарника, дотримання етичних норм в контексті міжнародних аспектів ПР. - Підтримка проф. вдосконалення і престижу ПР в країнах, де ця професія знаходиться на початковому рівні розвитку, допомога у створенні національних асоціацій. - Видавнича діяльність – професійні журнали («Золоті сторінки») - Фахові конференції 2 рази на рік - Вручення щорічної премії за видатний внесок у поліпшення взаєморозуміння у світі. Міжнародна асоціація бізнес-комунікаторів (International Association of Business Communications – IABC). Мета – підвищення стандартів компетенції та етики в сфері ПР. Здобутки: - Розроблено посібник з проф. удосконалення  - Засновано комітет з етики покликаний впроваджувати у життя відповідний кодекс етики. - Засновано фонд підтримки освіти і науково-теоретичних досліджень. Головні цілі і завдання міжнародних проф. об’єднань: - Глобалізація ПР-діяльності - Розвиток оперативного і простого процесу співпраці спеціалістів в світовому масштабі - Підвищення ролі проф. стандарту - Наукова, дослідницька діяльність - Аналіз та вивчення практичного досвіду та систематизація ПР-методів та прийомів - Організація з’їздів, форумів, конференцій для обміну досвідом.

БІЛЕТ №13

1. ПР-технології «галантного століття» як засіб формування і підтримки іміджу влади у Західній Європі.

2. Розвиток соціальних комунікацій в Україні в імперський період: вплив політтехнології урядів Росії і Австро-Угорщини на формування вітчизняних ПР-комунікацій, специфіка формування їх національних домінант.

3. Основні характеристики етичних кодексів професійної ПР-діяльності.

БІЛЕТ № 14

1. ПР-креатив світського життя ХVII ст. у Західній Європі: гендерні аспекти.

2. Вплив міжнародних відносин, зокрема російсько-турецьких (1806-1812, 1826-1829) та російсько-французької (1812) війн на розвиток ПР-комунікацій.

3. Паблік рилейшнз в економічному житті США ХХ ст.

БІЛЕТ №15

1. Технології і методи формування політичного ПР в період ХVII-ХVIII ст. у Західній Європі.

2. Поширення ідей Просвітництва в Україні як каталізатор розвитку ПР-комунікацій.

3. Роль і функціональне використання ПР-комунікацій в діяльності владних структур ХХ ст.: досвід США.

БІЛЕТ №16

1. Розвиток ПР-комунікацій у діловій сфері в Нові часи (Західна Європа).

2. Національне відродження як процес формування соціальних комунікацій в Україні (характеристика 3-х етапів).

3. Функціонування PR-комунікацій у бізнес сферах країн Західної Європи ХХ ст.// Розвиток ПР у бізнесі європейських держав у ХХ ст.

БІЛЕТ №17

1. Чинники домінування в ПР-комунікаціях Нових часів релігії та її інститутів.

2. Досвід ПР комунікації України в економічній сфері ХІХ ст.: бізнес-комунікації українських промисловців (Терещенки, Симиренки, Яхненки).

3. Історичний досвід PR-комунікацій ХХ ст. у формуванні та функціонуванні владних структур європейських держав.

БІЛЕТ №18

1. ПР-технології міжнародної комунікації ХVII-ХVIII ст.

2. Використання комунікативних технологій в релігійному житті України ХІХ ст.. (греко-католики, митрополит Шептицький)

3. Історична роль видатних політиків ХХ ст. у формуванні і розвитку ПР-комунікацій.

«Новый курс» Ф. Д. Рузвельта как образец масштабного и долговременного политического PR Наиболее благоприятными для развития политического PR как целостной системы акций в общегосударственном масштабе стали период «великой депрессии» 1929--1933 годов и эпоха «нового курса» президента Франклина Рузвельта, который вывел страну из этого глубочайшего кризиса. Ф. Рузвельт и его советники усмотрели возможность выхода из экономической катастрофы во введении элементов государственного регулирования свободных рыночных отношений. Это была ломка традиционно существующих американских ценностей, поэтому Рузвельту необходимо было разъяснить суть своей политики и заручиться поддержкой населения. Основным методом, выбранным для этого Рузвельтом, явилась терпеливая разъяснительная работа с использованием всех средств коммуникации и, в первую очередь, личного влияния. Он понимал, что достичь взаимопонимания с общественностью можно только путем объединения последовательной и неуклонной политики и усилий по информированию и убеждению общественности. И он делал это мастерски. По совету Люиса Гова — известного эксперта по вопросам паблик рилейшнз — Ф.Рузвельт проектировал имидж уверенного в себе и счастливого человека — именно этого недоставало рядовым американцам. В знаменитых «радиобеседах у камелька» в простой, доходчивой и интимной форме президент разъяснял соотечественникам суть и необходимость своих реформ. Он всегда улыбался перед фотокамерами репортеров, его имя упоминалось в популярных песнях, он даже стал героем комедийного мюзикла. Огромную помощь во всем этом президенту оказывала его жена Элеонора Рузвельт, которая по рекомендации Люиса Гова включилась в политические дела и проводила большую работу среди женщин. Нетрудно догадаться, что в это время заметно пошатнулась репутация крупного бизнеса, и ее нужно было спасать. «Новый курс» американского президента, расширявший вмешательство государства в дела свободного рынка, был воспринят корпорациями как ограничение прав частной собственности, что послужило поводом для разжигания борьбы монополий с государством при активном использовании средств пропаганды. Такая могущественная американская организация, как Национальная ассоциация промышленников, провела целый ряд PR-кампаний под общим лозунгом «Спасение бизнеса». И чем масштабнее становилась эта кампания, тем острее чувствовалась потребность в пиэрменах. В 1932 году уже известный нам Э. Бернайз советует руководству корпорации «Дженерал моторз» провести масштабную автовыставку и в ее рамках организовать три представительских завтрака на темы: «Новая технология производства», «Автомобиль и международное взаимопонимание», «Место автомобильной промышленности в депрессивной экономике». Более того, он предложил организовать широкомасштабную дискуссию «Наука и будущее», цель которой заключалась в том, чтобы в общественном сознании связать воедино прогресс с деятельностью «Дженерал моторз». Тут же возникла еще одна идея — написать историю США как историю крупных корпораций. «Спасение бизнеса» осуществлялось пиэрменами не только с помощью демонстрации достоинств крупных монополий. Оно происходило и в сфере сугубо политической. Примером этого может послужить политическая PR-кампания, организованная калифорнийской фирмой паблик рилейшнз «Уайтекер энд Бокстер». Поскольку крупный бизнес считал «новый курс» Рузвельта с его стремлением ограничить стихию рынка уступкой социализму, угрозой со стороны коммунизма, делалось все возможное, чтобы противостоять ему. В 1934 году во время избирательной кампании на пост губернатора штата Калифорния баллотировался Эптон Синклер, уже упоминавшийся нами активный «разгребатель грязи», критик капиталистического строя. Соперники Синклера были убеждены, что предвыборная программа писателя представляет опасность для большого бизнеса и американской демократии. Чтобы нанести поражение Синклеру, PR -фирма «Уайтекер энд Бокстер» применила метод, получивший на получивший название "подрывной риторики". Суть его в данном случае сводилась к переключению внимания общественности с содержания предвыборной платформы Синклера на его личные "недостатки". К таким "недостаткам" ПР-фирма отнесла высказывания писателя по вопросам религии, брака и коммунизма Из произведений писателя тщательно подбирались цитаты, содержащие угрозы демократии, затем был нанят художник, нарисовавший к ним карикатуры и комиксы. Под общим лозунгом "Пятна синклеризма" эта продукция через газеты распространялась по всему штату. В дополнение было отпечатано несколько листовок и памфлетов, где разворачивалась эта тема В итоге писатель Эптон Синклер на выборах проиграл. Примеров становления и развития системы паблик рилейшнз в США можно приводить множество. Но и упомянутые наглядно показывают, что паблик рилейшнз как специфическая составляющая системы менеджмента прошла путь от стихийного пресс-посредничества к образованию крупных самостоятельных фирм и отдельных подразделений в пределах корпораций и государственных органов, способных оказывать постоянное и целенаправленное влияние на общественность.

БІЛЕТ №19

1. Значення науки і філософії Просвітництва у формуванні ПР-комунікацій ХVII-ХVIII ст..

2. Міжкультурні комунікації України ХІХ ст., їх взірці та роль в розвитку практики зв’язків з громадськістю. Обмін культур як ПР-технологія.

3. Своєрідність ПР-технологій ХХ ст. у політичній сфері на прикладах інформаційної політики Німеччини, Великобританії, Франції, США.

БІЛЕТ №20

1. Внесок у зародження теорії ПР комунікацій видатних просвітників: Д.Дідро, М.-Ф. А.Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Ш. Монтескьє, Д. Мільтон, Д.Дефо, Д.Свіфт. Г.Філдінг, Т.Гоббс, Д.Локк.

2. Розвиток гуманітарних знань в Україні як аспект становлення вітчизняних ПР комунікацій кінця ХVIII - ХІХ ст.

3. Політичний консалтинг як перспективний напрямок розвитку зв’язків з громадськістю ХХ ст.

Политический консалтинг это комплекс средств, направленных на формирование адекватного имиджа кандидата перед потенциальными избирателями, с целью вывода кандидата на широкие слои электората и увеличение числа сторонников для победы на выборах.

Политический консалтинг включает в себя консультирование клиентов по широкому кругу интересующих вопросов в сфере экономики, права, власти и политики, а также проблем социально-политического характера.

Суть политического консалтинга заключается в оказании помощи клиенту для повышения эффективности его деятельности и предоставление информации, рекомендаций, и услуг в достижении поставленных целей.

Основной целью мероприятий политического консалтинга является, безусловно, создание и поддержание позитивного публичного имиджа и положительного отношения целевых групп (избирателей, чиновников, предпринимателей и т. д.) к деятельности политика или политической структуры (партии, избирательного блока и т. п.). Политический PR можно назвать технологией формирования общественного мнения. Это сфера деятельности, в которой требуются исключительные профессиональные навыки, организаторские способности, опыт, интеллект и, несомненно, творческий подход.

БІЛЕТ №21