- •1. Джерела й чинники виникнення зв’язків з громадськістю в умовах первісного суспільства.
- •2. Розвиток пр-комунікацій у часи Київської Русі.
- •3. Хронологія розвитку пр у хх столітті: основні історичні віхи.
- •2. Праслов’янські пр комунікації у формі воєнної демократії (племінні збори — віче старійшин — вождь) та народне віче часів Київської Русі.
- •3. Епоха формування підгрунття розвитку пр (1900-1917): характеристика періоду.
- •1. Особливості зв’язків з громадськістю Античної Греції і Давнього Риму: політична сфера.
- •2. Перші професіонали давньоруського пр: Нестор, Сильвестр, Даниїло Заточник, автор «Слова о полку Ігоревім»
- •3. Період Першої світової війни (1917-1919): тенденції розвитку пр-комунікацій.
- •2. Прес-портрети давньоруських князів та їх пост пр. Сутність поняття «пост пр».
- •3. Епоха економічного підйому «двадцятих» (1919-1929): застосування «воєнних» паблісіті в економічних інноваціях й політиці. Мирного часу.
- •2. Унікальність пр-технологій Запорізького козацтва (хv-хvііі ст.).
- •3. Повоєнний період (1945-1965): чинники розвитку пр-комунікацій.
- •1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.
- •2. Пр на війні: особливості інформаційно-психологічних воєн Богдана Хмельницького.
- •3. Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. По наш час): причини змін цілей і завдань пр, диверсифікація методів, інструментарію.
- •1. Еволюція зв’язків з громадськістю у Західній Європі в Середні віки: політична сфера.
- •2. Міжнародний пр України у часи козаччини.
- •3. Паблік рилейшнз як бізнес: історичний огляд професіоналізації галузі.
- •2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.
- •3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.
- •1. Зародження основ паблік рилейшнз в Америці: джерела офіційної історії пр.
- •2. Українські публічні діячі хіх століття: сучасна інтерпретація.
- •3. Діяльність найвідоміших професіоналів у сфері пр хх ст.
- •1. Інноваційні пр-технології сша хіх ст.
- •2. «Іміджеві війни» України хіх ст. Як національний феномен.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Айві Лі.
- •1. Тенденції розвитку пр у Західній Європі у хіх ст.
- •2. Національний досвід політичних і соціальних комунікацій в Україні хіх ст., специфіка формування їх національних домінант.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Едварда л. Бернейса.
- •3. Основні положення Золотої доповіді мапр «Рекомендації і стандарти освіти в галузі паблік рілейшнз» (1990).
1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.
Основна особливість – це позиціонування. Правитель – це посередник між богом і людьми. Пізніше пішли далі – правитель – це дитина Ра – бога сонця, китайські імператори – сини Неба. (В Європі церква говорить устами бога… Король тільки в деякі епохи був намісником бога на землі). Імідж володаря. Атрибути влади існували відносно до правителя, а з часом перетворювалися на уособлення влади: в Ст. Китаї володіння нефритовою печаткою означало володіння владою. Маги, чарівники, жреці робили велику роботу для формування благоговіння перед правителем. Для наближення до народу правителі придумували якісь масові заняття (масштабні будівництва, ритуали, свята), які згуртовували людей, і давали можливість проявити управлінську мудрість правителю – піраміди, Велика Китайська Стіна. В деяких країнах, як в Єгипті, були автономні місцеві правителі, від яких залежали фараони. У боротьбі з ними фараони опиралися на народ і торгівців, тому чітко реагували на будь-які невдоволення. Проблема – масштабність територій, віддаленість. В Єгипті правителі будували багаті храми – задовольняли впливових жерців і показували народу образ «батька нації», піклування. До кінця ІІ тис. до н. е. у Фінікії виник перший алфавіт, проте це не замінило усну комунікацію. Були навіть закони із регулювання комунікації – регулювання порядку проведення переговорів між роботодавцем та найманим працівником. Взаємодія різних народі починається стихійно, поступову приймає офіційні форми. Необхідність заключати міжнародні договори. В 15 ст. до н.е. вавилонська мова стала першою міжнародною мовою спілкування. (так грецька була – в Античномму світі, латинь у середньовіччі, арабська – серед мусульман). Середньовіччя. Особливість пріоритет держави над людиною: будь-які політ. та економ. дії політики випрадовували перед громадськістю інтересами держ. Основва взаємодії влади і суспільства – це створення іміджу влади від бога (в Китаї «сини Неба» правли відповідно до «Небесного мандату»). Халіф в ісламі вважався намісником Муххамеда. Виведення родоводів від Богів. Легенди. Ритуали, церемонії . Були збиральники інформації в Староіндійскій державі. В Середні віки це ще більше розвинулося, оскільки контролювати потрібно занадто велику територію із великою к-стю населення. Двостороння комунікація наказів – зверху - вниз; знизу – вверх – звіти про виконання. Це контролювалося на всіх щаблях. Правителі увіковічню вали себе в свідомості як щедрих, справедливих але й грозних. Публічні страти – масові видовища із чітким сценарієм – офіційна та неофіційна частини. Прийомні дні монарха, в які люди приходили із будь-якою скаргою. Соціальна політика для підтримки іміджу: в 6-9 столітті на рівні закону родичі зобов’язувалися піклуватися про пристарілих. В ісламі заповідь зобов’язувала сплачувати податки на бідних. Незадоволені владою проводили свої комунікації – проповіді на вулицях, театральні вистави із висміювання правителів. + народні поети, які користувалися повагою народу. І влада і противники використовували чутки як ПР-інструмент (в місцях скупчення народу – базари, театральні вистави)