- •1. Джерела й чинники виникнення зв’язків з громадськістю в умовах первісного суспільства.
- •2. Розвиток пр-комунікацій у часи Київської Русі.
- •3. Хронологія розвитку пр у хх столітті: основні історичні віхи.
- •2. Праслов’янські пр комунікації у формі воєнної демократії (племінні збори — віче старійшин — вождь) та народне віче часів Київської Русі.
- •3. Епоха формування підгрунття розвитку пр (1900-1917): характеристика періоду.
- •1. Особливості зв’язків з громадськістю Античної Греції і Давнього Риму: політична сфера.
- •2. Перші професіонали давньоруського пр: Нестор, Сильвестр, Даниїло Заточник, автор «Слова о полку Ігоревім»
- •3. Період Першої світової війни (1917-1919): тенденції розвитку пр-комунікацій.
- •2. Прес-портрети давньоруських князів та їх пост пр. Сутність поняття «пост пр».
- •3. Епоха економічного підйому «двадцятих» (1919-1929): застосування «воєнних» паблісіті в економічних інноваціях й політиці. Мирного часу.
- •2. Унікальність пр-технологій Запорізького козацтва (хv-хvііі ст.).
- •3. Повоєнний період (1945-1965): чинники розвитку пр-комунікацій.
- •1. Особливості пр комунікацій Давнього і Середньовічного Сходу.
- •2. Пр на війні: особливості інформаційно-психологічних воєн Богдана Хмельницького.
- •3. Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. По наш час): причини змін цілей і завдань пр, диверсифікація методів, інструментарію.
- •1. Еволюція зв’язків з громадськістю у Західній Європі в Середні віки: політична сфера.
- •2. Міжнародний пр України у часи козаччини.
- •3. Паблік рилейшнз як бізнес: історичний огляд професіоналізації галузі.
- •2. Кобзарі та лірники як предтеча українських професійних пр-комунікаторів.
- •3. Професійні пр-організації сша як апарат самоуправління у сфері паблік рилейшнз, методи формування професійної етики.
- •1. Зародження основ паблік рилейшнз в Америці: джерела офіційної історії пр.
- •1. Тенденції розвитку пр у Західній Європі у хіх ст.
- •2. Національний досвід політичних і соціальних комунікацій в Україні хіх ст., специфіка формування їх національних домінант.
- •3. Роль в історичному процесі пр хх ст. Едварда л. Бернейса.
- •3. Основні положення Золотої доповіді мапр «Рекомендації і стандарти освіти в галузі паблік рілейшнз» (1990).
2. Перші професіонали давньоруського пр: Нестор, Сильвестр, Даниїло Заточник, автор «Слова о полку Ігоревім»
3. Період Першої світової війни (1917-1919): тенденції розвитку пр-комунікацій.
Перша світова війна внесла значні корективи у філософію паблік рілейшнз. До цього основні зусилля її були спрямовані на обороне пабліситі і популяризацію заходів та дій ділових і державних організацій. За часів війни вони набули наступальний характер і були спрямовані на мобілізацію громадської думки населення країни. Так Відро Вільсон створив Комітет суспільної інформації, очолений Дж. Крілем, метою якого була мобілізація суспільної думки і здобуття підтримки воєнних зусиль Америки. Для діяльності комітету була створена розгалужена мережа добровольців, які поширювали ПР-матеріали по всій країні. Крім того, Кріль і К. Бійор створили систему інструментів формування громадської думки: публікації у пресі, створення пос-продукції, кінофільмів, організація воєнних виставок, виставки ярмарок, налагодження відносин з промисловцями, реклама і карикатура – тобто підключили практично всі можливі на той час маркетингові інструменти.
Одночасно проводилася кампанія для державного займу («Займ свободи», Емерсон), в ході якої використовувалися прийоми реклами і пабліситі, які згодом попвнили арсенал ПР-інструментів.
За часів першої світової війни школу ПР пройшло багато людей, які пізніше стали професіоналами: К. Бійор, Е. Берпнайз, який згодом став одним з перших теоретиків ПР.
Війна укріпила статус ПР і заклала передумови для створення наукової основи професії.
БІЛЕТ №4
1. Зв’язки з громадськістю в Античному світі: комерційна сфера.
Глашатаї. Виробили стійкий образ рекламного тексту і їх типологічну структуру. Перші згадки про них сягають 14 ст. до н.е. Спеціалізація глашатаїв мала кілька спрямувань: дипломатичне (участь у різних посольствах), адміністративне (розповсюдження оперативної інформації та адміністративні розпорядження), ринкове (розпродажі, артистичні труппи, приватні клієнти). Ядром промови глашатая було повідомлення. Включення у повідомлення елементів експресії і сугестії зумовило появу закличного крику. До цього зазвичай додавалася аргументація: від логічних аргументів до клятв і божби, посилання на свідків. При цьому глашатаї мали певні знаки відмінності, які символізували їхній статус.
Жанр зображальної майстерності був представлений художніми вивісками (мармурові або живописні, предметні і предметно-символічні) і емблемами (фірмові знаки виробників на виробах).
Саме за доби античності зароджується жанр афіші. Як настінні, так і на папірусі.зазвичай вони були присвячені гладіаторським боям.
Можна спостерігати зародки рекламних акцій – цілеспрямованого поєднання різноманітних знакових засобів, мобілізованих заради потенційного споживача.
Існувало державне регулювання такої діяльності: заборони на виголошення у певних місцях, заборона нанесення графіті на стінах окремих будівель, вівся нагляд за благопристойністю торгівлі (зокрема агораноми – наглядачі за порядком на ринкових площах та астіноми – міські пильнувачі норм).
Тож ПР-комунікація за часів Античності була досить зрілою і добре розвиненою. Вона вирізнялася різноманіттям форм, багатофункціональністю,розгалуженою системою жанрів.