
- •1.Роль академіка м. Грушевського у розвиткуукраїнськоїсуспільноїгеографії.
- •2.Поняття про форми геопросторової організації суспільства.
- •7. Місце сг в системі наук.
- •12. Німецька школа в сг.
- •13. . Хорологічна школа в сг.(німецька)
- •14 Економічний вузол
- •15. Зв'язки суспільної географії з іншими науками.
- •16.Внесок Воблого у Сг.
- •18.Штандортні теорії у географії сільського господарства.
- •22.Суспільно-географічні територіальні процеси
- •36. Територіально-господарський і територіально-виробничий комплекси
- •37. Антропогеографічний напрямок у суспільній географії
- •38. Поняття про природне, географічне та навколишнє середовище
- •39. Новітній період розвитку сг
- •41. Поняття про економічний район як форму територіальної організації виробництва
- •40. Основоположник української географії Степан Рудницький
- •42. Поняття про потенціал території
- •43. Класифікація природних ресурсів Класифікація Пр:
- •44. Поняття про систему методів дослідження в сг
- •45. Внесок у суспільну географію Олени Степанів
- •46. Французька школа суспільної географії
- •47. Столиця держави та її функції
- •48. Поняття про закони і закономірності тос та їх типи
- •49. Суспільна географія в епоху великих географічних відкрить
- •50. Математичний (формально-теоретичний) напрямок суспільної географії
- •51. Наукові суспільно-географічні осередки в Україні
- •55. Поняття про системи розселення
- •53. Поняття про національний комплекс
- •54. Внесок у суспільну географію України проф. Володимира Кубійовича
- •52. Функції сг
- •56. Внесок у суспільну географію проф. А.Синявського
- •57. Економічний напрямок у суспільній географії
- •58. Класифікація сг за проф. С. Ниммик
- •59. Обсяг і зміст поняття в науці, в т.Ч. У суспільній географії
- •61. Поняття про географічне положення
- •62. Концепція опорного каркаса міського розселення
- •64. Демосоціальний напрямок розвитку суспільної географії
- •65.Поняття про світове господарство
- •66.Особливості формування суспільно-географічної термінології
- •67.Поняття центральних місць в.Кристаллера
- •68.Соціальні функції території
- •69. Спеціальні методи дослідження сг
- •71.Закон геопросторової інтеграції
- •75.Балансовий метод у суспільній географії
- •76.Поняття про економічний детермінізм
- •77.Метричні характеристики території
- •78.Внесок к.Ріттера у розвиток сг
- •79.Геосферний і діяльнісний підхід у сг
- •80.Поняття природ.-ресур.Циклу(в.Комар)
- •81.Картографічний метод у сг
- •2:Викор.Карт для зчитування інформації, її аналізу,обробки перетворення.
- •82.Закономірності геопросторової(терит.)комплексності(зтк)
- •84.Дистанційний метод у сг
- •85.Закономірність геопросторової(територ.)спеціалізації(зтс)
- •86.Терит.Організація виробництва
- •87.Метод аналізу аналогових ареалів
- •88.Територ.Комплексність у сг
- •89.Система зв’язків територ.Комплексів
- •90.Структура територ.Комплексів
- •91. Концепція міжгалузевих комплек-сів.
- •93.Класифікація мтк
- •96.Внесок у сг вчених-істориків
- •97. Метод польових досліджень(мпд)
- •98.Сутність законів відповідності сг
- •99Теорія "третього Риму".
- •101.Поняття про ментальні карти
- •102 Балтійсько-чорноморська доктрина с.Рудницького
43. Класифікація природних ресурсів Класифікація Пр:
Природно-географічна : поділ на групи в залежності від земної сфери і походження.
Екологічна класифікація: поділ вичерпні і невичерпні, на відновлювальні і не відновлюванні, на самовідновлювані і несамовідновлювані.
Економічна класифікація : поділяються на ресурси виробничої сфери (паливно-енергетичні,металургійні, хімічні , мінеральні, сільськогосподарські ) і ресурси сфери полуг(рекреаційні ресурси, інформаційні, сюди також належить генетичний фонд)
Також існує нова класифікація з О.Шаблієм базована на суспільних потребах людей – -паливно-енергетичні,конструктивні,продовольчі,комунікаційні,рекреаційні,духовні,освітні,культурні, ,науково-інформаційні.
44. Поняття про систему методів дослідження в сг
Метод являє собою систематизовану сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети. Усю сукупність методів СГ поділяють на 3 великі групи : філосовські , загальнонаукові та конкретнонаукові . Філософські методи є всезагальними , бо застосовуїть його у всіх науках.Головними в філософському методі є філософські принципи, а найважливішим принципом є принцип діалектики (руху і розвитку ,взаємозвязку і взаємозумовленості) Неменш важливими є загальнонаукові методи ,їх застосовують у більшості наук .Їх умовно поділяють на 2 великі групи - традиційні (тобто методи формальної логіки -спостереження , аналіз ,синтез,дедукція,індукція ,порівняння) та сучасні методи (моделювання, системний,ідеалізації формалізації). Останньою групою методів є конкретнонаукові методи – застосовують в окремих науках або у декількох близьких між собою наукових дисциплінах ,їх поділяють на міждисциплінарні та спеціальні .
45. Внесок у суспільну географію Олени Степанів
Внесок Олени Степанів значний , вона написала за свою нелегку наукову кар“єру понад 75 наукових праць, серед них майже 50 публікацій; зробила помітний доробок у географію населення України, вивчення трудоресурсного потенціалу; географію природних ресурсів Західного регіону; дослідження водно-транспортних проблем, зокрема Дністра; політичну географію українських земель, зокрема Криму; економіко-географічну картографію.Наукова спадщина Олени Степанів до нинішнього часу залишається не вивченою. Більшість її наукових праць була у рукописах. Можливо, частина з них втрачена, частина, певно, знаходиться в архівах КГБ, в архівах інститутів Академії наук.Це лише короткий перелік праць Олени Степанів: «Напередодні великих подій», довідник «Кооперативи здоров’я», «Сучасний Львів» , «Трудові резерви Львівщини», «Енергетичні ресурси і сировинна база промисловості західних областей УРСР», «Дністер — важлива транспортна магістраль» (1949), «Крим (геополітичний нарис)».
46. Французька школа суспільної географії
Французька школа «географії людини», одна з географічних шкіл, що зародилася у Франції і популярність, що отримала, в кінці 19 і в 1-ій половині 20 вв.(століття) під назву «Географія людини» (géographic humaine). Її представники визначали завдання географії як вивчення взаємин природи і людини, приділяючи основну увагу впливу географічного середовища на різні форми діяльності людини. Для робіт по «географії людини» характерні ідеї, близькі до географічному поссибілізму : згідно з переконаннями представників цієї школи, природа впливає на особливості історичного і соціально-економічного розвитку народів; соціальна ж організація суспільства розглядається як національна структура, позбавлена класових протиріч. В той же час географи Ф. ш. «г. ч.» в конкретних роботах, присвячених окремим регіонам країнам або їх районам, проявили глибоке знання цих територій. Це дозволило їм дати детальні характеристики районів з показом занять і способу життя населення, створити оригінальні регіональні огляди, що містять багатий фактичний матеріал, особливо природознавського і етнографічного характеру, і виклади, що відрізняються образністю, і яскравістю стилю. Основні концепції Ф. ш. «г. ч.» викладені її засновником П. Відалем де ла Блашом в книзі «Принципи географії людини», Розвиток цих ідей належить Же. Брюну — авторові «Географії людини»