15. Зв'язки суспільної географії з іншими науками.

Важається що СГ перебуває на межі двох сфер – природничих і суспільних наук, повністю входячи у суспільну науку. Теперішня СГ вийшла з економічної географії. Також у неї є свої типи зв’язків. Їх багато, але найважливіші це: генетичні, інформаційні, оранізаційніза спільним вивченням певних об’єктів, за використанням однією наукою теоретичних положень і методичного апарату іншої. (приклад: генетичні- фізичні і хімічні науки, інформаційні- існують між геологією і фіз.. геогр.. організаційні – декілька наук розвиваються в одних установах за єдиним планом.

16.Внесок Воблого у Сг.

Воблий Костянтин Григорович (27.05.1876, смт. Царичанка Дніпропетровської області — 12.09.1947, Київ) — український економгеограф, економіст, статистик, академік АН України з 1919 p., заслужений діяч науки УРСР з 1944 р. У 1900 р. ЗакінчивКиївську духовну академію, у 1904 р. — Варшавський університет. З 1906 р. — приват-доцент політичної економії і статистики Київського університету, пізніше — професор Київського комерційного інституту (тепер інститут народного господарства). У 1928-1930 pp. — віце-президент АН УРСР. У 1939-1942 pp. — завідуючий відділом, 1942-1947 pp. — директор Інституту економіки АН УРСР; одночасно (1933-1947 pp.) — завідуючий кафедрою економічної географії Київського університету. Організатор української економіко-географічної школи. Основні наукові праці присвячені проблемам розвитку і розміщення продуктивних сил України, створенню нових галузей промисловості та комплексному розвиткові районів. Розробив наукову схему економічного районування України. Виділив на території країни такі райони: Південно-Східний, Центральний і Західний. Вивчав проблеми бурякоцукрової промисловості, комплексного освоєння Великого Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Автор кількох підручників із статистики і економічної географії України (підручник «Економічна географія УРСР» витримав 5 видань). Вивчав історію народного господарства, економічну- статистику, демографію, економіку страхової справи. Автор робіт з організації праці науковців.

17.Структура сг за професором Шаблієм.

У структурі СГ виділяється її теоретичне ядро-«Загальна теорія СГ». «Загальна теорія СГ»охоплює теоретичні положення.які стосуються усіх часткових наук.дисциплін та їх груп.У структурі сг виділяємо 4 блоки основних,2 блоки допоміжних,а також групу суміжних дисциплін.Блоки основних дисциплін:геогр..населення ,або демографія;економічна г-фія;політична г-фія.Блоки допоміжних дисциплін:блок методик наукових досліджень;блок методик викладання і популяризації наукових знань.Блок суміжних дисциплін:дисципліни,що одночасно входять і до сг,і до деяких інших наук.У кожній з основних дисциплін блоку виділяють:А-теоретичне ядро,В-компонентні дисципліни;С-геопросторові дисципліни.У кожному блоці СГ є «точки зростання»це найбільш динамічні дисципліни.

18.Штандортні теорії у географії сільського господарства.

І. Тюнен вперше обґрунтував наявність обєктивних закономірностей розміщення товарного виробництва. Перша його праця „Ізольована держава в її ставленні до сільського господарства і національної економіки зявилась у 1826р. Вчений відкрив вплив фактора простору на затрати та прибуток сільськогосподарських підприємств і встановив, що таким чином простір впливає на спеціалізацію підприємств. Тюнен запропонував модель розподілу в просторі спеціалізації та способів ведення сільського господарства залежно від відстані до міста, яке водночас є ринком збуту сільськогосподарської продукції і постачальником промислових товарів. Як основний фактор розміщення в моделі є транспортні витрати.

19.Штандортні теорії у географії промисловості.

Штандортна теорія – теорія оптимального розміщення виробництва з погляду найменших витрат. Запропонована А. Вебером.Основна ціль – визначити головні фактори розміщення виробництва й закономірності, по яких вони діють, у математичній формі. - Основне припущення: задана господарсько відособлена територіальна область, що не має яких-небудь зв'язків з іншими територіями; відсутні риси господарства, успадковані від минулих епох; задано: розміщення сировинної бази, центри споживання промислової продукції й обсяги попиту; рівні зарплати й інтенсивності праці фіксуються й залишаються постійними, що приводить до сталості питомих витрат на оплату праці в кожному місці; трудові ресурси не мобільні, але необмежені.Розглянуто єдиний вид транспорту – залізничний; виробництво розглядається як єдиний процес, не розділений на окремі стадії, і не явно використані положення економічної рівноваги. Після аналізу сукупності факторів розміщення (витрати на землю, основний капітал, сировина й енергоресурси, праця, транспорт, відсоток на позиковий капітал й амортизацію) Вебер виділив 2 основи фактору – транспортні витрати (транспортна орієнтація) і витрати на робочу силу (орієнтація на трудові ресурси). Похідний 3-й фактор, що враховує регіональні сили, – агломерація.Для моделювання штандортної теорії як основний був узятий транспортний фактор, що визначає формування вихідної схеми оптимального розміщення виробництва; тоді розходження у витратах на працю будуть представляти перше відхилення від оптимального по транспортних витратах розміщення, а сукупність агломераційних факторів – друге, що також порушує вихідну схему. В аналізі транспортних витрат важливу роль зіграло поділ ресурсів на локалізовані матеріали і матеріали повсюдного розміщення. Штандортна теорія стала однією з найважливіших частин у класичній теорії розміщення виробництва. 

20. Цивілізаційний і формаційний підх.в СГ. Людину у Сг розглядають за 2 підходами, взалежності від життєдіяльності та культури і духовності. Перший це Цивілізаційний підхід , який являється протилежним до формаційного .Він грунтується на тому, що головними фрагментами людського суспільства є цивілізація , сьогодні в світі існує близько 8 цивілізацій , кожна з яких характеризується історично-духовною цілісністю , і представлені багатьма країнами та народами. Деякі вчені також виділяють «технологічні» цивілізації (аграрну, індустріальну) Цивілізація та її геопросторові звязки можуть бути загальним обєктром вивчення сг. В Формаційному підході обєктом є суспільство в цілому чи його окремі сфери (демографічна , економічна,соціальна, політична та інші) . В цьому підході суспільсво розглядають з геосферних позицій та у звязку з іншими сферами .За цим підходом суспільства загалом нема а є лише конкретні суспільно-економічні формації з певною базою.Формації послідовно переходять одна в одну змінюючись, в наслідок соц.революцій.

21. Галузеве а інтегральне районування. Галузеве економічне районування потрібне для вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей виробництва.Цей тип економічних районів виникає під впливом закономірності територіальної концентрації підприємств окремої галузі народного господ. і пов'язаних з ними обслуговуючих виробництв, їх територіальна локалізація залежить в основному від наявності на певній території необхідних природних передумов (грунтово-кліматичних і сировинних ресурсів),великого споживача продукції, сприятливих транспортних зв'язків тощо.інтегральне економічне районування базується на регіональних народно-господарських комплексах, в основі яких знаходяться територіально-виробничі комплекси різного ступеня сформованості або їх складові частини. За цим районуванням виділяється три підтипи інтегральних економічних районів:макрорайони,мезорайони мікрорайони.