12. Німецька школа в сг.

Нім. Школа мала наукову традицію (Мінцер, Вареніус, Меркатор),яка була латино мовна. У 2 половині 18-початок 19 ст. на неї мав великий вплив філософів і географів Фрідріха Бішінга й Іммануїла Канта.

Бішінг – автор 6 томного «Нового землеопису», який опублікувався на прикінці 17 ст. де він подав географічну ха-ку країн Європи. Висунув 2 концепції: 1) Густота населення – важлива ха-ка території. 2) Перевезення товарів водним шляхом усуває залежність людей від місцевих країн ще до побудови залізничних шляхів.

Кант –Визначив геогр. У системі наук, розділивши їх на абстрактні і конкретні(хронологічні і хрологічні) Геогр. Відн. До хорологічних- (хронос-час, хорос - простір),явища в просторі – геогр.. явища в часі – історія.

АлександрГумбольд – мандрівник (ц. і пд.. Америки, Урал, Сибір, Казахстан).Автор 5 томів «Космос. Досвід фізичного світопису.»- Розкрив широтну зональність.- Вистону поясність (Рослини-Тепло-Волога)- Польовий і порівняльний метод- ввів термін «землеопис»

-КарлРіттер – автор 19 видання «Загальна порівняльна геогр..» Був завідувачем кафедри геогр.. у Німечинні.

Трактував Землю – яе спільний дім. Вивчав просторові відносини явища і процеси. Основоположник порівняльного методу в географії. Переважав у регіон. Дослідж. + неологізм Фрідріх Ратцель – автор антропогеографії у 2-ох томах, і «Політ. Геогр..» Автор книги: «Географія. ЇЇ сутність, історія там методи»

-соціальний дарвінізм-сукупність біол.. і політ.. вчення.- засновник журналу «Геогр. часопис» (був редактором)

Після А.Ратцеля був А.Гетнер. Нім. Школа поступалась англоамер. Особливо у повоєнний період.

13. . Хорологічна школа в сг.(німецька)

Хорологія (хорологічна концепція) — науковий напрямок в географії, основною ідеєю якого є розгляд об'єкта географії як простору, заповнюваного предметами і явищами, локальні зв'язки між якими носять причинно-наслідковий характер. Хорологія Альфреда Геттнера

Нове прочитання хорологічна концепція набула у Альфреда Геттнера (1927). Геттнер вважав об'єктом вивчення географії земний простір з предметами і явищами, що заповнювали його і взаємодіяли між собою. Зв'язки між ними, згідно з Геттнером, мають ландшафтну, причинно-наслідкову природу. До подібних систем географічних об'єктів Геттнер відносив і людське суспільство. Окремі унікальні поєднання тих чи інших об'єктів і явищ на певній території призводять до появи географічних країн (хоросів, просторів), які є об'єктом вивчення країнознавства.

Після Другої Світової війни в Нідерландах почали закріплюватися хорологічні концепції, що суперечили розділенню природничої та соціальної географії.

В Данії та Фінляндії більш стрімкого розвитку набували фізико-географічні напрямки.

В університетах Відня та Цюриха географічні традиції майже не відрізнялися від німецьких.

14 Економічний вузол

Економічний (соціально-економічний )вузол — це локальний господарський комплекс, який поєднує на компактній території всі галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери. Комплекси виконують багатогалузеві функції, але в кожному з них є одне або кілька підприємств, які утворюють виробниче ядро, навколо якого розташовуються інші промислові об'єкти.. Вузол має чітко виражене функціональне ядро , ним являється найбільший економічний центр вузла . Економічний центр і пункт визначаються відповідно ширшими та вужчими зв'язками із сусідніми територіями