
- •1.Роль академіка м. Грушевського у розвиткуукраїнськоїсуспільноїгеографії.
- •2.Поняття про форми геопросторової організації суспільства.
- •7. Місце сг в системі наук.
- •12. Німецька школа в сг.
- •13. . Хорологічна школа в сг.(німецька)
- •14 Економічний вузол
- •15. Зв'язки суспільної географії з іншими науками.
- •16.Внесок Воблого у Сг.
- •18.Штандортні теорії у географії сільського господарства.
- •22.Суспільно-географічні територіальні процеси
- •36. Територіально-господарський і територіально-виробничий комплекси
- •37. Антропогеографічний напрямок у суспільній географії
- •38. Поняття про природне, географічне та навколишнє середовище
- •39. Новітній період розвитку сг
- •41. Поняття про економічний район як форму територіальної організації виробництва
- •40. Основоположник української географії Степан Рудницький
- •42. Поняття про потенціал території
- •43. Класифікація природних ресурсів Класифікація Пр:
- •44. Поняття про систему методів дослідження в сг
- •45. Внесок у суспільну географію Олени Степанів
- •46. Французька школа суспільної географії
- •47. Столиця держави та її функції
- •48. Поняття про закони і закономірності тос та їх типи
- •49. Суспільна географія в епоху великих географічних відкрить
- •50. Математичний (формально-теоретичний) напрямок суспільної географії
- •51. Наукові суспільно-географічні осередки в Україні
- •55. Поняття про системи розселення
- •53. Поняття про національний комплекс
- •54. Внесок у суспільну географію України проф. Володимира Кубійовича
- •52. Функції сг
- •56. Внесок у суспільну географію проф. А.Синявського
- •57. Економічний напрямок у суспільній географії
- •58. Класифікація сг за проф. С. Ниммик
- •59. Обсяг і зміст поняття в науці, в т.Ч. У суспільній географії
- •61. Поняття про географічне положення
- •62. Концепція опорного каркаса міського розселення
- •64. Демосоціальний напрямок розвитку суспільної географії
- •65.Поняття про світове господарство
- •66.Особливості формування суспільно-географічної термінології
- •67.Поняття центральних місць в.Кристаллера
- •68.Соціальні функції території
- •69. Спеціальні методи дослідження сг
- •71.Закон геопросторової інтеграції
- •75.Балансовий метод у суспільній географії
- •76.Поняття про економічний детермінізм
- •77.Метричні характеристики території
- •78.Внесок к.Ріттера у розвиток сг
- •79.Геосферний і діяльнісний підхід у сг
- •80.Поняття природ.-ресур.Циклу(в.Комар)
- •81.Картографічний метод у сг
- •2:Викор.Карт для зчитування інформації, її аналізу,обробки перетворення.
- •82.Закономірності геопросторової(терит.)комплексності(зтк)
- •84.Дистанційний метод у сг
- •85.Закономірність геопросторової(територ.)спеціалізації(зтс)
- •86.Терит.Організація виробництва
- •87.Метод аналізу аналогових ареалів
- •88.Територ.Комплексність у сг
- •89.Система зв’язків територ.Комплексів
- •90.Структура територ.Комплексів
- •91. Концепція міжгалузевих комплек-сів.
- •93.Класифікація мтк
- •96.Внесок у сг вчених-істориків
- •97. Метод польових досліджень(мпд)
- •98.Сутність законів відповідності сг
- •99Теорія "третього Риму".
- •101.Поняття про ментальні карти
- •102 Балтійсько-чорноморська доктрина с.Рудницького
12. Німецька школа в сг.
Нім. Школа мала наукову традицію (Мінцер, Вареніус, Меркатор),яка була латино мовна. У 2 половині 18-початок 19 ст. на неї мав великий вплив філософів і географів Фрідріха Бішінга й Іммануїла Канта.
Бішінг – автор 6 томного «Нового землеопису», який опублікувався на прикінці 17 ст. де він подав географічну ха-ку країн Європи. Висунув 2 концепції: 1) Густота населення – важлива ха-ка території. 2) Перевезення товарів водним шляхом усуває залежність людей від місцевих країн ще до побудови залізничних шляхів.
Кант –Визначив геогр. У системі наук, розділивши їх на абстрактні і конкретні(хронологічні і хрологічні) Геогр. Відн. До хорологічних- (хронос-час, хорос - простір),явища в просторі – геогр.. явища в часі – історія.
АлександрГумбольд – мандрівник (ц. і пд.. Америки, Урал, Сибір, Казахстан).Автор 5 томів «Космос. Досвід фізичного світопису.»- Розкрив широтну зональність.- Вистону поясність (Рослини-Тепло-Волога)- Польовий і порівняльний метод- ввів термін «землеопис»
-КарлРіттер – автор 19 видання «Загальна порівняльна геогр..» Був завідувачем кафедри геогр.. у Німечинні.
Трактував Землю – яе спільний дім. Вивчав просторові відносини явища і процеси. Основоположник порівняльного методу в географії. Переважав у регіон. Дослідж. + неологізм Фрідріх Ратцель – автор антропогеографії у 2-ох томах, і «Політ. Геогр..» Автор книги: «Географія. ЇЇ сутність, історія там методи»
-соціальний дарвінізм-сукупність біол.. і політ.. вчення.- засновник журналу «Геогр. часопис» (був редактором)
Після А.Ратцеля був А.Гетнер. Нім. Школа поступалась англоамер. Особливо у повоєнний період.
13. . Хорологічна школа в сг.(німецька)
Хорологія (хорологічна концепція) — науковий напрямок в географії, основною ідеєю якого є розгляд об'єкта географії як простору, заповнюваного предметами і явищами, локальні зв'язки між якими носять причинно-наслідковий характер. Хорологія Альфреда Геттнера
Нове прочитання хорологічна концепція набула у Альфреда Геттнера (1927). Геттнер вважав об'єктом вивчення географії земний простір з предметами і явищами, що заповнювали його і взаємодіяли між собою. Зв'язки між ними, згідно з Геттнером, мають ландшафтну, причинно-наслідкову природу. До подібних систем географічних об'єктів Геттнер відносив і людське суспільство. Окремі унікальні поєднання тих чи інших об'єктів і явищ на певній території призводять до появи географічних країн (хоросів, просторів), які є об'єктом вивчення країнознавства.
Після Другої Світової війни в Нідерландах почали закріплюватися хорологічні концепції, що суперечили розділенню природничої та соціальної географії.
В Данії та Фінляндії більш стрімкого розвитку набували фізико-географічні напрямки.
В університетах Відня та Цюриха географічні традиції майже не відрізнялися від німецьких.
14 Економічний вузол
Економічний (соціально-економічний )вузол — це локальний господарський комплекс, який поєднує на компактній території всі галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери. Комплекси виконують багатогалузеві функції, але в кожному з них є одне або кілька підприємств, які утворюють виробниче ядро, навколо якого розташовуються інші промислові об'єкти.. Вузол має чітко виражене функціональне ядро , ним являється найбільший економічний центр вузла . Економічний центр і пункт визначаються відповідно ширшими та вужчими зв'язками із сусідніми територіями