101.Поняття про ментальні карти

105."Східна" геополітична доктрина.

У геополітичних доктринах надзвичайно важливим питання про зовнішньополітичні пріоритети й орієнтації, яких дотримуються у своїй політиці різні політичні та наукові сили. Для України, зокрема, це східна, західна, північна, південна (або північно-південна). "Східна" (промосковська) доктрина завжди була проімперською і вірнопідданською: чи то стосовно царської, чи то більшовицької Росії. Власне, зараз вона активно проводиться сучасним урядом і верховною радою України. Ця доктрина ніколи не передбачала самостійності України, а завжди бачила її або у складі єдиної і неподільної Російської імперії, або як "автономну", "федеративну" частину "демократичної" чи комуністичної Росії (до 1990 р. - у складі Радянського Союзу). Ця доктрина мала своїх прихильників і в Україні. Навіть Михайло Грушевський до IV універсалу (22 січня 1918 р.) орієнтувався на участь України у складі демократичної Росії на правах автономної чи федеративної її частини. Особливо активними у пропаганді цієї доктрини і впровадження її у життя були комуністичні правителі України, починаючи від X.Раковського і закінчуючи В. Щербицьким. Наслідки їхньої діяльності загальновідомі. З погляду історичного виживання України ця доктрина була згубною. І рано чи пізно прогресивні політичні діячі та вчені від неї відмовлялись.

106.Внесок у СГ Ф.Матвієнка-Гарнаги

Значний внесок зробив Ф.Т.Матвієнко-Гарнага у становлення і розвиток географічної освіти і науки в Україні. У 1930 році виходить друком його праця "Краєзнавство і краєзнавча робота". У цій монографії він висвітлив методологічні основи краєзнавства та досить детально описав методологію і методику власне краєзнавчих досліджень.Багатозначне розуміння терміну "краєзнавство". Велика заслуга його у тому, що він один із перших теоретиків краєзнавчих досліджень пропонує чітке й узагальнене визначення цієї галузі наукового пізнання: "краєзнавство – це є певна сума знаннів широких кол людности про природні й соціяльні факти та явища краю, про взаємну залежність цих фактів і явищ; ці знання набуваються внаслідок організованого громадського руху з метою вивчити й використати витворчі сили країни, виховати дослідників і активних будівників життя на підставі наукових досягнень та загальнодержавних завдань"..Т.Матвієнко-Гарнага приділяє увагу плану фізико-географічного та економіко-географічного краєзнавчого дослідження, дає розуміння практичного краєзнавства, процесу збору інформації та її використання у практичному житті..

107.Сутність законів структури СГ

відображають відтворення і формування геопросторових складових частин територіальних систем і зв’язків між ними. У будь-якій територіальній системі формуються і функціонують її геопросторові підсистеми. Вони чітко фіксовані у географічному просторі. Проблема законів структури поки що розвивається. Сьогодні ми знаємо тільки три такі приклади. Це закон кілець Тюнена(структура у геопросторовій організації сільського господарства),закон граток Кристаллера (структура геопросторової організації розселення і сфери послуг) ці Приклади відображають ідеальні ситуації,тобто ці закони приводять до формування необхідних структур у випадку дотримання певних умов;третій

108.Чорноморська доктрина Ю. Липи

була сформована напередодні Другої світової війни і розглядала Україну у системі держав Чорноморського простору. Ю. Липа писав, що Чорноморський простір окреслюється басейнами ("сточищами") рік і морським узбережжям як системою для транспортного зв'язку, культурними й історико-політичними традиціями як духовним зв'язком. У своїх межах Чорноморський простір утворює цілісність. Його можна порівняти з фортецею, внутрішню єдність якої формує площа Чорного моря. Від цієї фортеці ідуть шляхи-ріки вглиб фортеці. Високі мури вона має на південному сході - це західн і береги Каспію із Закавказзям і Дагестаном. Далі на північний схід ідуть "мури" Калмицько-Саратовських пустель і напівпустель та русло Волги; на півночі - болотисті пущі витоків Дону і Дніпра з їхніми притоками; захід і південь - оборонні вали Карпат, Балкан і Малоазіатського (Анатолійського) гірських масивів. Чорноморський простір у таких межах, на думку Ю. Липи, становить цілісність, має свій геополітичний зміст, свою етнічну спільноту та власні вироблені торговельні, культурні і державні традиції, що зодноріднили психіку його населення. Україна не повинна відмовлятися від чорноморської доктрини й у наш час, коли геополітична ситуація дуже змінилася. Проте її, очевидно, слід розширити і назвати середземноморською. Тоді вона буде націлювати зовнішню політичну діяльність не лише на більшу кількість країн порівняно з чорноморською, але й дасть змогу урізноманітнити геополітичну поведінку України в усьому південному секторі. Власне, створення спочатку Чорноморського Союзу (за ініціативи Л.Кучми), а сьогодні ГУУАМ (за ініціативи В.Ющенка) є прямим продовженням розвитку цієї доктрини.

109.Міждисциплінарні методи дослідження у СГ

(це ті методи,які можуть застосовуватися у кількох пов’язаних генетично чи об’ єднаних спільність об’єкта дослідження науки) міждисциплінарні поділяються на: 1. Метод польових досліджень(МПД) застосовується для безпосереднього вивчення об’єкта шляхом спостереження за ним,інструментального вимірювання параметрів,дослідження функціонування,структури чи розвитку. У географії є особливий вид МПД - експедиційні дослідження. Вони передбачають досягнення певної наукової мети шляхом дослідження в польових умовах. Передбачають також такі етапи дослідження:початковий(вивчення джерел про об’єкт дослідження),власне польовий(збір всієї інформації та матеріалів),камеральний(аналіз,обробка,одержання висновків). 2. Дистанційні методи-ті,що застосовуються з метою одержання наукових висновків шляхом аналізу і синтезу інформації,зафіксованої аерокосмічними знімками. Під час цього відбувається генералізація інформації. Цей метод тісно пов’язаний із методом картографічного моделювання. 3.Картографічний метод-це складання картографічних моделей і одержання нового знання шляхом їх аналізу і перетворення. Цей метод складається з двох етапів:перший(складання карт),другий(використання карт для одержання інформації про явища які досліджуються). 4. Метод аналізу аналогових ареалів-це вивчення подібних об’єктів шляхом їх порівняння,коли знання про один з них є достовірним. В основі цього методу є метод порівняння. У процесі його застосування виділяють два етапи:перший(визначення рис спільності між об’єктом який досліджується і вже відомим об’єктом),другий(вивчення рис відмінностями між…). 5.Балансовий метод застосовується в конкретній економіці

111.Концепцфя посибілізму

За концепцією посибілізму (від англ. possible - можливий), люди у їхній взаємодії з природним довкіллям є не пасивним началом, як це прийнято у "детерміністів", а активною, організованою і цілеспрямованою силою. Озброєне цивілізаційними здобутками і волею до діяльності людство використовує мінливі у просторі і часі природні умови та ресурси лише як можливості для власного диверсифікованого розвитку і діяльності. За посибілістами лише від людини, суспільства, рівня організованості, знань, умінь і навичок залежить, чи будуть надані природою можливості реалізовані.

112.Кібернетичні закони СГ

Складніші є моделі законів функціонування систем із циркуляцією інформації у випадку існування органів управління(регулювання) і зворотних інформаційних зв’язків .СГ перебуває лише на етапі пошуку системі її законів і закономірностей; .існують можливості поширення законів на різні галузі СГ з урахуванням специфічності їх реальних об’єктів дослідження.

113.Концепція пробабілізму

Концепція пробабілізму - наукова течія, яка ґрунтується на концепції, що довкілля має на життя і господарську діяльність людей імовірнісний, а не обов'язковий вплив. За цією теорією, довкілля справляє на життя і господарську діяльність людей імовірний, а не обов'язковий вплив. Географічне довкілля (не тільки природне, а й соціально-економічне, культурно-історичне тощо) дає людству альтернативні умови для власної самореалізації. Вибір характеру, рівнів, напряму використання умов довкілля тощо підпорядковується певній імовірності поведінки, ментальності, культурі, способу життя суспільства.

114.Метод ГІС у СГ

Формалізація дає змогу використовувати у дослідженнях ГІС і відповідно бісівські дослідницькі технології. Геоінформаційний метод набуває дедалі більшого значення. Полягає у створенні геоінформаційних систем, які є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різноманітних відомостей про територію. Вибір методів дослідження залежить як від наукового завдання, так і від об’єкта вивчення. Найдоцільнішим є поєднання різних методів з урахуванням конкретних можливостей кожного з них.

115.Інтегральні системи розселення

Це одна із теорій систем розселення. З’явилася тоді,коли в науку почав впроваджуватись системний підхід. Він розширив опис населення у вигляді не поодиноких поселень,а їхніх взаємопов’язаних територіальних груп.

Вихідні положення цієї теорії такі:

1.первинними елементами системи розселення є сільскі і міські поселення

2.між поселеннями існують різноманітні зв’язки:економічні,соціальні,демографічні. Чим ближче розташовані ці поселення і чим вищий соціально-економічний потенціал тим більші масштаби зв’язків між ними.

3.всі системи розселень є ієрархічними структурами. Тобто суперсистеми є їхніми підсистемами.

116. Географічна характеристика "Скіфії " Геродота

Давня Скіфія займала майже всю територію сучасної України, подекуди виходячи за її межі. За Геродотом, який, очевидно, побував у Ольвії в V ст. до н. е., Скіфія мала форму квадрата, сторона якого дорівнювала 20 дням путі (близько 700 км) Її територія була рівнинною, єдиний лісовий район — урочище Гілея — розміщувався у степу й був пов'язаний з плавнями Нижнього Дніпра. Землі (поля) Скіфії були родючими, а пасовиська — багатими. Через Скіфію з півночі текло багато річок. Найбільшою і найзахіднішою серед них названо Істр (Дунай), а найкориснішою (крім Нілу)—Борисфен (Дніпро). Крайнім на сході — кордоном між Скіфією та савроматами (і водночас кордоном між Європою та Азією) вважався Танаїс (Дон). У гирлі Гіпанісу (Південного Бугу) знаходилося місто Ольвія, яке вважали серединним пунктом Скіфії. Можливо, основним релігійним центром Скіфії було священне урочище Ексампеї ("Святі шляхи"), що знаходилося на відстані чотирьох днів плавання по Гіпанісу від Ольвії у тому місці, де Гіпаніс найбільше зближався з Тірасом (Дністром). За Геродотом, Скіфію населяли кілька скіфських народів, що відрізнялися між собою формами господарства та побутом. У цілому ж Скіфія досягла більш високого рівня розвитку, аніж її сусіди. Описи Геродота значною мірою сприяють нашому розумінню етнографії Скіфії. За Геродотом племена скіфів поділялися на декілька груп:царські скіфи,скіфи-хлібороби і скіфи-орачі,скіфи-кочівники,таври,неври,меланхлени,гелони,алазони та калі піди.У Скіфії було сильне озброєне військо.

117.Сучасне розуміння об’єкта суспільної географії

Об’єктом науки є певний фрагмент реальності – духовної чи предметної,на який спрямована її увага і який опосередкований системою понять і категорій,методами дослідження. Сучасне розуміння об’єкта суспільної географії :людського суспільства в цілому чи його складових частин – населення, господарства, соціальної сфери; його складність і багато вимірність;внутрішнє членування суспільства;вивчення суспільства і його складових різними науками:суспільствознавство, філософія, історія, економіка;людиновимірність об’єкта суспільної географії;його сучасне розуміння через категорію людської життєдіяльності і цивілізації.Суспільство слід розуміти як складну систему декількох сфер. Діяльнісний підхід найбільше відповідає сучасному розумінню об’єкта суспільної географії.

118.Економічні та екологічні функції території

Функція території-це її значення у життєдіяльності суспільства.За змістом можна виділити такі функції:економічні,екологічні,соціальні,політичні,інформаційні та рекреаційні.

Економічні функції:донедавна вони вважалися головними. Полягають вони у тому ,що певна територія виступає у географічному поділі та інтеграції праці. У цьому поділі її функції визначаються спеціалізацією(економічна орієнтація,спрямована на виготовлення товарів і послуг для зовнішнього споживання. Ще економічні функції можна поділити на виробничі та споживальні. Економічні функції залежать від господарства на деякій території.

Екологічні функції:пов’язані з роллю території у поліпшенні чи погіршенні стану довкілля сусідніх чи віддалених регіонів. Поліпшення довкілля залежить від природних характеристик території. Наприклад,Українські Карпати виконують волого постачальну функцію стосовно деяких районів.Так само і Чорнобильська аварія призвела до радіаційного забруднення багатьох сусідніх територій нашої держави а токож і сусідніх країн.

119.Конкретнонаукові методи у суспільній географії(КНМ)

КНМ-це ті методи,які застосовуються в окремих науках або у декількох близьких між собою наукових дисциплінах. Вони бувають:міждисциплінарні(це ті методи,які можуть застосовуватися у кількох пов’язаних генетично чи об’ єднаних спільність об’єкта дослідження науки) та спеціальні(це методи,які обґрунтовуються певною накуою і застосовуються головно у ній самій). В свою чергу міждисциплінарні поділяються на:1. Метод польових досліджень).2. Дистанційні методи 3.Картографічний метод).4. Метод аналізу аналогових ареалів- 5.Балансовий метод і.Спеціальні методи поділяються на:1.Галузевий метод.2.Міжгалузевий метод.3. Метод енерговиробничих циклів. (Метод був призначений для визначення компонентної структури ТВК великих економічних районів з метою їх типізаці.4. Метод територіально-виробничих комплексів .5.Районний метод застосування відповідних теорій для визначення територіальної структури національного комплексу.

120.Фактори територіальної організації виробництва(ТОВ)

ТОВ- сукупність просторових зв’язків та структур, що визначають вплив географічних факторів на життєдіяльність с успільства і водночас через певні організаційні важелі формуються, вдосконалюються суспільством у його інтересах. Найчастіше, розглядаючи фактори виробництва, називають два узагальнюючі фактори: людину і природу, а в конкретній практиці – працю, капітал,землю та підприємство. При цьому праця – це діяльність людини, яка спрямована на досягнення певного корисного результату. Капітал розглядається як накопичені запаси засобів виробництва, що необхідні для ефективного використання ресурсного потенціалу регіонів, комплексного розвитку територій, припинення спаду виробництва, стабілізації та економічного зростання, вирішення гострих соціальних проблем. Виходячи із зазначеного, всю сукупність факторів територіальної організації виробництва можна об’єднати в 3 групи: 1. Фактори природного середовища – рельєф, агрокліматичні, географічні,земельні, біологічні, мінеральні ресурси. 2. Суспільні фактори – пов’язані з життям і господарською діяльністю людей, що постійно змінюються в просторі та часі.3. Екологічні фактори – оптимізація стану навколишнього природного середовища, раціональне використання природно-ресурсного потенціалу...територіальна організація виробництва – це динамічна система, діяльність якої визначається дією економічних законів. Просторовим їх виразом виступають закономірності – найбільш загальні об’єктивні тенденції територіальної організації виробництва, що характеризують взаємовідношення між територією та економічними об’єктами. Пізнання цих закономірностей знаходить свій вираз у практичній розробці керівних положень державної політики, тобто принципів територіальної організації виробництва, що трансформують закономірності в практичні установки. При цьому враховують також природні, суспільні, економічні фактори, властиві певній території.

121.Системний підхід в суспільній географії

Системний підхід-це вивчення географічних об’єктів,які трактуються як складні і великі системи.Ум процесі застосування системного підходу треба зважити на типи систем:відкриті і закриті,Невеликі і великі,прості і складні,статичні і динамічні,фізичні і інформаційні,нерегульовані і регульовані. Системний підхід буває двох видів:системного аналізу і системного синтезу,які взаємодіють,однак досить автономні.

122.Поняття енерговиробничого циклу

Перше наукове визначення енерговиробничого циклу (ЕВЦ) належить М. Колосовському. Аналізуючи зв'язки виробництва усередині ТВК ''за вертикаллю'' й ''за горизонталлю'', він дійшов висновку, що для господарювання ''стійкий не лише провідний виробничий процес, але й широка сфера виробничих групувань довкола основного процесу''. Таку типову існуючу сукупність виробничих процесів, що виникають взаємозумовлено довкола основного процесу для даного різновиду енергії й сировини, він запропонував назвати енерговиробничим циклом.Це визначення відбиває найважливіші властивості енер-говиробничих циклів:— співпідпорядкованість підприємств, їхнє базування на одному, певному провідному різновиді сировини або енергії;— територіальну стійкість сукупності;— типовість для різних районів, що мають схожі природні та економічні передумови розвитку.

123. Поняття про конкретні об’єкти дослідження

Конкретні об’єкти дослідження-це форми геопросторової організації с-ва в цілому чи його складових частин

124.Поняття про природні умови,природні ресурси,природно-ресурсний потенціал

Природні умови для суспільної географії це не лише матеріальні компоненти земної поверхні. Це їхні кількісні і якісні характеристики.Це ті компоненти земної поверхні їх характерні риси,а також природні процеси,які прямо й опосередковано впливають на ж-сть с-ва,але не беруть участі у виробництві сировини,палива,продовольства.Природні ресурси-це ті матеріальні компоненти і процеси природи,як і с-во прямо використовує для виробництва сировини,продовольства,з метою оздоровлення людей чи отримання наукової інформації.Природно-ресурсний потенціал- це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається в їхній сукупній споживній вартості.

125.Внесок у суспільну географію професора В.Садовського

Садовський Валентин Васильович (1886—1947) — географ, економіст, журналіст, громадський і політичний діяч. Народився на Волині у священицькій родині.Автор праць "Нарис економічної географії України" (1920), "Проблеми індустріалізації в народному господарстві" (1929), "Районізація України" (1931), "Праця в УСРР" (1932), "Національна політика Совєтів на Україні" (1937) та ін. Заарештований органами НКВС у Празі в 1945, помер у Лук'янівській в'язниці в Києві.Зробив великий внесок у економічне районування,розвивав теоретичні положення СГ,дав своє розуміння економічного району,трактував економічний район як складову національного комплексу,а національний комплекс як підсистему світового господарства.

127.Національна територія як категорія суспільної географії

У суспільній географії є поняття,терміни,а також і категорії. Одною із таких категорій є національна територія-та частина земної поверхні,яка історично суцільно заселена певним народом. Часом поняття національної території вживають як державна територія

128.Поняття про теорію дифузії інновації

Важливим етапом у розвитку теорії розміщення стало дослідження процесу створення і поширення інновацій (нововведень). Т. Хегерстранд висунув теорію дифузії інновацій (його основна праця «Дифузія інновацій як просторовий процес» вийшов у світло в 1953 р.). Дифузія, тобто поширення, розсіювання по території різних економічних інновацій (нових видів продукції, технологій, організаційного досвіду і т.п.), згідно Т. Хегерстранду, може бути трьох типів: дифузія розширення (коли інновація рівномірно поширюється в усіх напрямках від точки виникнення), дифузія переміщення (поширення у визначеному напрямку) і змішаний тип. Одна генерація (покоління) інновацій має чотири стадії: виникнення, дифузію, нагромадження і насичення. Теорія Т. Хегерстранда відбиває хвилеподібний характер дифузії генерацій нововведень. Отже, усе викладене вище дає можливість зробити висновок, що теорія дифузії нововведень Т. Хегерстранда дає можливість прогнозувати розповсюдження економічних, суспільних явищ в географічному просторі.

129.Географо-економічні теорії і концепції

 Географо-економічні теорії і концепції Штандортні теорії - це теорії розміщення господарства. Засновниками цієї теорії був Вебер і Тюнен.  виділяють такі спільні риси теорій розміщення: 1)розміщення господарства як результат дії певних чинників; 2)локалізація підприємства. 3)локалізація обгрунтували на основі економічних критеріїв. Теорія штандарту с/г Тюнена Ця теорія є теорією-моделлю, бо дуже спрощує реальні умови для розвитку с/г, йдеться про ізольовану державу, яка немає жодних зовнішніх зв*язків, а ще : усі грунти держави однорідні,транспортування здійснюється найкоротшим шляхом, витрати на транспортування пропорційні відстані, ваги товару і здатності до псування, на ринку діє вільна конкуренція, виробники не обмінюються продукцією між собою. теорія штандарту промисловості А. Вебера З*явилася на поч. ХХ ст. , коли у європейських країнах відбулася друга технічна революція. А. Вебер вважав, що головні чинники, які впливають на розміщення промисловості: транспорт, праця, агломерація. Теорія полюсів зростання розробив франц. Економіст Ф. Перро. Пізніше удосконалена Віллером і Мюллером. Вїї основі лежить положення про те, що великі підприємства відіграють фундаментальну роль у розвитку господарства міс і довколишніх територій. Будучи пунктами прискореного розвитку, такі підприємства разом з населеними пунктами називаються полюсами зростання. Підприємства мають бути обов*язково промисловими(х-не для індустріальної епохи), це підприємство-урухомлювач( пізніше роль такого підприємства могли відігравати заклади сфери послуг, транспорту, рекреації). Автори ПЗ ставлять такі вимого до підприємства: 1)великі розміри; 2)належати до галузі, яка розвивається динамічно; 3)мати багасторонній розвиток з іншими галузями; А. Доманський виділив 4 форми поляризації, в яких виявляється поляризаційне зростання(розвиток): технічна поляризація, прибуткова п-ція, психологічна п-я, географічна п-я.  Концепція енерговиробничих циклів ЕВЦ- сукупність виробничих процесів, що послідовно розгортаються в ек. районі на основі поєднання певного виду енергії і сировини. Головне , що в ЕВЦ – це масовий виробничий процес , який розгортається у великому ек.районі . Фундатор концепції виділив такі 8 генералізованих ЕВЦ: пірометалургійних чорних металів, пірометалургійних кольорових металів, нафтохімічний, сукупність гідро промислових, лісо енергетичний, с-ть індустріальнор-аграрний, с-ть гідромеліоративних, с-ть циклів переробної індустрії.

130.Регіональна суспільна географія і геоекономіка

Геоекономіка-галузь науки, що досліджує поведінку держави в конкретній ситуації, формує його економічну стратегію і тактику на міжнародній арені. Геоекономіка тісно пов’язана з геополітикою, що вивчає процеси і принципи розвитку держав, регіонів і світу в цілому з урахуванням впливу політичних, географічних, економічних, військових, екологічних та ін факторів. Геоекономіка, аналізуючи поєднання цих чинників у конкретних умовах, віддає пріоритет економічних чинників, до яких відносяться рівень життя народу, виробничий потенціал країни, стратегічні запаси, економічні зв’язки з іншими державами і т. п. Предмет геоекономіки включає також демографічні та екологічні чинники (щільність і склад населення, темпи його зростання, демографічний тиск на обмежені ресурси планети, виснаження сировинних запасів та ін.) Дія всіх цих факторів розглядається у зв’язку з географічним положенням країни, її природними ресурсами і кліматичними умовами.

Регіональна суспільна географія - це наука про загальні та специфічні закони та закономірності територіальної організації суспільства, механізми дії та форми прояву їх у територіальних суспільних системах, що функціонують у просторово-часовому географічному просторі певного регіону або ж країни