
- •1.Роль академіка м. Грушевського у розвиткуукраїнськоїсуспільноїгеографії.
- •2.Поняття про форми геопросторової організації суспільства.
- •7. Місце сг в системі наук.
- •12. Німецька школа в сг.
- •13. . Хорологічна школа в сг.(німецька)
- •14 Економічний вузол
- •15. Зв'язки суспільної географії з іншими науками.
- •16.Внесок Воблого у Сг.
- •18.Штандортні теорії у географії сільського господарства.
- •22.Суспільно-географічні територіальні процеси
- •36. Територіально-господарський і територіально-виробничий комплекси
- •37. Антропогеографічний напрямок у суспільній географії
- •38. Поняття про природне, географічне та навколишнє середовище
- •39. Новітній період розвитку сг
- •41. Поняття про економічний район як форму територіальної організації виробництва
- •40. Основоположник української географії Степан Рудницький
- •42. Поняття про потенціал території
- •43. Класифікація природних ресурсів Класифікація Пр:
- •44. Поняття про систему методів дослідження в сг
- •45. Внесок у суспільну географію Олени Степанів
- •46. Французька школа суспільної географії
- •47. Столиця держави та її функції
- •48. Поняття про закони і закономірності тос та їх типи
- •49. Суспільна географія в епоху великих географічних відкрить
- •50. Математичний (формально-теоретичний) напрямок суспільної географії
- •51. Наукові суспільно-географічні осередки в Україні
- •55. Поняття про системи розселення
- •53. Поняття про національний комплекс
- •54. Внесок у суспільну географію України проф. Володимира Кубійовича
- •52. Функції сг
- •56. Внесок у суспільну географію проф. А.Синявського
- •57. Економічний напрямок у суспільній географії
- •58. Класифікація сг за проф. С. Ниммик
- •59. Обсяг і зміст поняття в науці, в т.Ч. У суспільній географії
- •61. Поняття про географічне положення
- •62. Концепція опорного каркаса міського розселення
- •64. Демосоціальний напрямок розвитку суспільної географії
- •65.Поняття про світове господарство
- •66.Особливості формування суспільно-географічної термінології
- •67.Поняття центральних місць в.Кристаллера
- •68.Соціальні функції території
- •69. Спеціальні методи дослідження сг
- •71.Закон геопросторової інтеграції
- •75.Балансовий метод у суспільній географії
- •76.Поняття про економічний детермінізм
- •77.Метричні характеристики території
- •78.Внесок к.Ріттера у розвиток сг
- •79.Геосферний і діяльнісний підхід у сг
- •80.Поняття природ.-ресур.Циклу(в.Комар)
- •81.Картографічний метод у сг
- •2:Викор.Карт для зчитування інформації, її аналізу,обробки перетворення.
- •82.Закономірності геопросторової(терит.)комплексності(зтк)
- •84.Дистанційний метод у сг
- •85.Закономірність геопросторової(територ.)спеціалізації(зтс)
- •86.Терит.Організація виробництва
- •87.Метод аналізу аналогових ареалів
- •88.Територ.Комплексність у сг
- •89.Система зв’язків територ.Комплексів
- •90.Структура територ.Комплексів
- •91. Концепція міжгалузевих комплек-сів.
- •93.Класифікація мтк
- •96.Внесок у сг вчених-істориків
- •97. Метод польових досліджень(мпд)
- •98.Сутність законів відповідності сг
- •99Теорія "третього Риму".
- •101.Поняття про ментальні карти
- •102 Балтійсько-чорноморська доктрина с.Рудницького
75.Балансовий метод у суспільній географії
Балансовий метод, або як йогощеназивають, балансовепогодження – метод, якийполягає у зіставленніврівноважуючих одна одну систем взаємопов'язанихпоказників. Як приклад можна навести такісистемипоказників: ресурси та їхвикористання, виробництво і споживання, грошові доходи і витрати, активи та пасиви, виробництво і розподілтощо.
Балансовий метод як міждисциплінарний найчастіше застосовується в конкретній економіці.
У фізичній географії обчислюють баланси вологи і тепла, кругообігу речовини.У СГ та економіці визначають такі баланси : трудових ресурсів, міграційний баланс, міжгалузевий баланс виробництва і споживання продукції, баланси палива, електроенергії, транспортний баланс, баланс прибутків і видатків населення та ін.
76.Поняття про економічний детермінізм
Економі́чнийдетерміні́зм — вульгарно-матеріалістична концепція, прихильники якої розглядають економіку як суб'єкт історичного процесу й намагаються схематично вивести всі явища суспільного життя з продуктивних сил і виробничих відносин. Виник у кінці 19 століття як вульгаризація марксизму. Прихильниками економічного детермінізму були ревізіоністи (Е. Бернштейн та ін.), вРосії — «легальнімарксисти», «економісти». Помилки в дусі економічного детермінізму допускали А. Лабріола, П. Лафарг, Ф. Мерінг та деякі інші популяризатори марксизму, які однобічно наголошували на провідній ролі економіки в суспільногорозвитку. Економічний детермінізм ігнорує діяльність людей як дійсного суб'єкта історії, зводитьїх до безликої маси, що цілком залежить від економічних факторів недооцінює значення політики й ідеології в суспільномужитті.Щоб уникнути економічного детермінізму в економічному дослідженні, необхідно, по-перше, зафіксувати наявність багатофакторного впливу економічних та надбудовних факторів на розвиток певного економічного процесу, економічної системи загалом. По-друге, провести сутоекономічний аналіз, тобто абстрагуючись від впливу надбудовних факторів, що досягається за допомогою методу абстракції. По-третє,простежити діалектичну взаємодію економічного фактора з кожним істотним надбудовним фактором (політикою, правом, ідеологією, культурою тощо), тобто їх взаємовплив, взаємопроникнення, взаємозбагачення тощо. По-четверте, розглядати державу як елемент базису й надбудоби. По п'яте, опанувати діалектичний метод дослідження.
77.Метричні характеристики території
Це передусім площа території і відстані між окремими її пунктами , виражені у метричних мірах. Особливо важлива S для державної території.( напр. мала держава( люксембург), середня (Чехія, Молдова,Угорщина) , великі( Франція, Польща, Україна), дуже великі (США, Канада, Китай, Росія)) . Існують і негативні сторони володіння великою державою.Зазвичай значні площі належать пустинним(Австралія,Китай,Монголія), болотистим чи гористим (Росія, Канада,Бразилія) територіям. Важливою метричною характеристикою є відстань на ній: між крайніми пунктами , між окремими пунктами, між центральними і окраїнними пунктами. Реальна близькість є також функцією часу, необхідної для подолання фізичної відстані.
Чим ближча одна територія до іншої чи один пункт певної території до іншого, тим більша ймовірність налагодження між ними різного виду зв'язків – інформаційних, транспортно-комунікаційних, виробничо-економічних та ін. Із збільшенням відстані ймовірність таких зв'язків зменшується, тобто відбувається «тертя простору».