
- •1.Роль академіка м. Грушевського у розвиткуукраїнськоїсуспільноїгеографії.
- •2.Поняття про форми геопросторової організації суспільства.
- •7. Місце сг в системі наук.
- •12. Німецька школа в сг.
- •13. . Хорологічна школа в сг.(німецька)
- •14 Економічний вузол
- •15. Зв'язки суспільної географії з іншими науками.
- •16.Внесок Воблого у Сг.
- •18.Штандортні теорії у географії сільського господарства.
- •22.Суспільно-географічні територіальні процеси
- •36. Територіально-господарський і територіально-виробничий комплекси
- •37. Антропогеографічний напрямок у суспільній географії
- •38. Поняття про природне, географічне та навколишнє середовище
- •39. Новітній період розвитку сг
- •41. Поняття про економічний район як форму територіальної організації виробництва
- •40. Основоположник української географії Степан Рудницький
- •42. Поняття про потенціал території
- •43. Класифікація природних ресурсів Класифікація Пр:
- •44. Поняття про систему методів дослідження в сг
- •45. Внесок у суспільну географію Олени Степанів
- •46. Французька школа суспільної географії
- •47. Столиця держави та її функції
- •48. Поняття про закони і закономірності тос та їх типи
- •49. Суспільна географія в епоху великих географічних відкрить
- •50. Математичний (формально-теоретичний) напрямок суспільної географії
- •51. Наукові суспільно-географічні осередки в Україні
- •55. Поняття про системи розселення
- •53. Поняття про національний комплекс
- •54. Внесок у суспільну географію України проф. Володимира Кубійовича
- •52. Функції сг
- •56. Внесок у суспільну географію проф. А.Синявського
- •57. Економічний напрямок у суспільній географії
- •58. Класифікація сг за проф. С. Ниммик
- •59. Обсяг і зміст поняття в науці, в т.Ч. У суспільній географії
- •61. Поняття про географічне положення
- •62. Концепція опорного каркаса міського розселення
- •64. Демосоціальний напрямок розвитку суспільної географії
- •65.Поняття про світове господарство
- •66.Особливості формування суспільно-географічної термінології
- •67.Поняття центральних місць в.Кристаллера
- •68.Соціальні функції території
- •69. Спеціальні методи дослідження сг
- •71.Закон геопросторової інтеграції
- •75.Балансовий метод у суспільній географії
- •76.Поняття про економічний детермінізм
- •77.Метричні характеристики території
- •78.Внесок к.Ріттера у розвиток сг
- •79.Геосферний і діяльнісний підхід у сг
- •80.Поняття природ.-ресур.Циклу(в.Комар)
- •81.Картографічний метод у сг
- •2:Викор.Карт для зчитування інформації, її аналізу,обробки перетворення.
- •82.Закономірності геопросторової(терит.)комплексності(зтк)
- •84.Дистанційний метод у сг
- •85.Закономірність геопросторової(територ.)спеціалізації(зтс)
- •86.Терит.Організація виробництва
- •87.Метод аналізу аналогових ареалів
- •88.Територ.Комплексність у сг
- •89.Система зв’язків територ.Комплексів
- •90.Структура територ.Комплексів
- •91. Концепція міжгалузевих комплек-сів.
- •93.Класифікація мтк
- •96.Внесок у сг вчених-істориків
- •97. Метод польових досліджень(мпд)
- •98.Сутність законів відповідності сг
- •99Теорія "третього Риму".
- •101.Поняття про ментальні карти
- •102 Балтійсько-чорноморська доктрина с.Рудницького
64. Демосоціальний напрямок розвитку суспільної географії
Демосоціальни й напрямок у СГ має давні традиції та історію. Його філософською основою став географічний детермінізм, розвинений Шарлем Луї Монтеск*є у книзі «Про дух законів». Особливості культури, традицій, духовного життя, державно-політичного устрою пояснювали характером природних умов(зокрема клімату). З часом детермінізм перетворився на інвайроменталізм – напрямок, що вивчає вплив природного довкілля на життєдіяльність суспілства у його різновидах: а) пробабілізм - не завжди обов*язковий вплив природного довкілля на діяльність людини; б)поссібілізм – можлива дія довкілля на життєдіяльність, але цю можливість потрібно реалізувати. Географічний детермінізм лежить в основі геополітики , найповніше виражено у працях швед.. вч. Р. Челлєна, Фрідріха Ратцеля та С. Рудницького. у демосоціальному напрямку виділяють 2 великі гілки – географія населення і соціальна географія. Вони становлять ядро антропогеографії, яку значно розвинула французька школа географів, Ф. Ратцель, С. Рудницький, В. Кубійович. У післявоєнний період у системі географії населення розвивається грф розселення населення, зокрема грф міських населень(геоурбаністика) і георуралістика. У сфері соціальної географії виникли нові сфери такі, як грф сфери послуг, грф поведінки(бігейвіоризм), гуманістична грф, грф способу життя, радикальна грф(альтернативні погляди на сучасні соціальні проблеми).
65.Поняття про світове господарство
Світове господарство - це сукупність усіх національних економік світу та економічних взаємозв'язків між ними або сукупність економічних відносин, що функціонують на національному та міжнародному рівнях. У сучасному світі існують понад 200 суверенних держав. Саме сукупність економік цих держав у їх взаємозв'язку і взаємозалежності і утворює те, що називається світовою економікою .Центром формування світового господарства стала Європа, де з XV ст. Почався інтенсивний розвиток країн з товарним виробництвом і обміном. Саме з Європибулиздійсненіекспедиції Колумба. Васко да Гама, Магеллана, щорозширилимежіторговихзв'язківєвропейців з країнамиАзії, Африки та Америки. Цим було покладено початок формування світового ринку товарів.Другою передумовою формування світового господарства було утворення колоніально їсистеми імперіалізму. Індустріально-розвинут країни Європи почали захоплювати території інших країн і встановлювати над ними політико-адміністративнепанування.Важливою передумовою був і розвиток засобів зв'язку в останній третині XIX ст. Цей період характеризувався бурхливим розвитком науки і техніки, що привів до створення високоефективних транспортних засобів, телеграфу, телефону, поштових послуг, що стало важливою умовою розширення міжнародних економічнихз в'язків.
Структура світовогогосподарства за елементами
66.Особливості формування суспільно-географічної термінології
1.Для розвитку СГ використовують слова з різних мов – як мертвих ( латинська, старогрецька), так і живих. Також слова національних мов : західноєвропейських(нім., анг., фр.);слов'янських (польска, укр., рос.). Географія має старогрецьке походження : «гео» - земля, «графо» - писати. Наприклад, «комплекс» - лат. походження, «ойкумена» - грецьке.Слова запозичені із західноєвропейських мов: Німецька : - гінтерлянд (запліччя), штандарт (розташування);Англійська: - «бігейвіоризм», «інвайронменталізм», «поссібілізм»;Французька – «район»Слід мати на увазі таке: а) найчастіше слова-терміни, що використовуються в укр. гео. , запозичують не безпосередньо з живої національної, а з наукової мови; б)багато термінів у нім.,анг.,фр., мовах мають грецьке чи латинське походження. Наприклад «район» має фр. походження (промінь, радіус), однак, зазначимо, що, відповідно, воно походить від латинського слова «region» (керувати).Нерідко у складних термінах використовуються слова з декількох мов. Наприклад «енерговиробничий цикл» ( «енерго», «цикл» -грецьке походження), («виробничий» - укр.); «агропромисловий комплекс» («агро» -гр.), («комплекс»-лат.), («промисловий»- укр.)2. Ще один аспект виникнення термінів, і понять СГ: їх запозичають з різних наук і наукових дисциплін.Більшість понять СГ прийшли до неї з суміжних наук.З економічної науки : праця, кооперація, інтеграція праці, продуктивні сили, господарство, , бізнес, менеджмент, маркетинг.З соціології: соціальна група, територіальна спільність, суспільний прошарок.
З демографії та етнології : механчний рух населення, демографічна ситуація, етнос, плем'я.
Ці поняття СГ доповнюються новим змістом, конкретизуються.