ОРГАНИ
ЗАВДАННЯ
Організація управління фінансами
Вищі органи державної влади:
Верховна Рада, Уряд, апарат Президента
Загальне управління фінансами
Оперативне фінансове планування, облік, аналіз, контроль і регулювання, складання та виконання фінансових планів.
Управління державними фінансами
Управління фінансами на мікрорівні
Фінансовий апарат;
1. Міністерство фінансів України
2. Фінансові відділи та служби підприємств, установ, організацій
Державна податкова адміністрація
Контроль за дотриманням податкового законодавства, за повнотою і своєчасністю обчислення та перерахування внесків та платежів до бюджету
Фінансове планування
• підсистема фінансового механізму, складова частина народногосподарського планування економічного і соціального розвитку держави;
• планування процесів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.
Головні завдання фінансового планування:
визначення обсягів та джерел фінансових ресурсів за усіма фондами грошових коштів, їх розподіл між виробничою та невиробничою сферами
концентрація фінансових ресурсів на найбільш важливих напрямках економічного та соціального розвитку
взаємо узгодженість основних параметрів фінансових планів з іншими показниками планів економічного та соціального розвитку, бізнес-планів
визначення фінансових взаємовідносин підприємств, установ, організацій між собою та фінансово-кредитною системою
здійснення попереднього, поточного та подальшого фінансового контролю за доцільністю та ефективністю використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на усіх рівнях господарювання
забезпечення виконання заходів із фінансового оздоровлення країни, скорочення та ліквідації бюджетного дефіциту
Виконання цих завдань реалізується через:
основний фінансовий план держави, державний бюджет, і бюджети усіх рівнів;
кредитний і касовий план Національного банку України і комерційних банків;
баланси й звіти державних підприємств і організацій та колективних власників;
фінансові плани асоціацій, фірм, кооперативів;
кошториси установ, які фінансуються з бюджету.
Принципи планування
1. Принцип наукової обґрунтованості планів
2. Предметно-цільовий принцип
М
Метод екстраполяції
•
визначення
фінансових показників на підставе
їхнего динаміку.
Нормативний метод
• використання для фінансового планування встановлених норм та нормативів.
Метод математичного моделювання
побудова фінансових моделей, що імітують рух реальних економічних та соціальних процесів.
Балансовий метод
дозволяє досягти взаємоузгодженості між існуючими фінансовими ресурсами та фактичними потребами в них, а також взаємоузгодженості фінансових планів між собою.
Фінансовий контроль
• форма реалізації контрольної функції фінансів
• важливий елемент управління фінансами
• сукупність дій і операцій з перевірки фінансових та пов’язаних з ними питань діяльності суб'єктів господарювання і управління із застосуванням специфічних форм та методів його організації
• вартісний контроль
• на відміну від усіх інших видів контролю, він має місце в усіх сферах суспільного відтворення і супроводжує процес руху грошових коштів та стадію осмислення фінансових підсумків
• покликаний забезпечувати інтереси і права держави, державних установ та інших економічних суб’єктів.
Призначення Фінансового контролю:
1. Сприяти успішній реалізації фінансової політики держави.
2. Забезпечувати процеси формування та ефективного використання фінансових ресурсів в усіх галузях народного господарства.
Об'єкти фінансового контролю
|
Суб'єкти фінансового контролю |
Грошові, розподільні процеси у формуванні і використанні фінансових ресурсів на всіх рівнях та в усіх ланках народного господарства |
Особливі органи і організації, наділені контрольними функціями, та підприємства, установи, організації, відомства усіх рівнів та в усіх ланках народного господарства, діяльність яких може бути об’єктом фінансового контролю |
Правовою базою для здійснення фінансового контролю є: Конституція України, закони, накази та постанови Уряду, Верховної Ради і Президента.
ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ |
1.Сприяння збалансованості між потребами у фінансових ресурсах та розмірами грошових доходів і фондів народного господарства. |
2.Забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом. |
3.Виявлення резервів зростання фінансових ресурсів. |
4.Сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і грошових ресурсів. |
5.Забезпечення дотримання діючого законодавства та нормативних актів. |
6.Сприяння підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності. |
Фінансове
право
• сукупність правових норм, які регламентують фінансові відносини з приводу мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів з метою забезпечення виконання завдань та функцій держави;
• є самостійною галуззю єдиної правової системи держави;
• тісно пов'язане з усіма іншими галузями правової системи України (конституційним, адміністративним та цивільним правом).
Від системи фінансового права як галузі права і як правової науки необхідно відрізняти систему фінансового законодавства, тобто систему всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, які регулюють фінансові відносини в державі.
Фінансове законодавство - це зовнішня форма фінансового права що відображає його внутрішню сутність.
