- •Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва.
- •Предмет, структура та функції філософії
- •Проблема свідомості у філософії та науці.
- •Характерні риси, основні проблеми та принципи класичної німецької філософії.
- •Світогляд його структура і функції
- •Проблема буття у філософії
- •2. Поняття «свідомість». Властивості свідомості та її структура.
- •3.Етика Канта: свобода волі і категоричний імператив.
- •Этика и проблема религии
- •Категорический императив
- •2) Сутність і структура суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості.
- •Діалектика г.В.Ф. Гегеля.
- •1) Космоцентризм античної філософії, основні проблеми та характерні риси.
- •2) Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •1) Натурфілософія давньогрецьких досократиків (Мілетська школа, Елейська школа )
- •2) Чуттєве та раціональне в пізнанні.
- •Маркс про відчуження і шляхи його подолання.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Екзаменаційний білет № 12
- •17.1 Філософська думка доби Київської Русі.
- •17.2 Політико-правова сфера життєдіяльності суспільства. Ціннісні засади лібералізму і демократії.
- •17.3 Сенс життя як предмет філософських роздумів .
- •18.1 Філософська думка доби Київської Русі
- •18.2 Політико-правова сфера життєдіяльності суспільства. Ціннісні засади лібералізму і демократії
- •18.3 Патристика : примат віри над розумом.
- •19.1 Проблема людини у філософських роздумах г. Сковороди
- •19.2 Духовна сфера життєдіяльності суспільства
- •19.3 Схоластика як обгрунтування, захист і систематизація теології
- •20.1 Філософські мотиви у творчості т.Г. Шевченка
- •20.2 Соціальна сфера життєдіяльності суспільства
- •20.3 Реалізм, номіналізм, концептуалізм у філософії Середньовіччя
- •Екзаменаційний білет № 26
- •2. Особистість у вимірах філософського дослідження.
- •3. Характерні риси, основні проблеми та принципи класичної німецької філософії
- •2. Біологічне і соціальне в людині.
- •3. Діалектика г.В.Ф.Гегеля
- •1. Наукове пізнання: основні принципи і форми наукового пізнання.
- •2. Свобода, вибір, відповідальність, воля як сутнісні основи становлення особистості.
- •3. Філософія ф. Ніцше як метафізика волі. Переоцінка цінностей.
- •2. Чуттєве та раціональне в пізнанні
- •3. Проблема людини у філософських роздумах г. Сковороди.
- •1. Філософія і наука.
- •2. Принципи, закони та категорії матеріалістичної діалектики. Загальна характеристика.
- •Переход количественных изменений в качественные
- •Единство и борьба противоположностей
- •Отрицание отрицания
- •Диалектическая триада
- •3. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •1. Історичне формування науково- філософського поняття матерії. Матерія і рух. Методологічний сенс класифікації основних форм руху матерії.
- •2. Духовна сфера життєдіяльності суспільства.
- •3. Р. Декарт. Раціоналістична методологія. Правила мислення.
- •1. Логіка і методологія наукового пізнання.
- •2. Цінності і норми як соціально значущі орієнтири індивідуального і суспільного буття.
- •3. Ірраціоналізм у сучасній філософії.
2) Чуттєве та раціональне в пізнанні.
У філософських системах Нового часу виділялися дві форми знання : чуттєве і раціональне (і відповідно до їх філософські напрями, що віддають пріоритет одному, або іншому - емпіризм і раціоналізм, від латів. empirio - досвід, і лат. ratio - розум, основа). Ці форми знання частенько розглядалися як два послідовні етапи його формування.
З точки зору емпіризму, матеріалізму - історично і логічно першим ступенем пізнавального процесу є чуттєве пізнання("немає нічого в розумі, чого раніше не було в почуттях", Локк). Воно безпосередньо включене в матеріально - чуттєву діяльність людей і пов'язано з безпосередніми контактами людини із зовнішнім світом.
Найпростішою, елементарною формою чуттєвого пізнання є відчуття. Відчуття виникає в мозку людини в результаті дії на органи чуття яких-небудь об'єктів. Матеріальна дія тієї або іншої речі, породжуючи матеріальну реакцію організму, одночасно перетвориться в нову, не властиву самому предмету якість - його суб'єктивний образ. Таким чином відчуття є суб'єктивним ідеальним чином предмета, оскільки відбиває, заломлює дію предмета через призму людської свідомості. Саме через відчуття людина отримує усю первинну інформацію про об'єктивний світ.
Відчуття - це чуттєвий образ окремих сторін, процесів, явища об'єктивного світу. Через активну діяльність людської свідомості образи відчуття, поступаючи в людський мозок, піддаються активній обробці і перетворюються на образи сприйняття. Сприйняття - це цілісний чуттєвий образ предметів, процесів даних за допомогою спостереження. Сприйняття зароджується і існує у свідомості як форма активного синтезу різноманітних проявів предметів і процесів, яка нерозривно пов'язана з іншими актами пізнавальної діяльності. Саме тому процес сприйняття носить активний і творчий характер. Відчуття, сприйняття і представлення в абстракції можна розглядати як послідовні етапи формування образів чуттєвого віддзеркалення дійсності. Але в реальному процесі пізнання вони діють взаємозв'язано, впливаючи один на одного і випробовуючи дії раціональних форм пізнання, логічного мислення. До того або іншого судження людина може прийти або шляхом безпосереднього спостереження якого-небудь факту або опосередковано за допомогою висновку. Висновок - це форма думки у вигляді міркування, в ході якого з одного або декількох суджень, що іменуються посилками, виводиться нове судження, яке називається ув'язненням або слідством. Діалектичний матеріалізм, виділяючи чуттєве і раціональне як два ступені пізнання, не протиставляє їх один одному. Його представники (Маркс, Енгельс) стверджують, що ці східці знаходяться в постійній взаємодії, утворюють нерозривну єдність пізнавального процесу. Раціональні форми пізнання неможливі без форм чуттєвого пізнання. Звідси вони черпають початковий матеріал. У свою чергу, на рівні людської свідомості чуттєве пізнання перебуває під впливом раціонального пізнання. Відчуття, сприйняття, представлення людини несуть в собі характеристики усієї духовно-інтелектуальної діяльності свідомості.