425. Встановлення влади Директорії унр. Відмінності у поглядах в. Винниченка і с. Петлюри щодо внутр і зовн політики унр

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої УНР, який діяв з 14 лис 1918р. 10 лис 1920 р. Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року. На початковому етапі існування Директорії у виробленні її політичного курсу активну роль відіграв Володимир Винниченко. Відразу після зайняття Києва (14 грудня 1918 року) Директорія оприлюднила ряд свідоцтв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників. Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через такий радикалізм Директорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників державного апарату. Революційна стихія селянства виявилася неспроможною протистояти наступові регулярних радянських військ і стала перероджуватись в руйнівну анархію. 26 гру 1918 року Директорія видала Декларацію, з прийняттям якої почалася аграрна реформа, заходи якої більшість селян розцінили як пропоміщицькі, і це у свою чергу розширювало простори для більшовицької агітації.

5 лют 1919 р. головою Директорії став Симон Петлюра. В.Винниченко, В.Чехівський, М.Шаповал виступали за союз із Радянською Росією в боротьбі проти Антанти. С.Петлюра та група, яка його підтримувала, шукали порозуміння з Антантою у протистоянні більшовикам. Ситуація загострювалася особистим антагонізмом між В.Винничен­ком та С.Петлюрою, який прагнув стати одноосібним керівником укра­їнського національно-радикального руху. Через місяць після початку повстання загони УНР, ко­ристуючись нейтралітетом німецьких частин, вступили в Київ, але за цей час сили Червоної армії уже встигли окупувати всю Східну Україну й стрімко просували­ся до Києва. Політична й організаційно-адміністративна безпорадність Директорії остаточно проявилася під час зимового, 1919 року, наступу більшовиків на Київ. На початку лютого, не сподіваючись утримати столицю, рештки вірних Директорії частин на чолі з В.Винниченком та С.Петлюрою, які розсварилися між собою, відійшли на Поділля. За таких умов протистояння В.Винниченка й С.Петлюри досягло апогею. В.Винниченко, ухопившись за категоричну вимогу Антанти усу­нути його з посади голови Директорії як "майже більшовика", склав пов­новаження і виїхав за кордон, мотивуючи це необхідністю участі в робо­ті конференції Соцінтерну в Берні.

429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки цр у її державотворчій д-сті

Прорахунки:

• більшість членів ЦР взяла до відома «Тимчасову інструкцію…», яка скасовувала автономію України замість відмови від неї

• ЦР не змогла налагодити ефективне керівництво в Україні, домогтися порядку і законності

• ЦР затягувала проведення аграрної реформи

• Не скорися можливістю мати регулярну армію

• Невдала зовнішня політика

Досягнення:

• проголошено автономію України у складі Росії

• створювалася державна казна та податкова система

• 30 жовтня загальні збори УЦР заслухали доповідь М.Грушевського про проект конституції України

• Програма соціально-економічних і політичних реформ, націоналізації землі,

• запровадження 8-годинного робочого дня,

• встановлення державного контролю над в-вом,

• розширення місцевого самоврядування,

• забезпечення свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканості особи й житла.