386. Прийняття Християнства на Русі та його наслідки

Причини:

• попередні зв’язки з християнізованими поляками і уграми

• язичницька релігія вже не задовольняла повною мірою духовні, соціальні і політичні прагнення суспільства

• потреби часу вимагали зайти в християнстві ідеологічну опору, якої держава раніше не мала

Наслідки:

• зростання міжнародного авторитету та державної єдності КР

• освячення влади великого князя і його "божественного" авторитету

• сприяння розвиткові культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек, будівництву храмів

• Політичне і культурне об’єднання східнослов. племен, формування укр. етносу, зміна світобачення і світосприйняття у населення, зокрема пом’якшення звичаїв

• Розширення політичних, економічних та культурних зв'язків з багатьма європейськими країнами, насамперед з Візантією, Болгарією, а також Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом, Скандинавськими державами

• Деякі негативні явища:

• Православна церква не стала гарантом захисту різних соціальних верств

• Прилучення до багатств світової культури було обмежене

• Цивілізуючий вплив Візантії на Русь згодом зник

Цим актом Київська держава остаточно визначила своє місце в Європі, увійшовши як рівноправна до кола християнських народів.

387. Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого

1019р. – битва на р. Альті між синами Володимира Великого Святополком «Окаянним» та Ярославом який князював у Великому Новгороді. Переможцем вийшов Ярослав, названий сучасниками Мудрим, а Святополк рятувався втечею за кордон, де незабаром загинув.

Ярослав Мудрий (1019-1054) – період найвищого розвитку КР:

• Співправитель – брат Мстислав до 1036р., після його смерті остаточно об’єднав КР

• 1030-1031рр – відвоював Червенські міста і Белзьку волость

• Створив перше рукописне зведення законів – «Руську Правду», яке базувалося на "Уставі земляному" — зведенні норм усного звичаєвого права, запровадженого князем Володимиром. Старі звичаєві норми поступово усувалися, наприклад, кровну помсту згодом замінили грошовими карами.

• 1036р. – Софіївський собор, згодом бібліотека при ньому; церкви Св.Григорія та Св.Ірини, Печерський монастир

• Оточив місто валами з трьома брамами, одна з яких – «Золоті ворота» – була парадним в’їздом

• 1051р. – забезпечив незалежність церковної ієрархій від Візантії призначивши митрополитом русича Іларіона

• створення першого літописного зводу 1037-1039 pp

• Розгром печенігів (1036) , які припинили напади на Русь

• Укладення династичних шлюбів («тесть Європи»)

• похід руських дружин на чолі з сином Ярослава Володимиром на Візантію у 1043 p., та він закінчився невдачею, незважаючи на чималу компенсацію, надану Русі.

• домінування руського люду в державному управлінні

• спроба вирішити проблему престоло­наслі­дування (принцип сеньйорату, коли розподіл земель і політичної влади у державі здій­снювався на основі старшинства у велико­князівському роді), яка згодом виявилася недо­сконалою, адже фактично суперечила принципу спадкоємності від батька до сина. Ця обставина призвела до всезростаючих міжусобних чвар і суперечок. Безкінечні війни підточували сили і могутність Київської Русі, вели до її занепаду.