442. Початки національного відродження в Галичині. «Руська Трійця»

Фольклорний етап тривав до 1830-х рр., культурний – до 1840, а від 1848 р. почався політ. етап. Лідерство належало духівництву, помітний вплив к-ри Наддніпрянщини, хоча згодом нац рух Галичини випереджає рух Наддніпрянщини через утиски рос влади. Передумови: реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ, засвоєння зх-євр ідей у Львівському ун-ті.

«Руська трійця» (1832-1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване Шашкевичем, Головацьким та Вагилевичем, що розпочало на Західних Укр Землях національно-культурне відродження. Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов’янофільський характер. Члени «РТ» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. .Навколо «РТ» об’єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький) були зв’язані з польським революційним підпіллям. Учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру. Діяльність «РТ» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і прагненням інших слов’янських народів переступити межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів «Р. т.» користувалася «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського. «Трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). У 1835 р. «РТ.» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію. Істотною заслугою «РТ» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу.«РД» австрійський уряд заборонив. Гурток припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.