- •Самостійна робота № 2 Тема: Енергія і потужність електричного струму. Теплова дія струму.
- •Самостійна робота № 3 Тема: Магнітні властивості речовин. Явище гістеризису.
- •Самостійна робота № 4 Тема: Електровимірювальні прилади.
- •Магнітоелектричні прилади
- •Електромагнітні прилади
- •Електродинамічні прилади
- •Теплові вимірювальні прилади
- •Термоелектричні прилади
- •Вібраційні прилади
- •Індукційні прилади
- •Самостійна робота № 5 Тема: Передача електричної енергії на відстань.
- •Самостійна робота № 6 Тема: Основи електроприводу.
- •Самостійна робота № 7 Тема: Електричні поля у технологічних процесах.
- •Самостійна робота № 8 Тема: Техніка безпеки при роботі в електричних установка х на підприємствах громадського харчування.
Самостійна робота № 8 Тема: Техніка безпеки при роботі в електричних установка х на підприємствах громадського харчування.
Робота в електричних установках безпечна, якщо обслуговуючий персонал дотримується правил технічної експлуатації і правил безпеки. Для цього до роботи з електричними установками допускаються особи, що вивчили правила безпеки і одержали посвідчення про перевірку знань із присвоєнням кваліфікаційної групи.
Щорічно працівники, що обслуговують електричні установки ,проходять перевірку знань правил безпеки. Всі роботи при високій напрузі виконуються по нарядам – допускам, не менше двох осіб.
Основні захисні засоби – це пристосування, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу установки і якими дозволяється торкатися струмопровідних частин, що знаходяться під напругою.
До основних ізолюючих захисних засобів в установках різної напруги відносяться: ізолюючі штанги для оперативних перемикань, для виконання замірів, для накладання заземлення та інших цілей і ізолюючі кліщі для запобіжників, а в установках низької напруги, крім того – діелектричні рукавиці і монтерський інструмент з ізолюючими ручками.
Додатковими захисними засобами називаються такі пристосування, які самі не можуть забезпечити безпечність від ураження струмом і служать для посилення дії основних захисних засобів, а також служать для захисту від напруги дотику, крокової напруги і від опіків електродуги. До додаткових захисних ізолюючих засобів в установках високої напруги відносяться: діелектричні рукавиці і калоші, гумові килимки, ізолюючі підставки. При усіх операціях високої напруги основні захисні засоби необхідно застосовувати разом з додатковими. Захисні засоби повинні бути пронумеровані і в певні терміни їх стан перевіряється.
До установок низької напруги відносяться усі електроустановки, в яких напруга між проводом і землею не перевищує 250В. Всі інші установки відносяться до установок високої напруги.
В установках низької напруги всі струмопровідні частини повинні бути захищені від випадкового торкання до них (заземлені).
Ремонтні та монтажні роботи повинні виконуватися при вимкненому обладнанні. Якщо установку з певних причин не можна вимкнути, то при роботі під напругою необхідно дотримуватися правил техніки безпеки, використовуючи захисні пристосування (ізолюючі килимки, гумові калоші, інструменти з ізолюючими ручками, гумові рукавиці, пристосування для заземлення і короткого замикання, штанги і захисні окуляри).
В необхідних місцях повинні бути закріплені застерігаючі металічні плакати з написом: “Висока напруга – обережно, небезпечно для життя”, “Не торкатися – смертельно”.
Забороняється починати роботу в установках високої напруги (підстанції, трансформаторні приміщення) до одержання вказівки керівника робіт і повідомлення про те, що напругу вимкнено і можна приступати до роботи.
Перед початком роботи в установках високої напруги необхідно за допомогою відповідних приладів переконатися у відсутності напруги в тій частині, де має проводитися робота. Потім необхідно виконати розрядку збиральних шин, кабелів трансформаторів, перевірити на коротке замикання, замкнути їх і надійно заземлити.
Перш, ніж починати роботу, необхідно перевірити надійність і міцність драбин, підмостків, люльок, канатів, тросів.
На підприємствах громадського харчування необхідно дотримуватись вимог електробезпеки. Електроустановки повинні відповідати вимогам ГОСТів, правилам будови, технічної експлуатації і техніки безпеки. Електрообладнання вибухонебезпечних приміщень повинно бути вибухозахищене. Електрообладнання повинно мати заводську марку і паспорт з відміткою типу, напруги, потужності і сили струму. Ввід силової електроенергії повинен здійснюватись від трансформаторної підстанції, а ввідний щит розміщений в електрощитовій.
Електричні ланцюги ввідних пристроїв, ввідних розподільних пристроїв, групових розподільних щитків, ввідно-розподільних щитків, розподільних пунктів та групових щитків допускається виконувати проводами з алюмінієвими або алюмінієво-мідними жилами. Місця зовнішньої прокладки кабелю у землі повинні бути визначені пізнавальними знаками і нанесені на генплан підприємства.
Труби, короби і гнучкі металеві рукави електропроводів прокладається так, щоб у них не збиралася волога. Їх з’єднання між собою, з коробами та корпусами електрообладнання повинне бути зроблене: у приміщеннях, які містять пари або гази, що негативно діють на ізоляцію або оболонки проводів і кабелів, у місцях, де можливе попадання у труби або рукава води, масла – з ущільненням, роз’ємні короби – ущільненням у місцях роз’єму ,а гнучкі металеві рукави – герметичними.
Підвід електроенергії до теплового технологічного обладнання проводиться через станції управління (котли харчоварочні) або через вбудований ввід (електроплити, сковороди, шафи), підвід електроенергії до технологічного обладнання проводиться кабелем в металевій трубі певного діаметру під поверхнею підлоги.
Силові лінії до електрообладнання, пускова і захисна апаратура повинні мати рубильники розриву і розміщені у легкодоступних місцях для термінового відключення.
Всі зміни в електроустановках, які вносяться у процесі експлуатації ,повинні відображатися у схемах і кресленнях.
При експлуатації електроосвітлювальних мереж, електроприладів забороняється: експлуатувати проводи електромереж з пошкодженою ізоляцією; знімати електропроводи з роликів і якорів, кріпити на цвяхах; використовувати електропроводи не за призначенням; користуватися розбитими вимикачами, розетками, патронами та іншою несправною арматурою. Світильники необхідно розташовувати в місцях зручних і безпечних для обслуговування.
Вимикачі і перемикачі переносних електроприймачів повинні встановлюватися на самих електроприймачах або електропроводці.
Провідники повинні вводитися в освітлювальну арматуру так, щоб на місці вводу вони не підпадали під механічне пошкодження, а контакти патронів були звільнені від механічних зусиль.
Вимикачі світильників робочого, аварійного і евакуаційного освітлення приміщень підприємств громадського харчування, призначених для перебування великої кількості людей, повинні бути доступні тільки для обслуговуючого персоналу.
Все технологічного і транспортне обладнання, обладнання, де можуть накопичуватись заряди статичної електрики, з метою її виводу, повинне бути надійно заземлене і становити собою єдиний, нерозривний на всьому протязі електричний ланцюг.
З системи обладнання, яка знаходить в ланцюзі, треба виділяти і заземлювати (незалежно від заземлення всього ланцюга) дозатори, шнеки, повітряні компресори і повітроводи, просіювачі і пристрої, які є джерелом інтенсивного і швидкого виникнення небезпечних потенціалів статичної електрики.
Кожна людина повинна знати і вміти надати медичну допомогу при ураженні електричним струмом.
