Тема 4. «Біосфера».

Ця тема стоїть на стику двох наук – географії та біології. Тому її викладання в даному курсі спиратиметься на знання учнів з курсу біології 6 класу (поняття про царства живої природи, фотосинтез, дихання, роль умов навколишнього середовища у житті організмів). Програмою передбачено розглянуто межі біосфери та вплив людини на їх зміни, нерівномірність поширення організмів у біосфері та її причини, взаємозв’язки біосфери з іншими зовнішніми оболонками Землі, вплив людини на сучасний стан біосфери. Необхідно відзначити вклад нашого співвітчизника академіка В. І. Вернадського у створення вчення про біосферу. Особливим природним утворенням, що сформувалося на межі біосфери з іншими зовнішніми оболонками, є ґрунт. У темі розглядаються процеси ґрунтоутворення, склад і основні властивості ґрунтів, вплив людини на їх родючість.

Тема 5. «Географічна оболонка».

Основне завдання теми – сформувати в учнів уявлення про природу як єдине ціле, компоненти якої утворюють природні комплекси. Вчення про природні комплекси (ПК) є наріжним каменем у справі збереження і охорони природи. Безліч фактів підтверджує, що недосконало вивчені взаємозв’язки між природними компонентами призводять до таких перетворень ПК, що це починає загрожувати існуванню всього живого,і людини теж. У темі вводяться поняття «географічна оболонка» і «природна зона». Практичні роботи на місцевості дають змогу прослідкувати взаємозв’язки між компонентами природи в ПК на власні очі і навчитися складати опис місцевого ПК.

Отже, всі теми розділу «Географічна оболонка і її складові» тісно пов’язані між собою логікою викладання. Тому так важлива систематична праця як учнів, так і вчителя. Якщо з поля зору учнів випадають окремі теми чи розділи, логічна послідовність вивчення матеріалу порушується, і єдиним виходом стають додаткові заняття, пояснення, здача заліків тощо, тому що механічне заучування не дає бажаного результату.

1.2. Урахування психолого-педагогічних особливостей учнів при вивченні початкових розділів із курсу географії у 6 класі

Підліткам 10-12 років притаманне прагнення експериментувати, використовувати свої творчі можливості. Тому при вивченні початкових розділів із курсу географії у 6 класі, враховуються психолого-педагогічні особливості учнів.

В підручнику В. М. Бойко, С. В. Міхелі «Загальна географія» подано навчальний матеріал з курсу «Загальна географія» відповідно до програми 6 класу Міністерства освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 р. № 341 на підставі рішень колегії МОН України від 18.04.2006 р. протокол № 5/1-19 та від 25.04.2006 р. протокол № 5а/1-19).

Увесь курс складається з 5-ти розділів:

Розділ I «Географічне пізнання Землі» - складається з 4 тем:

Тема 1. Стародавня доба пізнання Землі. Доба Середньовіччя.

Тема 2. Доба Великих географічних відкриттів.

Тема 3. Географія Нового часу.

Тема 4. Сучасні географічні дослідження.

Розділ II «Земля на планеті та карті» - складається з 2 тем:

Тема 1. Способи зображення Землі.

Тема 2. Градусна сітка Землі. Географічні координати точок.

Розділ III «Географічна оболонка та її складові - складається з 5 тем:

Тема 1. Літосфера.

Тема 2. Атмосфера.

Тема 3. Гідросфера.

Тема 4. Біосфера.

Тема 5. Географічна оболонка.

Розділ IV «Земля – планета людей» - складається з 2 тем:

Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі.

Тема 2. Народи і держави.

Розділ V «Людина і географічна оболонка» - складається з 2 тем:

Тема 1. Зміни в природі під впливом господарської діяльності людини.

Тема 2. Населення і природокористування.

Початковими є перші три розділи. Кожен розділ складається з параграфів. Для кращого засвоєння нового матеріалу кожний параграф розділено на частини. Текст кожної частини викладений в доступній формі, відповідно до віку школярів. Його супроводжують географічні карти, що дають змогу орієнтуватися у просторі та знаходити об’єкти, про які йде мова. Після параграфів і розділів вміщено запитання і завдання, що допомагають запам'ятати вивчене та здійснити самоперевірку навчальних досягнень. Запитання перед текстом параграфа допоможуть пригадати вже відоме з природознавства і курсу «Рідний край», які вивчалися в 5 класі.

В рубриці:

- «Подорож у слово» подано тлумачення слів іншомовного походження і географічних назв;

- «Цікава географія» вміщено цікаві відомості, що розширюють знання з теми;

«Рекорди світу» наведено інформацію про найвищі і найдовші, найбільші й найвідоміші, тобто рекордні (видатні) географічні об’єкти і явища;

«Запам'ятайте» коротко написано про найголовніше, подано нові терміни і поняття;

«Запитання і завдання» вміщено запитання на повторення і творчі завдання;

«Практична робота» подано завдання для виконання спостережень на місцевості, робіт на контурній карті, практичних вправ;

«Книжкова полиця» рекомендується прочитати додаткову літературу.

Після кожного розділу міститься система завдань різних рівнів складності, які відповідають віку, що дає змогу учням перевірити свої знання. Загалом навчальний матеріал відображає сучасний стан науки, дає уявлення про історію науки, поєднуючи енциклопедичні факти з цікавими відомостями.

Отже, при вивченні початкових розділів із курсу географії у 6 класі враховані психолого – педагогічні особливості учнів.

1.3. Навчально – методичне та матеріально – технічне забезпечення навчального процесу при вивченні розділу.

Розділ «Географічна оболонка та її складові» має повне методичне забезпечення: підручник, географічний атлас, робочий зошит, комплексний зошит для контролю знань, контурні карти.

Підручник для 6 класу – «Загальна географія» авторів В. М. Бойко, С. В. Міхелі. Підручник конкретизує програму, обсяг і систему знань з предмета, виділяє головну і додаткову інформацію, націлює учнів на самостійний пошук інформації, готує їх до уроків узагальнення і контролю знань.

Роботу над підручником слід починати з ознайомлення дітей з правилами поводження з ним. Слід звернути увагу на те, що підручник містить багато різного матеріалу: текстового (параграфи, різні рубрики цікавих фактів, завдання для самостійних та практичних робіт тощо), а також ілюстративного (малюнки, схеми).

У параграфах основні поняття, терміни і географічні назви спеціально виділені шрифтами. На відміну від старих підручників, у цьому після тексту кожного параграфу вміщено висновки, в яких узагальнюється його зміст. Після викладу великої теми чи розділу є завдання для проведення практичних робіт, передбачених програмою.

Щоб перевірити свої знання, учні можуть скористатися тестовими завданнями. Для підготовки для контрольних робіт з теми чи до заліків складено перелік питань після кожної теми (розділу).

В цілому підручник вдало структурований. Матеріал поділено на параграфи, які об’єднані в групи за змістом, а групи параграфів у свою чергу об’єднані у теми та розділи. Кількість параграфів менша за кількість годин, що відведена для вивчення курсу. Це дає змогу вчителю самостійно дозувати матеріал – подавати матеріал параграфа на двох уроках чи об’єднувати зміст кількох параграфів на одному уроці. Крім того, вільний час можна використати на проведення практичних робіт, нетрадиційних форм організації навчання (конференцій, вікторин, екскурсій, рольових ігор), уроків узагальнення та контролю знань.

Вивчення географії неможливе без географічного атласу. Учням 6 класу адресований атлас видавництва «Картографія». Деякі карти потрібні для постійної роботи протягом року, а також для використання під час практичних робіт. До них можна віднести фізичну карту півкуль , фізичну карту Украіни, політичну карту світу, а також план місцевості. Друга группа карт може бути використана як ілюстративний матеріал до тексту підручника і пояснення вчителя. Це карта літосферних плит, фізична карта океанів, кліматична карта світу, природні зони світу, людські раси, карта зоряного неба, карта півкуль Місяця. Всі карти гарно оздоблені, мають багато фотознімків і малюнків навколо основного картографічного зображення, що значно розширює пізнавальні можливості атласу. Другу групу карт також можна широко використовувати для підготовки і проведення вікторин, КВК, рольових ігор та інших нетрадиційних форм роботи. Ними учні можуть користуватися також для написання доповідей і повідомлень.

Крім карт, в атласі є багато кольорових схем і малюнків, які істотно доповнюють уявлення учнів про об’єкти і явища. що вивчаються. Зокрема, досить вдалими є схеми будови атмосфери, річкової долини, Сонячної системи, а також стародавні карти, що показують, як змінювалися уявлення людей про Землю.

Робочий зошит з курсу «Загальна географія» автора Л. М. Микитенко є суттєвою методичною підмогою вчителю при роботі з учнями різного рівня підготовленості. Зошит містить багато завдань, різних за складністю: а) репродуктивних, що вимагають лише відтворення певної назви, прізвища, терміна чи визначення; б) частково-пошукових, що передбачають підключення певних елементів логічного мислення; в)творчих, розрахованих на високий рівень самостійності виконання із проявами фантазії, уяви, логіки.

Зошит побудовано згідно з діючим варіантом програми і максимально наближено до змісту підручника, що дає можливість використовувати його в системі з іншими джерелами знань. В додатках зібрано контурні карти, завдання до яких поставлені в основному тексті.

Дуже спрощує роботу учнів та економить час вчителя на уроці друкований матеріал до спостережень за погодою. В ньому відтворені умовні знаки для позначення певних атмосферних явищ, календарі погоди на всі місяці року (ці дані дуже знадобляться при організації практичних робіт з тем «Вступ» і «Атмосфера»), а також заготовки для підведення підсумків спостережень погоди кожного місяця.

У зошиті є багато схематичної наочності, яку доцільно використати на різних етапах уроку: і при вивченні нового матеріалу, і при його закріпленні, а також при перевірці знань. Схеми оформлені так, що є простими як для виконання завдань учнями, так і зручними для перевірки робіт вчителем.

Вдало побудована спеціально створена система перевірки знань наприкінці кожної теми чи розділу. Рубрика «Перевір свої знання» містить десятки тестових завдань, що є істотним доповненням до аналогічних завдань підручника.

Також учні заводять звичайний робочий зошит, де роблять додаткові записи, креслять таблиці, схеми, розв’язують додаткові задачі та виконують інші практичні завдання.

Комплексний зошит для контролю знань ( Загальна географія. 6 клас: Комплексний зошит для контролю знань / В. Ф. Вовк, Л. В. Костенко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 56 с.: іл. + Додаток ( 8 с. )) призначений для встановлення рівня навчальних компетентностей із географії учнів 6 класу. Він відповідає структурі чинної навчальної програми для 11-річної школи, затвердженої Міністерством освіти і науки України, і її вимогам до знань і вмінь.

Структура комплексного зошита уніфікована. Зошит містить завдання для поточного оцінювання, розроблені до 12 уроків із різних тем навчальної програми. Завдання диференційовані за рівнями складності й подані у двох варіантах. Із шести завдань кожного поточного оцінювання перші три відповідають першому рівню складності й оцінюються в разі правильної відповіді одним балом кожне. Четверте, п’яте і шосте завдання відповідають другому – третьому рівням складності. Кожне з них може бути оцінене залежно від ступеня його виконання одним, двома або трьома балами.

Підсумкова оцінка за роботу виставляється на основі суми балів, отриманих учнем за виконання всіх завдань. Завдання побудовані таким чином, що не потребують значних витрат часу. Тому на їх виконання має відводитися не більше як 10 хвилин.

Усі завдання подані у двох варіантах, що дозволяє організувати роботу над ними як з окремими учнями, так і з класом у цілому.

Крім завдань для поточного оцінювання, які використовуються по ходу вивчення теми, у зошиті представлено сім блоків завдань узагальнюючого характеру по темах у цілому. Вони містять по шість тестів закритого типу з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох, які пропонуються. За кожну правильну відповідь учень отримує 0,5 балу. Завдання другого рівня складності – це тести на встановлення відповідності, а третього рівня – на всановлення послідовності. Їх форма адаптована до відповідних тестів у форматі ЗНО. При цьому повна правильна відповідь на кожне запитання оцінюється в 1,5 балу.

Завдання четвертого рівня складності (3 бали) передбачають розгорнуту зв’язну відповідь.

Оцінка за роботу дорівнює сумі балів за окремі завдання. Якщо вона містить дробову частину, то оцінка округлюється в більший бік.

Завдання для узагальнюючого контролю потребують 15-20 хвилин на виконання. Їх можна також використовувати для виставлення оцінок тим учням, які бажають покращити свою тематичну оцінку чи пропустили кілька уроків з теми.

Із метою адаптування учнів до вимог ЗНО деякі варіанти поточних робіт представлені в цьому форматі, і до них подаються бланки відповідей.

Зошит також містить комплект контурних карт із завданнями. Зміст завдань відповідає вимогам чинної програми, але не дублює зміст практичних робіт, передбачених нею. Ці завдання можна використовувати під час вивчення нового матеріалу у формі практичної роботи, на етапі закріплення вивченого матеріалу як домашні завдання або для перевірки рівня засвоєння вимог навчальної програми з географії. Оцінювання цих робіт здійснюється на розсуд учителя згідно з вимогами до навчальних компетентностей учнів.

ЗМІСТ

Поточний контроль. Вступ. Географічне пізнання Землі.

Поточний контроль. Способи зображення Землі. План місцевості. Орієнтування на місцевості. Зображення нерівностей земної поверхні.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок I. Вступ. Географічне пізнання Землі.

Поточний контроль. Градусна сітка. Географічні координати.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок II. Градусна сітка. Географічні координати точок.

Поточний контроль. Гірські породи і мінерали. Літосферні плити. Внутрішні процеси.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок III. Літосфера. Внутрішні геологічні процеси.

Поточний контроль. Зовнішні процеси. Рівнини. Гори. Рельєф дна Світового океану.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок IV. Літосфера. Рельєф Землі. Зовнішні процеси.

Поточний контроль. Температура повітря. Теплові пояси Землі. Атмосферний тиск. Вітер.

Поточний контроль. Вологість. Опади. Погода. Клімат.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок V. Атмосфера.

Поточний контроль. Світовий океан.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок VI. Гідросфера. Світовий океан.

Поточний контроль. Річки.

Поточний контроль. Інші види вод суходолу.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок VII. Води суходолу.

Поточний контроль. Біосфера. Географічна оболонка.

Поточний контроль. Земля – планета людей. Людина і географічна оболонка.

Узагальнюючий контроль. Тематичний блок VIII. Біосфера. Географічна оболонка. Земля – планета людей. Людина і географічна оболонка.

Контурні карти для 6 класу видавництва «Картографія» дозволяють формувати в учнів правильні навички нанесення різних об’єктів, дають змогу закріпити вивчений матеріал, повторити та узагальнити.

Зміст

1. Схема будови сонячної системи (1:10 000)

2. План місцевості (1:10 000)

3. Фізична карта півкуль (1:90 000 000)

4. Карта світу (1:85 000 000)

5. Фізична карта України (1:3 500 000)

6. Карта океанів (1:125 000 000)

7. Природні зони світу (1:85 000 000)

8. Політична карта світу (1:90 000 000)

9. Адміністративна карта України (1:3 500 000)

10. Карта світу (1:120 000 000)

Щодо матеріально- технічного забезпечення навчального процесу при вивченні розділу, то можна використати у роботі низку таблиць з теми «Гідросфера», наприклад: походження озерних улоговин, будова річкової долини, утворення підземних вод, географічна оболонка. До теми «Літосфера» існують набори роздаткових зразків і колекції мінералів та гірських порід, комплект макетів поверхні суходолу. Тему «Атмосфера» допоможуть краще засвоїти телурій, метеорологічні прилади: термометр, барометр-анероїд, анемометр, флюгер, гігрометр. До вивчення теми «Біосфера» можна залучити макети ґрунтових розрізів та гербарій. Також можна використати презентації, які дадуть змогу краще засвоїти матеріал.

РОЗДІЛ II

ПРОЕКТУВАННЯ УРОКІВ РІЗНИХ ТИПІВ

2.1 Типи уроків у розділі III «Географічна оболонка і її складові», та їх структурні компоненти.

При вивченні розділу «Географічна оболонка та її складові» в основному використовуються такі типи уроків, як урок засвоєння нових знань, умінь та навичок; комбінований урок; урок розширення та поглиблення знань; урок корекції (урок перевірки та обліку знань; урок узагальнення знань) та контролю знань, умінь та навичок (урок-залік; самостійні та контрольні роботи); урок застосування набутих знань на практиці; урок перевірки знань, умінь, навичок.

До структурних компонентів уроку географії відносять: організаційний момент; мотиваційний блок; актуалізацію опорних знань; повідомлення теми, мети, завдань уроку; первинне сприйняття навчального матеріалу (вивчення нового); узагальнення та систематизацію знань (повторення нового матеріалу); підведення підсумків уроку (виділення головного), пояснення домашнього завдання.

Організаційний момент – початковий елемент кожного уроку, незалежно від його типу. Вчитель психологічно та організаційно готує учнів до виконання відповідної роботи: перевіряє присутність учнів, їх підготовку до уроку (наявність підручників, посібників, приладів тощо). За часом організація уроку не повинна перевищувати хвилини. Велике значення має дисциплінованість самого вчителя. Урок повинен починатися разом із дзвоником. Запізнення вчителя розхолоджує учнів і негативно впливає на їхню готовність до початку уроку.

Мотивація навчання починається з вступної короткої розповіді або бесіди вчителя про практичне значення тих знань, що будуть вивчатися, про їх місце в курсі шкільної географії, науки, житті суспільства.

Актуалізація опорних знань, як правило, проводиться на початку комбінованого уроку. Перевірка знань, умінь та навичок учнів, які вони отримали на попередніх уроках, може здійснюватися різними методами, формами та засобами. Усна індивідуальна перевірка знань відбувається обов’язково з використанням географічних карт. Вчитель викликає учня до дошки, ставить запитання, той детально відповідає на нього. Але таке опитування має свої недоліки, оскільки за браком часу може відповісти не більше 3-4 учнів. Для ширшого охоплення класу можна проводити фронтальне опитування, коли у повторенні навчального матеріалу бере участь більше учнів. При цьому запитання ставляться конкретні, які не вимагають детальної відповіді. Для деяких учнів вчитель готує індивідуальні завдання з використанням роздаткового матеріалу (короткі запитання, географічні задачі, тести, завдання для виконання у зошитах, на контурних картах). Для перевірки знання номенклатури карт вчитель проводить числові або топографічні диктанти тощо. Орієнтовний термін проведення цієї частини уроку 10-15 хвилин. Оцінювання учнів відбувається відразу після відповіді. У деяких випадках учитель може оголосити оцінки в кінці уроку.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Залучення учнів до активної пізнавальної діяльності об’єктивно вимагає розуміння мети і завдань уроку. Крім того, це має велике значення для організації самоконтролю і самооцінки, оскільки учні можуть порівнювати як кінцевий результат своєї діяльності, так і проміжний, з тими, яких необхідно досягти. Але цього замало. Щоб учні активно включилися в роботу, їм необхідно усвідомити заради чого вони будуть вчитися – мотив своєї діяльності. При цьому потрібно створити умови для розуміння змісту теми уроку, усвідомлення вагомості і послідовності шляхів її вивчення, спонукання до зацікавленості предметним змістом і діяльністю його засвоєння. Серед них:

А) включення дітей у визначення і формулювання теми уроку;

Б) всебічний показ учителем вагомості теми уроку в курсі географії і для учнів особисто;

В) обговорення запропонованого плану вчителем, самостійне складання його учнями;

Г) залучення учнів до визначення способів діяльності, які необхідні для досягнення проміжних та кінцевого результатів.

Вивчення нового матеріалу, його закріплення та повторення. Ці структурні компоненти уроку можна цілком свідомо об’єднати, так як вони займають його основну частину і невід’ємні один від одного. Подання нового матеріалу здійснюють окремими смисловими блоками, кожен з яких є логічною основою для наступного та продовженням попереднього. Разом з цим, ознайомлення зі змістом кожного смислового блоку бажано супроводжувати його закріпленням, аналізом та багаторазовим повторенням, використовуючи різні методи, форми й засоби навчання та педагогічні прийоми. Вивчення кожного блоку спирається на вже знайомі поняття, процеси, факти. Особлива увага звертається на приклади із навколишнього середовища, які учні постійно спостерігають у своєму житті. Доцільно використати між предметні зв’язки, краєзнавчий матеріал. Наприклад, вивчаючи основні форми рельєфу Землі у 6 класі, вчитель починає розповідь з розгляду тих форм рельєфу, які вони могли бачити на фотографіях, по телевізору чи відео або спостерігати під час мандрівок, походів тощо. Повторення навчального матеріалу бажано провести на уроці кілька разів на різних рівнях засвоєння із використанням різних методів, прийомів та засобів навчання, в тому числі з використанням структурно-логічних схем, опорно-інформаційних, картосхем. Особливу увагу треба звертати на роботу з настінними картами та географічними атласами. Жоден урок географії неможливий без карт. Вчитель не може розповідати про географічні об’єкти чи природні явища без наочних посібників, що відтворюють їхні образи і місцеположення.

Підведення підсумків уроку – обов’язковий компонент уроку, без якого неможливо вивчати новий матеріал. У співбесіді з учнями вчитель виділяє основні питання, поняття, терміни, географічні назви, які учні мали засвоїти на даному уроці. Без підведення підсумків урок не можна назвати закінченим. Ця частина уроку формує в учнів уміння генералізувати вивчений матеріал, відбирати головне, готує їх до виконання домашнього завдання .

Домашнє завдання дається учням на переважній більшості уроків. Вчитель повинен пояснити особливості його виконання, врахувати обсяг, можливості його засвоєння окремими групами учнів, використання додаткової літератури тощо. В деяких випадках вчитель може дати індивідуальні завдання окремим учням, як тим, що мають низьку успішність, так і встигаючим. Особливо важлива диференціація домашніх завдань при підготовці до проведення уроків розширення та поглиблення знань, самостійних та контрольних робіт. Не рекомендується давати домашнє завдання у вигляді механічного заповнення контурних карт, перемальовування малюнків або схем з підручника. Всі домашні завдання повинні сприяти розвитку самостійної творчої роботи учнів.

Кожен з уроків може бути проведений у різних формах (лекції, гри, уявної подорожі, практичної роботи тощо), тому доречно в поурочних планах окремо записувати тип уроку і форму його проведення та обов’язково чітко формулювати мету. Тип уроку обирається залежно від місця цього уроку в межах теми, його змісту і завдань, віку учнів, власного досвіду та інше. Кожному з типів уроку відповідає певна структурна послідовність, хоча сьогодні вона вже не регламентується настільки жорстоко (наприклад, змінена послідовність етапів).

УРОК ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Мета: оволодіння учнями новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.

Структура:

1. Організаційний момент.

2. Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).

6. Осмислення нових знань, умінь.

7. Закріплення, систематизація та узагальнення.

8. Контрольно-коригувальний етап.

9. Підбиття підсумків уроку.

10. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу (теми, розділу), коли він незначною мірою пов’язаний з темою попереднього уроку, Також доречно обрати цей тип у випадку, коли зміст матеріалу складний, об’ємний, містить значну кількість нових понять і положень. Може використовуватись пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної конференції з підготовленими доповідями (повідомленнями) учнів. Під час проведення уроку доречні конспектування, складання тез, опорних схем, робота з підручником, картою, довідниками тощо. Головне, щоб вивчення нового матеріалу учнями відбувалося не пасивно, а в ході різноманітної діяльності.

УРОКИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Мета: встановлення рівня оволодіння учнями основних теоретичних знань, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи.

Структура:

1. Повідомлення теми й мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Відтворення та коригування опорних знань.

4. Узагальнення та систематизація понять.

5. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації.

6. Домашнє завдання.

Для систематизації та узагальнення виділяються ключові питання відповідного курсу географії. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно-наслідкових зв’язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Слід звернути увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємозв’язків – схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не можна вважати систематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми – це буде просте повторення.

Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування і виконання системи завдань та інше.

УРОК ПЕРЕВІРКИ ТА КОРИГУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформованість умінь та навичок; внесення коректив.

Структура:

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знань фактичного матеріалу основних понять.

4. Перевірка глибини усвідомлення знань.

5. Використання знань у стандартних умовах.

6. Використання знань у змінених умовах.

7. Збір виконаних завдань (їх перевірка, оцінювання, аналіз, як правило, виконується до наступного уроку).

8. Підсумки уроку.

9. Домашнє завдання.

Якщо робота проводиться письмово, то пункти 3-6 відображають логіку побудови завдань контрольної роботи. Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та інші.

Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно (у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи.

УРОК ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК

Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок) і формування нових навичок та вмінь.

Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, біологія і, звичайно, географія. Практичні роботи у значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання (особливо з картою) є невід’ємною складовою фактично кожного уроку географії.

Структура:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й мети.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Вступні вправи (можуть поєднуватись із поглибленням або вивченням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дій).

5. Пробні та тренувальні вправи (використання вивченого в стандартних умовах).

6. Творчі вправи.

7. Підсумки уроку.

8. Домашнє завдання.

Зміст уроків цього типу має значні можливості для великої варіативності завдань і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Уроки формування та вдосконалення вмінь і навичок можуть проводитись у вигляді ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й індивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.

Коли на практичну роботу відводиться ціле заняття, то може бути використаний такий тип уроку, як урок використання знань, умінь і навичок. Структура таких уроків складається з етапів:

1. Перевірка домашнього завдання; коригування опорних знань, умінь, навичок.

2. Повідомлення теми й мети уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Загальний інструктаж, усвідомлення учнями алгоритму дій.

5. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

6. Звіт про виконання роботи. Узагальнення й систематизація результатів роботи.

7. Підсумки уроку.

8. Домашнє завдання.

УРОКИ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

(УРОКИ ПОВТОРЕННЯ)

Мета: повторення та закріплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умінь і навичок.

Такі уроки проводяться наприкінці вивчення великих розділів, на початку навчального року або під час підготовки до іспитів. Значний обсяг матеріалу, що виноситься на повторення дає змогу урізноманітнити форми роботи та сприяти підвищенню зацікавленості учнів до вивчення географії. Особливістю й одночасно складністю цього типу уроків є вміння визначати обсяг навчального матеріалу, виділяти головні ідеї, поняття, правила й добирати відповідні завдання.

Структура:

1.Повідомлення теми, мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Повторення основних понять теми.

4. Повторення основних закономірностей, правил теми.

5. Виконання практичних завдань на повторення і закріплення основних умінь і навичок.

6. Підсумки уроку.

7. Домашнє завдання.

2.2 Вступний урок (на прикладі теми: Внутрішня будова Землі. Поняття «земна кора», «літосфера»).

Навчальна мета: формувати в учнів загальне уявлення про внутрішню будову Землі та літосферу; продовжувати розвивати уміння працювати з картами атласа та схемами підручника; сприяти формуванню пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

Обладнання: атласи, схеми, підручники.

Основні поняття: Земля, внутрішня будова, материк, океан, земна кора, літосфера, астеносфера, мантія, ядро, типи земної кори.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах вогню Гефеста, а давні римляни – Вулкана. Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центра Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

I. Вивчення нового матеріалу.

1. Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі.

2. Внутрішня будова Землі.

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

II. Закріплення вивчених знань.

Закінчіть речення

• Літосфера включає…

• Імовірно, ядро складається з…

• Астеносфера відрізняється від мантії…

• Материкова земна кора складається з…

• В океанічній земній корі відсутній шар…

III. Підсумок уроку.

IV. Домашнє завдання.

• Опрацювати параграф підручника № 17.

• Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

• Скласти п’ять запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.

• Об’єднатися в групи, принести ножиці, ксерокопію карти світу.

2.3 Урок формування нових знань (на прикладі теми: Літосферні плити. Походження материків і океанів).

Навчальна мета: формувати первинні знання про літосферні плити та види руху літосферних плит; ознайомити з гіпотезами про походження материків і океанів; удосконалювати вміння працювати з тематичними картами та схемами атласа і підручника.

Обладнання: карти й схеми атласа, підручники, ножиці, ксерокопії карти світу.

Основні поняття: земна кора, мантія, ядро, материки, океани, гіпотеза, літосферні плити, дрейф материків, геологічний час, геологічні ери.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь. Перевірка домашнього завдання.

1. Робота в парах.

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

2. Запитання

• У чому полягають відмінності в будові материкового та океанічного типів земної кори?

• До якого шару Землі належить астеносфера? У чому полягає відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?

• В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

• Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди? Поясніть свою думку.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Відстрочена відгадка»

Чи знаєте ви, що жителі однієї з європейських країн – Нідерландів – постійно «воюють» з морем, адже значна частина території їх країни розташована нижче від рівня моря? Якби працелюбні голландці не захищали свої землі дамбами, то давно уже були б затоплені. Чи бачили ви сліди морського прибою на кримських скелях, що знаходяться далеко від берега? Сьогодні на уроці на вас чекає багато самостійних відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, а інші опускаються, чому рухаються материки та як змінюються океани, які процеси відбувалися на нашій планеті десятки мільйонів років тому.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про літосферні плити.

Робота з атласом, схемою «Літосферні плити»

2. Походження сучасних материків і океанів.

Завдання. Спробуйте «пограти в мозаїку» з материками. Для цього виріжте материки із заготовленої ксерокопії карти світу та складіть їх підходящими боками. Які висновки ви зможете зробити? Які процеси свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує змінюватися і сьогодні?

1. Поняття про геологічний час.

Робота з геохронологічною таблицею.

V. Закріплення вивчених знань.

Прийом «Географічний практикум»

1. За картою літосферних плит в атласі визначте:

А) які літосферні плити рухаються з найбільшою швидкістю;

Б) як відносно літосферних плит розташовані епіцентри катастрофічних землетрусів;

В) місця можливої появи нових океанів у результаті подальшого геологічного розвитку нашої планети.

2. За геохронологічною таблицею визначте:

А) які зміни органічного світу відбувалися в мезозойську еру;

Б) які етапи горотворення відбувалися в палеозої;

В) як називається сучасний стан горотворення, що відбувається в кайнозойську еру.

VI. Підсумок уроку.

1. Домашнє завдання.

• Опрацювати текст параграфа № 19, 20.

• Об’єднатися в групи.

• Групам принести аркуш паперу формату А3, маркери, фломастери.

• Скласти одне-два проблемних запитання за вивченою темою.

4. Урок формування та застосування вмінь і навичок (на прикладі теми: Практична робота № 6 «Встановлення взаємозв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу, визначення їх геологічного віку»).

Навчальна мета: повторення та систематизація знань, отриманих протягом вивчення теми «Літосфера»; вдосконалення практичних умінь працювати з картами атласа, підручником, застосовувати на практиці набуті знання; розвиток самостійності, логічного мислення.

Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, завдання практичної роботи.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Бліцопитування

• Пригадайте нові поняття, про які ви дізналися під час вивчення теми «Літосфера».

• Яких практичних умінь ви набули під час вивчення названої теми?

• В яких випадках вам у житті можуть стати в пригоді знання та вміння, які ви отримали, вивчаючи тему?

3. Виконання завдань практичної роботи (індивідуально).

Варіант I

I рівень

1. Користуючись фізичною картою України, визначте, які є низовини на її території.

2. На контурній карті світу позначте: а) Західносибірську рівнину, Бразильське плоскогір’я; б) гори Анди.

II рівень

3. Позначте на контурній карті місця, де найчастіше відбуваються землетруси.

4. Намалюйте схему утворення землетрусу, зробіть необхідні підписи.

III рівень

1. Охарактеризуйте географічне положення Амазонської низовини за планом:

План	Характеристика
1. Назва
2. В якій частині якого материка розташована?
3. Між якими паралелями та меридіанами розташована?
4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід

IV рівень

1. За допомогою необхідних карт атласа визначте взаємозв’язки між будовою земної кори, названими формами рельєфу та встановіть їх геологічний час утворення. Результати занесіть у таблицю. а) Західносибірська рівнина; б) гори Анди.

Назва форми рельєфу	Відповідна тектонічна структура (платформа або область складчатості	Час утворення
Зразок: Плоскогір’я Декан	Індійська платформа	Докембрій

Варіант II.

I рівень

1. Користуючись фізичною картою України, визначте, які височини є на її території.

2. На контурній карті світу позначте:

а) Східноєвропейську рівнину, плоскогір’я Декан;

б) гори Альпи.

II рівень

1. Позначте на контурній карті райони активної вулканічної діяльності.

2. Намалюйте схему вулкана. Зробіть необхідні підписи.

III рівень

1. Охарактеризуйте географічне положення Середньосибірського плоскогір’я за планом:

План	Характеристика
Назва
В якій частині якого материка розташована?
Між якими паралелями та меридіанами розташована?
Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід

IV рівень

1. За допомогою необхідних карт атласа визначте взаємозв’язки між будовою земної кори, названими формами рельєфу та встановіть їх геологічний час утворення. Результати занесіть у таблицю.

а) Східноєвропейська рівнина;

б) гори Альпи

Назва форми рельєфу	Відповідна тектонічна структура (платформа або область складчастості)	Час утворення
Зразок: Плоскогір’я Декан	Індійська платформа	Докембрій

IV. Підсумок уроку.

Обговорення завдань практичної роботи (які були легкими, які викликали утруднення).

V. Домашнє завдання.

• Повторити тему «Літосфера».

• Підготуватися до підсумкового уроку.

1.5 Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів ( на прикладі теми: Підсумковий урок. Літосфера).

Навчальна мета: повторити, узагальнити знання, отримані під час вивчення теми; вдосконалювати практичні уміння та навички використовувати набуті знання; перевірити рівень засвоєння знань, умінь та навичок з вивченої теми.

Обладнання: атласи, варіанти завдань.

Завдання для контролю

I рівень

1. Земна кора разом з верхньою частиною мантії утворюють оболонку, яка називається:

а) атмосферою;

б) літосферою;

в) ядром;

г) астеносферою.

2. Найбільше діючих вулканів розташовано:

А) в районах, де проходять межі літосферних плит;

Б) на платформах;

В) на рівнинах;

Г) в районах, де поширені карстові процеси.

3. Гори Карпати за висотою є:

А) середніми;

Б) низькими;

В) високими;

Г) дуже низькими.

4. До планетарних форм рельєфу відносять:

А) гори та рівнини;

Б) яри та балки;

В) дюни та бархани;

Г) материки та западини океанів.

5. Хімічне вивітрювання проявляється в руйнуванні гірських порід:

А) текучими водами;

Б) вітром, який переносить дрібні часточки;

В) внаслідок коливань температури повітря;

Г) внаслідок розчинення їх водою.

6. До внутрішніх процесів відносять:

А) фізичне, органічне та хімічне вивітрювання;

Б) роботу вітру та текучих вод;

В) роботу морів та льодовиків;

Г) рух літосферних плит, землетруси, вулканізм. IIрівень

7. Визначте правильність наведеного твердження:

«Геологічну історію Землі умовно поділяють на п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську».

Так / Ні

8.Прочитайте текст і визначте, про які явища йдеться:

«Фонтан гарячої води й пари, який періодично викидається на поверхню».

Відповідь:_________________________________________________________

9.Установіть відповідність між назвами літосферних плит та цифрами, якими вони позначені на картосхемі (рис.):

А) Північноамериканська;

Б) Євразійська;

В) Наска;

Г) Індо-Австралійська.

IIIрівень

10.Установіть відповідність між формами рельєфу та їх класифікацією:

А) низовини;

Б) височини;

В) плоскогір’я;

Г) гори.

1) Анди, Кордильєри, Альпи;

2) Бразильське, Гвіанське;

3) Примексиканська, Прикаспійська;

4) Декан, Атлас.

11. Знаючи сучасне розташування літосферних плит, напрямок та швидкість їх руху, можна:

А) точно визначити внутрішню будову Землі;

Б) визначити відносний та абсолютний вік гірських порід, що складають земну кору;

В) спрогнозувати положення материків та їх співвідношення з океанами у майбутньому;

Г) зупинити руйнівні землетруси та вулканізм.

IVрівень

12.Визначте температуру гірських порід в шахті на глибині 99 м, якщо температура приповерхневого шару земної кори складає -5*С.

Відповідь:_________________________________________________________

1.6 Урок комбінованого типу (на прикладі теми: Атмосферний тиск. Основні пояси атмосферного тиску на Землі).

Навчальна мета: формувати знання про атмосферний тиск і причини його змін; ознайомити з улаштуванням барометра та принципами його роботи; сприяти розумінню важливості спостережень за показниками атмосферного тиску для складання прогнозів погоди.

Обладнання: атласи, підручники, барометр-анероїд, склянка, вода, папір.

Основні поняття: атмосфера, барометр, атмосферний тиск, нормальний атмосферний тиск, принцип роботи барометра, Е. Торрічеллі.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь.

1. Робота в парах.

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

2. Естафета (робота по рядах).

Кожна пара учнів відповідає на одне запитання картки та передає її далі.

Картка 1. 1. Найвища температура повітря за останній період називається…..

2. Над тропосферою розташований наступний шар - ……………….

3. 22 червня – день………………………………………………………

4. Теплові пояси, вяких упродовж усього року спостерігаються низькі температури повітря, - …………………………………………

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зениті 22 грудня,-....

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря також залежить від тривалості………………………………………………..

Картка 2. 1.Температуру, обчислену як середнє арифметичне температур за певний період, називають……………………………………………..

2. Найнижчий шар атмосфери - ………………………………………

3. 23 вересня – день ……………………………………………………

4. Тепловий пояс, в якому впродовж усього року спекотно, - ………

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 21 березня та 23 вересня, -…………………………………………………………….

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря залежить також від циркуляції …………………………………………….

Картка 3. 1. Найнижчу температуру за певний період називають …………….

2. В атмосфері на висоті 20-50 км знаходиться ……………………..

3. 22 грудня – день …………………………………………………….

4. Теплові пояси, в яких чітко простежується зміна чотирьох пір року, - ……………………………………………………………………..

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня, - ………………………………………………………………………….

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря залежить також від характеру …………………………………………….

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Проблемне питання»

У 1643 році учень відомого вченого Г. Галілея Еванджеліста Торрічеллі винайшов прилад. Він наповнив ртуттю запаяну зверху скляну трубку та занурив її відкритий кінець у посудину із ртуттю. Спочатку деяка кількість ртуті вилилась, але потім висота стовпчика майже не змінювалась.

Запитання: який прилад винайшов Торрічеллі та які висновки він зробив, спостерігаючи за зміною висоти ртуті у приладі?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Атмосферний тиск та його вимірювання.

Атмосферний тиск – сила, із якою повітря тисне на земну поверхню. Атмосферний тиск безперервно змінюється. Величина атмосферного тиску залежить переважно від температури повітря та висоти місцевості над рівнем моря. Тиск повітря вимірюють за допомогою барометрів у міліметрах ртутного стовпчика або в мілібарах (1 мм тиску відповідає 1,33 Мб).

На картах тиск показують ізобарами – лініями, які з’єднують точки з однаковим тиском біля земної поверхні.

2. Зміни атмосферного тиску з висотою. Нормальний атмосферний тиск.

З підняттям повітря розріджується, тиск його зменшується, (в нижній тропосфері приблизно на 10,5 мм ртутного стовпчика на кожні 100 м підйому).

За нормальний атмосферний тиск прийнято вважати тиск ртутного стовпчика висотою 760 мм за температури 0*С на широті 45* на рівні моря.

3. Основні пояси атмосферного тиску.

Робота зі схемою «Пояси атмосферного тиску»

У розподілі тиску на земній поверхні, як і в розподілі температур, проявляється зональність. Уздовж екватора простягається область пониженого тиску, на північ і південь від нього до 30 – 40* розташовані пояси підвищеного тиску; далі до 60 -70* пн. і пд. ш. простягаються пояси пониженого тиску і в полярних широтах – пояси підвищеного тиску.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Питання

Наведіть свої докази того, що атмосферний тиск існує.

2. Задача

Якою є відносна висота гори, якщо на її вершині атмосферний тиск дорівнює 550 мм рт. ст. , а біля підніжжя – 750 мм рт. ст.?

Розв'язання:

1) Обчислюємо різницю тисків біля підніжжя та на вершині:

750 – 550=200 (мм рт.ст.).

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому вгору тиск знижується приблизно на 10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м – 10 мм рт. ст.

Х м – 200 мм рт. ст.

Х=100*200:10=2000 (м)

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

• Опрацювати текст параграфа.

• З’ясувати що таке монгольф’єр, як він влаштований, коли вперше був випробуваний.

• Скласти задачі на визначення атмосферного тиску на різній висоті.

2.7 Приклад уроку нетрадиційної форми (Тема: Гідросфера. Узагальнення)

Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання з теми «Гідросфера»; вдосконалювати навички та вміння використовувати набуті знання на практиці, у нестандартних ситуаціях; розвивати пізнавальний інтерес, комунікабельність, колективізм.

Обладнання: настінна карта півкуль, фізична карта України, аркуші паперу формату А3, маркери, кросворди, емблеми команд.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, урок-КВК.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Початок гри.

• Представлення команд і журі.

• Вітання команд, розшифрування емблеми команди.

III. Хід гри.

1. Розминка.

Питання ставить учитель (ведучий-учень), працює вся команда. Картою користуватися не можна. Час на обмірковування відповіді – 5с. Ціна правильної відповіді – 1 бал.

Запитання команді «Айсберг»

1. Материк, що омивається водами лише Індійського і Тихого океанів.

2. Океан. Який не омиває Антарктиду.

3. Найбільший материк.

4. Океан, що омиває Австралію із заходу.

5. Материк, що омивається всіма океанами Землі.

6. Материк, що був відкритий останнім.

7. Океан, який омиває всі материки, крім Африки.

8. Найбільший острів на Землі.

9. Океан, який зовсім не виправдовує своєї назви.

10. Протока між Південною Америкою та Антарктидою.

Запитання команді «Гейзер»

1. Третій за величиною материк Землі.

2. Океан, що омиває Північну Америку зі сходу.

3. Найменший материк Землі.

4. Океан, назва якого пов’язана з назвою країни, береги якої він омиває.

5. Материк, який екватор перетинає у північній частині.

6. Материк, який майже цілком розташований за полярним колом.

7. Другий за величиною океан.

8. Найбільший півострів на Землі.

9. Океан, що омиває Австралію зі сходу.

10. Протока між Африкою та Європою.

2. «Домашнє завдання»

а) Конкурс «Чомучка».

Команди ставлять одна одній по три запитання. Час на обмірковування відповіді – 1 хв. Ціна правильної відповіді – 2 бали.

б) Конкурс «Загадка».

Уболівальники ставлять командам загадки з теми «Гідросфера».Час на обмірковування відповіді – 30 с. Ціна правильної відповіді – 1 бал.

в) Конкурс «Кросворд».

Команди обмінюються кроссвордами та розгадують їх. Ціна кожної правильної відповіді – 1 бал. Час на виконання – 5 хв. Команді, що розв’язала кросворд першою, не припустившись при цьому помилок, додається 2 призові бали. Поки команди розв'язують кросворди, проводиться конкурс уболівальників.

3. Конкурс уболівальників

Правильна відповідь – 1 бал. Якщо команда уболівальників не може відповісти, то відповідають уболівальники суперників, заробляючи додаткові бали.

Питання уболівальникам команди «Айсберг»

1) Як називається море без берегів? (Сарґасове)

2) Найбільше за площею прісноводне озеро. (Верхнє)

3) Початок річки. (Витік, верхів’я)

4) Яке море найбільш солоне? (Червоне)

5) Причина утворення цунамі. (Землетруси в Океані)

Питання уболівальникам команди «Гейзер»

1) Як називається єдина річка, що витікає з озера Байкал? (Анґара)

2) Озеро, що складається з двох частин, в одній з яких – вода прісна, а у другій – солона. (Балхаш)

3) Вихід підземних вод на поверхню. (Джерело)

4) В якому морі не можна потонути? (У Мертвому)

5) Основна причина утворення океанічних течій. (Постійні вітри)

4. Конкурс капітанів

Запитання капітанам пропонуються в закритих конвертах, які вони вибирають самі. Правильна відповідь – 3 бали.

• Під час просування до Північного полюса багато хто з мандрівників прагнув «взятии лід у союзники». Як ви розумієте цей вислів?

• Відомий учений-кліматолог А. І. Воєйков назвав течії Світового океану «опалювальною системою планети». Поясніть зміст цього висловлювання.

5. Конкурс «Хто більше?»

Завдання командам: за 2 хв. на аркуші паперу (можна на дошці) сформулювати якнайбільше проблем, що виникають унаслідок господарського використання вод людиною, та можливих шляхів їх розв'язання.

Кожна пара відповіді (проблема – шлях розв'язання) – 2 бали.

IV. Підбиття підсумків

Поки журі підбиває підсумки, командам пропонується заповнити аркуш самооцінювання.