ВСТУП

Актуальність теми. «Загальна географія» (6-й клас) здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» до систематичних курсів географії та водночас стає основою для їх подальшого вивчення. Його основними завданнями є знайомство з географією як наукою, з процесами, що відбуваються в оболонках земної кулі як складових географічної оболонки, формування знань про існуючі в природі взаємозв’язки й закономірності та особистісно значущих вмінь щодо роботи з планом, картою, визначення місцеположення географічних об’єктів.

Початковий курс географії є основою системи природничо-географічної освіти і включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, топографічний план та особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про сфери Землі (літо-, гідро-, атмо-, біосфера та географічна оболонка), про методи їх дослідження, планетарні закономірності, про основні компоненти природного комплексу та взаємозв’язки між ними, про кількість і рух населення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу.

У процесі вивчення загальної географії учні набувають навчально – пізнавальної, соціальної та комунікативної компетенцій: орієнтуватися на місцевості; визначати азимут, складати й читати план місцевості й карту, користуватися масштабом і градусною сіткою, описувати за картою окремі об’єкти – форми поверхні, водойми суші, моря й океани; описувати за власними спостереженнями погоду, характеризувати основні типи клімату, географічні пояси та природні зони.

Знання про літосферу, гідросферу, атмосферу та біосферу підводять учнів до поняття про географічну оболонку та прояв у ній певних закономірностей.

У 6 класі виконується 14 практичних робіт, які передбачають спостереження за сезонними змінами погоди, режимом водойм, рослинності і тваринного світу, систематичне використання карти та місцевого краєзнавчого матеріалу.

Основною формою організації процесу навчання учнів географії є урок. Найхарактернішими ознаками його є те, що він проводиться при постійному складі учнів і під безпосереднім керівництвом вчителя, за сталим розкладом.

Кожен урок має свою структуру, тобто зовнішні постійні елементи (етапи). Вони складають макроструктуру уроку. Ознакою уроку як форми навчання є те, що він має початок і кінець. У макроструктурі кожного уроку початок виділяється в самостійний етап – «Організація класу до уроку», а кінець – «Підсумок уроку». Ці етапи створюють рамки, в яких відбувається процес навчання або його частина. Крім цих, розрізняють наступні етапи уроку: «Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів», «Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок», «Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок», «Організація домашньої роботи». Кожен із етапів має свою дидактичну мету.

В.О. Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність діалектично взаємозв'язані і перебувають у протиріччі. Окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.

Сукупність методів і прийомів на кожному етапі уроку складає мікроструктуру уроку. Вона є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.

Виділяють такі типи уроків географії: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок; урок застосування засвоєних знань, умінь і навичок; узагальнюючий урок; урок перевірки знань, умінь і навичок; комбінований урок.

Отже, актуальність дослідження полягає у необхідності визначення і аналізу типів уроків географії в 6 класі та їх структури на прикладі розділу «Географічна оболонка та її складові».

Об’єктом дослідження: навчально-виховний процес у загальноосвітній школі під час навчання географії (у 6 класі).

Предметом дослідження є урок як основна форма організації навчально – виховного процесу та його типи.

Мета курсової роботи – визначити тип кожного уроку та їх структурні компоненти (на прикладі розділу «Географічна оболонка та її складові», 6 клас) з урахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

• Проаналізувати зміст та структуру вивчення розділу;

• Виявити психолого-педагогічні особливості учнів при вивченні початкових розділів із курсу географії у 6 класі;

• Проаналізувати навчально-методичне та матеріально- технічне забезпечення навчального процесу при вивченні розділу;

• Визначити типи уроків у розділі 3 «Географічна оболонка та її складові», та їх структурні компоненти;

• Розробити вступний урок (на прикладі теми…);

• Розробити урок формування нових знань (на прикладі теми…);

• Розробити урок формування та застосування вмінь і навичок (на прикладі теми…);

• Розробити урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів (на прикладі теми…);

• Розробити урок комбінованого типу (на прикладі теми…);

• Проаналізувати приклад уроку нетрадиційної форми (Тема:…).

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ

«ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА І ЇЇ СКЛАДОВІ» У 6 КЛАСІ

Розділ III – «Географічна оболонка і її складові» - центральний у курсі загальної географії і складається з п’яти тем.

1.1.Зміст та структура вивчення розділу

Тема 1. «Літосфера».

Тема знайомить учнів з внутрішньою будовою Землі, враховуючи досягнення науки останніх десятиліть з цього питання. Пояснюючи поняття «літосфера», слід звернути увагу на відмінність його від поняття «земна кора». Не розуміючи різниці, не можна пояснити сучасну теорію тектоніки літосферних плит та гіпотезу про походження материків і океанів. У темі приділено велику увагу геологічним процесам, що формують рельєф планети: внутрішнім і зовнішнім. Шестикласники також мають змогу поглибити свої знання з мінералогії, працюючи із зразками мінералів та гірських порід, з’ясувати умови їх утворення. Програмою вимагається також вивчення основних форм рельєфу суходолу і Світового океану та зміни їх у часі. Практичні роботи з теми мають за мету вивчити певний обсяг географічної номенклатури (найбільші рівнини, гори, вулкани), удосконалити навички роботи з контурною картою, а також закріпити вміння визначати географічні координати і абсолютну висоту (глибину) точок місцевості.

Тема 2. «Гідросфера».

Вона включає такі розділи: вивчення особливостей води як хімічної речовини; ознайомлення з водами суходолу (річками, озерами, болотами, підземними водами, льодовиками, багаторічною мерзлотою, штучними водоймами) та Світового океану. Ця тема передбачає введення великої кількості нових понять: річкова долина та її частини, річкова система, басейн річки та океану, вододіл. Вона поглиблює знання про живлення і режим річок, вивчає види боліт, типи озерних улоговин тощо. Багато нової інформації дається про Світовий океан та його частини (моря, затоки, протоки), про рух води в океані (вітрові хвилі, цунамі, течії, припливи і відпливи).

Для ефективної організації навчального процесу слід чітко знати, які поняття і в якій логічній послідовності доречно вводити, щоб учні помітили, які існують між ними зв’язки і взаємозалежності. Більшість понять є предметними і не відрізняються великою складністю, абстрактністю. Практичні роботи, як і з попередньої теми, покликані вивчити географічну номенклатуру і закріпити навички роботи з атласами та контурними картами.

Тема 3. «Атмосфера».

Навчальний матеріал теми, за оцінками учнів, є досить складним, тому що вимагає абстрактного мислення та певних узагальнень. Учні повинні знати в загальних рисах будову атмосфери (тропосфера, стратосфера, верхні шари атмосфери), газовий склад атмосферного повітря. Складним є поняття «погода». Учні приходять до його розуміння тільки після вивчення складових стану погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмарності, опадів. Доречно розглядати всі складові погоди за єдиним планом, що полегшить їхню характеристику (одиниці виміру, прилади для вимірювання та принцип їх роботи, чинники, що впливають на дану складову). Дуже важливо встановити взаємозв’язок і взаємозалежність всіх компонентів погоди та вплив людської діяльності на цю систему зв’язків.

Ще більш складним є поняття «клімат» і «кліматотвірні чинники». Перше знайомство з ними є досить поверховими. Подальша деталізація в наступних класах має сформувати більш чітке уявлення про них. У 6 класі доречно звернути більшу увагу на питання про тропіки і полярні кола, а також пояси освітлення.

Практичні уроки з теми спрямовані на формування навичок проведення регулярних спостережень за погодою, фіксації даних, а також їх обробки та аналізу (складання графіку ходу температури, рози вітрів, діаграми хмарності та кількості опадів). На основі цього учні можуть скласти опис погоди за певний проміжок часу та порівняти погоду цього року з результатами багаторічних спостережень.