Тема 8. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Походження поняття "культурна орієнтація" і його зміст.

2. Культурні орієнтації в різних типах культур.

1. Культурні орієнтації Китаю.

2. Культурні орієнтації Індії.

3. Арабо-мусульманські культурні орієнтації.

4. Християнські культурні орієнтації.

8.3. Глобальні культурні орієнтації сучасного світу. їх вплив на культуру України.

8.1. Походження поняті я "культурна орієнтація" і його зміст

Поняття культурної орієнтації можна розглядати в різних ас­пектах. Ми оберемо два головні зрізи діахронічний і синхроніч­ний (структурний). Перший аспект пов'язаний з походженням по­няття, його лінгвістичним і геологічним змістом. Другий аспект з'ясовує складові культурних орієнтацій і їх значущість у ство­ренні головних засад сучасного життя.

Етимологія поняття "культура" і його зміст розкриті у попе­редніх розділах. Проте з усіх змістів полісемантичного поняття "культура" найбільш близьким в розумінні спрямування діяль­ності суспільства, тобто його орієнтації, є вшанування, благого­віння перед вищим, на чому базується релігійне почуття, існу­вання релігій загалом.

Поняття "орієнтація" має кілька значень. Первинне значення у перекладі означає напрям на схід (лат. oriens, orientis - схід). Ціка­во з'ясувати етимологію такого східного напряму у просторі, на який вказує ця лінгвістична форма. Заглиблюючись у значення слова, знаходимо певні культурологічні аспекти, що мають тео­логічне підґрунтя. Цікавим є той факт, що всі найбільш розвинуті релігії сформувалися на Сході. Щодо походження терміну "орієн­тація" певні роз'яснення отримуємо, звернувшись до ранньохрис­тиянської апологетики, для якої головною була онтологічна про­блема, тобто буття Бога і людини як божого творіння.

Поняття орієнтації у розумінні східного напрямку сягає пев­них уявлень щодо створення і організації світу, які були поши­рені на етапі раннього християнства. Один з тогочасних теологів Лактацій уявляв початки світу таким чином. Найперше Бог ство­рив Небо і розташував там свій престол, сповнивши його сяйвом і світлом. Все отримує світло і життя лише з неба. Земля створе­на для життя людей і тварин, є місцем ночі і смерті. Бог поділив землю на дві протилежні частини - східну і західну. Схід безпосе­редньо пов'язаний з Богом, отже, з духовним світлом, що осяює людей і веде їх до безсмертя. Захід, навпаки, уособлює темний дух, що викрадає в людей світло і штовхає їх на шлях смертних гріхів. Схід - це світло, через світло існує життя, а Захід це морок, що містить погибель і смерть. Південь співвідноситься зі Сходом, як тепло зі світлом, а північ із Заходом, як холод із тем­рявою.

Для кожної частини світу Бог визначив відповідну мору року: для Сходу весну, для Півдня літо, для Заходу осінь і зиму для Півночі. Бог також протиставив день і піч як передумову про­тиборства істинної релігії і хибких вірувань. День, що починається зі сходу, належить Богові, як і будь-яке добро. Піч, породжена заходом, с у володінні злого духа.

З часом зміст поняття "орієнтація" змінюється, приймає значення з'ясування свого положення у просторі, проте словосполу­чення "культурна орієнтація" повертає нас до цього первинно­го, теологічного змісту поняття.

Отже, поняття "культурна орієнтація" в глибинних шарах свого значення пов'язане зі спрямуванням на схід як до джерела світла, правди, істинної релігії. Це значення так чи інакше, відверто чи приховано наявне в більшості ви­падків застосування поняття в культурологічному аспекті.

Отже, сполучення понять "культура" і "орієнтація" недвознач­но вказують на спрямування життєдіяльності людини і суспіль­ства до акцентування ціннісної пере­ваги добра і світла над темними, руй­нівними початками буття. Тут можна вбачати різниці між поняттями "куль­тура" і "культурна орієнтація". По­няття "культура" містить все, що стосується діяльності суспільства, все, що ' Істинна релігія опосередкується розумом і працею людини, а "культурна орієнтацій" поняття, що пов'язане з ідеальними прагненнями, пориванням;' людей до блага, божественного.

Звертаючись до структурного визначення терміну "культур­на орієнтація", слід включити до змісту поняття різні сфери жит­тя суспільства, які визначають спрямованість його культурно! діяльності (релігійної, моральної, політичної, освітньо-виховної, мистецької, наукової, технологічної, економічної тощо). Важливими складовими культурних орієнтацій кожного суспільства є ставлення до традицій (дотримування або подо­лання), національні чинники, сімейні стосунки, особливості менталітету. Стосовно окремих історичних тинів суспільств, певних культур завжди можна і слід визначати пріоритети культурної діяльності, головні позитивні духовні цінності, які і будуть ста повити зміст поняття "культурна орієнтацій" в кожному окре­мому випадку.

...Справжні культурні цінності орієнтують розвиток культури в бік збагачення людини та її проявів...

В. Л. Петрушенко

У сучасному світі існують кілька відносно незалежних типів культур, що сформувались в різних історичних умовах, на відмінних релігійно-догматичних і моральних засадах. Безпереч­но, в кожній культурі є багато спільного з іншими. Порівняння ос­новних положень відомих людству священних писань різних релігій яскраво свідчить про подібність культурних орієнтацій відмінних за своїм характером типів суспільств. Про що це може свідчити? Про неземне походження вищих духовних благ, про істини, пода­ровані згори? Якщо це так, то джерелом цього знання є Схід, іна­кше чим пояснити те, що прийняті більшістю людей віросповідан­ня мають східне походження? Захід є основою і джерелом раціона­лістичного світогляду і технологічного прогресу. Проте культурні орієнтації західного світу, духовні істини християнської спільно­ти, хоч і в раціоналізованому вигляді, в своїх витоках є східними.

Відносини між різними типами культур визначали і нині визна­чають шляхи історичного поступу людства. Найбільш стійкими і впливовими від давніх часів до нашого часу виявилися китайська, індійська, арабо-мусульманська і християнська культу­ри. Ми пов'язуємо це з особливостями культурних орієнтацій цих суспільств, значним потенціалом позитивних цінностей, які ста­новлять духовне ядро життєздатності людських спільнот. Ці орієн­тації не є здобутком недавніх часів, не вироблені нашою епохою, яка, скоріше, дає нам серйозні підстави для песимістичних настроїв і невтішних прогнозів. Ми звертаємося до вічного, до вищого, там шукаємо порятунку. Ми звертаємося до скарбниці релігійних пи­сань, до істин божественного походження, щоб віднайти сили і на­снагу для створення кращого майбутнього.

У сучасному світі згадані суспільства займають свої історич­но визначені позиції, проте глобалізація культурних процесів вно­сить суттєві зміни в традиційні культурні орієнтації. Поряд з тра­диційними, властивими кожному гину культури орієнтаціями, слід говорити про глобальні культурні орієнтації сучасності. Ос­мислення цього феномену становить особливу пробному куль­турологічної науки.

8.2. Культурні орієнтації в різних типах культур