
- •Методи визначення атомних і молекулярних мас.
- •2. Якісна та кількісна інформація, що вміщується в хімічній формулі та хімічному рівнянні.
- •3. Хімічні формули: емпіричні, структурні, молекулярні.
- •4. Основні положення атомно-молекулярного вчення.
- •5. Валентність і ступінь окиснення, чим відрізняються ці поняття? Навести приклади.
- •6. Закон збереження маси та енергії.
- •7. Закон постійності складу. Дальтоніди і бертоліди.
- •8. Закон кратних відношень.
- •9. Газові закони: об’ємних відношень; парціальних тисків Дальтона; Гей-Люссака. Рівняння Клапейрона-Менделєєва.
- •10. Закон Авогадро, висновки з нього. Відносна густина газів.
- •11. Основні газові закони. Приведення об’єму газу до нормальних умов, рівняння Менделєєва-Клапейрона. Числове значення універсальної газової сталої (r) в різних системах.
- •12. Закон Авогадро. Мольний об’єм газу. Число Авогадро. Розрахунок абсолютних мас атомів і молекул. Показати на прикладі сірки і азоту.
- •13. Основні закони хімії: закон збереження маси, закон сталості складу і його сучасне трактування, закон Авогадро.
- •14. Закон Авогадро і наслідки з нього. Відносна густина газів. Застосування цієї величини для визначення молекулярних мас.
- •22. Закон еквівалентів. Методи визначення еквівалентних мас.
- •23. Еквівалент речовини. Закон еквівалентів, його формулювання та математичний вираз.
- •24. Поняття про еквівалент. Розрахунок еквівалента простих речовин, основ і оксидів.
- •25. Формулювання закону еквівалентів. Його розрахунок для кислот,солей і речовин, що беруть участь в окисно-відновних реакціях.
- •29. Опишіть модель атома, запропоновану Резерфордом, і скажіть, чому вона суперечила уявленням класичної фізики.
- •30. Сформулюйте постулати Бора і дайте їм математичну інтерпретацію.
- •31. Який фізичний зміст постійної Рідберга, її величина, розмірність? в якому рівнянні вона використовується?
- •32. Рівняння де Бройля. Чому дуалістична природа характерна для мікросвіту?
- •33. Рівняння Шредінгера. Який фізичний зміст має хвильова функція?
13. Основні закони хімії: закон збереження маси, закон сталості складу і його сучасне трактування, закон Авогадро.
Закон збереження маси речовини (1756 рік – М. В. Ломоносов, 1758 рік – А. Лавуазьє): «Маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися в результаті реакції».
Закон сталості складу речовини (1807 рік – Ж. Пруст): «Кожна чиста речовина незалежно від місця та способу її одержання має постійний якісний та кількісний склад».
Закон А. Авогадро (1811 рік – А. Авогадро): «У рівних об’ємах різних газів за однакових умов (температури, тиску) міститься однакове число молекул».
14. Закон Авогадро і наслідки з нього. Відносна густина газів. Застосування цієї величини для визначення молекулярних мас.
Закон А. Авогадро (1811 рік – А. Авогадро): «У рівних об’ємах різних газів за однакових умов (температури, тиску) міститься однакове число молекул». Із закону Авогадро виходить:
Якщо об’єми газів за однакових умов рівні, то вони містять однакові кількості речовини газів і, навпаки, однакові кількості речовини газів за однакових умов займають рівні об’єми, а один моль будь-якого газу за однакових умов займає однаковий об’єм. Об’єм, який займає 1 моль будь-якого газу за нормальних умов, називають молярним об’ємом.
Об’єм, що займає газ за нормальних умов прямо пропорційний кількості речовини газу. Якщо газ перебуває за інших умов, тоді додатково для визначення відповідних величин використовують рівняння Менделєєва-Клапейрона. Всі ці співвідношення справедливі лише для ідеальних та реальних газів.
Густина одного газу за іншим дорівнює відношення молекулярних мас цих газів.
Відносна густина газу — величина, що показує, у скільки разів відносна молекулярна маса одного газу більша або менша від відносної молекулярної маси іншого газу, взятого для порівняння.
D = Mr1/Mr2.
22. Закон еквівалентів. Методи визначення еквівалентних мас.
Закон еквівалентів (Д. Дальтон): «Маси речовин, що вступили в хімічну реакцію, прямо пропорційні молярним масам їх хімічних еквівалентів».
Методи визначення еквівалентних мас:
кратні еквівалентні маси, електрохімічний еквівалент, еквівалентні маси сполук.
23. Еквівалент речовини. Закон еквівалентів, його формулювання та математичний вираз.
Хімічний еквівалент речовини залежить від реакції, в яку вона вступає. Наприклад в реакції Fe+2HCl=FeCl+H2 хімічний еквівалент феруму 1/z*х=1/2 Fe, тобто половина атома Fe.
Хімічний еквівалент речовини - атомна маса, розділена на ціле число, яке визначається зарядом йона цієї речовини при електролізі.
Наприклад, мідь має атомну масу 69,72 а.о.м, а в електроліті йони міді Cu2+ мають заряд +2, тож хімічний еквівалент міді
Закон еквівалентів (Д. Дальтон): «Маси речовин, що вступили в хімічну реакцію, прямо пропорційні молярним масам їх хімічних еквівалентів».
Математичний вираз закону еквівалентів
m(x1)/m(x2)=M(1/z*x1)/M(1/z*x2)
де: m(x1) і m(x2) – маси речовин, що вступили в реакцію;
M(1/z*x1) і M(1/z*x2) - молярні маси хімічних еквівалентів;
1/z*x1 і 1/z*x2 – хімічні еквіваленти речовин, що вступили в реакцію;
z – число еквівалентності;
1/z – фактор еквівалентності.