13. Основні закони хімії: закон збереження маси, закон сталості складу і його сучасне трактування, закон Авогадро.
Закон збереження маси речовини (1756 рік – М. В. Ломоносов, 1758 рік – А. Лавуазьє): «Маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися в результаті реакції».
Закон сталості складу речовини (1807 рік – Ж. Пруст): «Кожна чиста речовина незалежно від місця та способу її одержання має постійний якісний та кількісний склад».
Закон А. Авогадро (1811 рік – А. Авогадро): «У рівних об’ємах різних газів за однакових умов (температури, тиску) міститься однакове число молекул».
14. Закон Авогадро і наслідки з нього. Відносна густина газів. Застосування цієї величини для визначення молекулярних мас.
Закон А. Авогадро (1811 рік – А. Авогадро): «У рівних об’ємах різних газів за однакових умов (температури, тиску) міститься однакове число молекул». Із закону Авогадро виходить:
Якщо об’єми газів за однакових умов рівні, то вони містять однакові кількості речовини газів і, навпаки, однакові кількості речовини газів за однакових умов займають рівні об’єми, а один моль будь-якого газу за однакових умов займає однаковий об’єм. Об’єм, який займає 1 моль будь-якого газу за нормальних умов, називають молярним об’ємом.
Об’єм, що займає газ за нормальних умов прямо пропорційний кількості речовини газу. Якщо газ перебуває за інших умов, тоді додатково для визначення відповідних величин використовують рівняння Менделєєва-Клапейрона. Всі ці співвідношення справедливі лише для ідеальних та реальних газів.
Густина одного газу за іншим дорівнює відношення молекулярних мас цих газів.
Відносна густина газу — величина, що показує, у скільки разів відносна молекулярна маса одного газу більша або менша від відносної молекулярної маси іншого газу, взятого для порівняння.
D = Mr1/Mr2.
22. Закон еквівалентів. Методи визначення еквівалентних мас.
Закон еквівалентів (Д. Дальтон): «Маси речовин, що вступили в хімічну реакцію, прямо пропорційні молярним масам їх хімічних еквівалентів».
Методи визначення еквівалентних мас:
кратні еквівалентні маси, електрохімічний еквівалент, еквівалентні маси сполук.
23. Еквівалент речовини. Закон еквівалентів, його формулювання та математичний вираз.
Хімічний еквівалент речовини залежить від реакції, в яку вона вступає. Наприклад в реакції Fe+2HCl=FeCl+H2 хімічний еквівалент феруму 1/z*х=1/2 Fe, тобто половина атома Fe.
Хімічний еквівалент речовини - атомна маса, розділена на ціле число, яке визначається зарядом йона цієї речовини при електролізі.
Наприклад, мідь має атомну масу 69,72 а.о.м, а в електроліті йони міді Cu2+ мають заряд +2, тож хімічний еквівалент міді
Закон еквівалентів (Д. Дальтон): «Маси речовин, що вступили в хімічну реакцію, прямо пропорційні молярним масам їх хімічних еквівалентів».
Математичний вираз закону еквівалентів
m(x1)/m(x2)=M(1/z*x1)/M(1/z*x2)
де: m(x1) і m(x2) – маси речовин, що вступили в реакцію;
M(1/z*x1) і M(1/z*x2) - молярні маси хімічних еквівалентів;
1/z*x1 і 1/z*x2 – хімічні еквіваленти речовин, що вступили в реакцію;
z – число еквівалентності;
1/z – фактор еквівалентності.