12. Класифікація операцій комерційного банку з цінними паперами

ЗУ «Про ЦП та фондову біржу» передбачено, що в Укр. можуть випускатися і обертатися такі види ЦП: акції, облігації внутр республіканських і місцевих позик, облігації підр-в, казначейські зобов’язання республіки, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, а також похідні ЦП(форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони) і ЦП інозем інвесторів, які допущені до обігу на території Укр. Операції КБ із ЦП з позиції їх відображення в балансі банку можна поділити на групи: 1.активні (вкладення банку в ЦП); 2.пасивні(операції з емісії ЦП власного боргу); 3.позабалансові(обліковуються довірчі операції зЦП що здійснюються за рахунок 3-х осіб, операції щодо зберігання ЦП). Вкладення банку в ЦП можна класиф-ти:портфельЦП на продаж; пор-ль ЦП на інвестиції, пор-ль пайової участі; порт-ль вкладень у дочірні компанії. ЦП у кожному з названих портфелів за видами сплати дох поділяються на 2 категорії: 1. ЦП з визначеним прибутком, що дають % дох або не дають % дох; 2. ЦП з невизначеним прибутком до яких належать акції та ЦП, які засвідчують право на паї, а також ін ЦП з невизначеним прибутком. Належність ЦП до того чи ін портфеля та його категорія за видом сплати дох визначають методику обліку кожного виду вкладень банку в ЦП.

13. Внутрішньобанківський контроль, його сутність та види.

Внутрішньобанківський контроль – перевірка правильності виконання банківських операцій і облікових записів за допомоги конкретних засобів і способів.

Внутрішньобанківський контроль поєднує в собі бухгалтерський та адміністративний контролі.

Бухгалтерський контроль – це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основіданих, отриманих від операційних підрозділів.

Бухгалтерський контроль може бути попереднім (первинний, додатковий) та наступним (тематичні та комплексні перевірки).

Попередній контроль здійснюють до винесення управлінських рішень і виконання господарських операцій. У банках він передує виконанню банківських операцій. Залежно від характеру банківські операції підлягають лише первинному або первинному і додатковому контролю.

Первинний контроль здійснює працівник банку, який, виходячи зі змісту документів, наданих в електронному або паперовому вигляді, перевіряє правильність їх оформлення і наявність порушень процедур бухгалтерського обліку.

Після здійсненої перевірки документ підписується працівником банку. Працівники банку, які підписали будь-який грошово-розрахунковий документ, не маючи на те права, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У такому ж порядку несуть відповідальність працівники банку, які мають право підпису, V разі перевищення ними своїх повноважень.

Результати наступних перевірок записують у журнал, а в разі виявлення недоліків оформляють довідками. Керівники банку зобов'язані у п'ятиденний термін після одержання довідки про виявлення недоліків під час перевірки особисто розглянути її в присутності працівників обліково-операційного апарату та вжити заходів щодо усунення порушень. Головний бухгалтер зобов'язаний контролювати заходи з усунення недоліків і в разі потреби організувати повторну перевірку.

Адміністративний (внутрішній) контроль – це сукупність процедур, згідно з якими керівництво банку делегує свої повноваження, зокрема такі:

• в збереження цінностей та активів;

• безпека працівників банку;

• ефективність, продуктивність та безпекапроцедур оброблення інформації.

Адміністративний (внутрішній) контроль передбачає перевірку правильності фінансової операції до та після її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам.

Адміністративний (внутрішній) контроль дає змогу виявити ризики і вжити ефективних заходів щодо них.

Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками банку таким чином, щоби жоден працівник чи обмежена група працівників банку не змогли зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноваження (приймання, оплата, зберігання).

Створення ефективної системи внутрішньобанківського контролю досягається оптимізацією взаємовідносин та обміну інформацією між внутрішнім контролем, зовнішніми та внутрішніми аудиторами банку.

Внутрішній аудит - це незалежний підрозділ банку, який не бере участі у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та оцінює:

• адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього контролю;

• управління ризиками;

• повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;

• дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку.