52. Економічна сутність лізингу

Лізинг — це угода, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та на певний пеоіод часу. Лізинг ОЗ вважається фінансовим лізингом, як­що за угодою виконується одна з умов:• право власності на ОЗ переходить від лізингода-вця до лізингоодержувача по закінченню дії лізингової угоди; • термін дії угоди поширюється на основну частину (не менше 60%) корисного терміну служби основних засобів.

За інших обставин — лізинг вважається оперативним. Як при фінансовому, так і при оперативному лізингу, ОЗ впродовж терміну дії угоди залишаються власністю лізингодавця. Об'єктом лізингу є матеріальні цінності, що входять до складу ОЗ лізингодавця або придбані на замовлення лізин­гоодержувача. Умови лізингу визначаються лізинговою угодою. Зокрема, в угоді вказується: об'єкт лізингу; строк лізингу; ринкова вартість основних засобів; строк проведення платежів та їх розмір; фактична процентна ставка лізингу (у разі, якщо ринкова вар­тість процентної ставки більша за теперішню вартість мінімальних лізингових платежів із урахуванням ставки, що прирощується); процентна ставка лізингоодержувача, що прирощується (в зворотному випадку); умови переоцінки вартості об'єкта лізингу відповідно до за­конодавства; право власності на майно після закінчення строку лізингу; інше.

Передача об'єкта лізингу здійснюється у строки і за умовами, зазначеними у договорі лізингу.

Термін лізингу — це незмінний термін, на який лізингоодержувач уклав угоду на лізинг ОЗ. Можливе подов­ження терміну лізингу, про що має бути обумовлено на початку. За угодою лізингу ставиться також умова, що в разі, якщо лізингоодержувач забажає викупити ОЗ за ціною, яка очікується і яка буде нижча за ринкову вартість на день купівлі, то мінімальні лізингові платежі мають включати в себе і плату за викуп ОЗ,що отримані в лізинг.

Лізингоодержувач щомісяця сплачує лізингодавцю певну су­му за використання майна у вигляді лізингової плати.

Лізингова плата включає в себе суму частини вартості об'єкта лізингу; суму, що сплачується як проценти за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу; винагороду; інші ви­трати лізингодавця, які передбачені договором лізингу.

53. Облік процентних доходів і витрат

До відсоткових доходів відносять відсотки за користування банківськими позиками, відсотки за придбаними цінними паперами і прирівнені до відсотків комісії (які обраховуються аналогічно відсоткам, тобто пропорційно часу і сумі активу). Відсотки комісії підлягають щомісячному відображенню в банківському обліку, незалежно від періодичності розрахунків за ними, які зазначені в угоді з контрагентом.

До відсоткового доходу за цінними паперами належать власне відсотки (за фіксованою або плаваючою відсотковою ставкою) і дисконт (за борговими цінними паперами).

Дисконт— це різниця між номінальною ціною цінних паперів і ціною придбання, якщо остання нижче номінальної. Сума дисконту при покупці цінних паперів враховується як елемент ціни придбання на рахунку «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами». Фактично банк одержує суму дисконту при погашенні облігацій. Реалізація принципу нарощення нарахування і відповідності потребує відображення в обліку рівномірної амортизації дисконту аналогічно обліку нарахованих відсотків. Як і нарахування відсотків, амортизація дисконту відображається в обліку щомісячно і збільшує відсотковий дохід банку. Для розрахункуамортизації дисконту використовується два методи: метод ефективної ставки відсотка і метод прямої амортизації.

До відсоткових витрат належать відсотки, що виплачені за депозитами, залученими кредитами, субординованому боргу, облігаціями,емітованими банком.

При купівлі боргових цінних паперів за ціною не вище номіналу виникає такий об'єкт обліку, як неамортизована премія, яка обчислюється як різниця між ціною придбання і номінальною вартістю цінного паперу. Сума амортизації премії відноситься на зменшення відсоткового доходу за цим цінним папером.