42.Порядок переоцінювання необоротних активів, відображення в обліку результатів переоцінювання

Переоцінювання об'єкта основних засобів здійснюється тоді, коли його

залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості об'єкта на дату

складання балансу.

Не підлягають переоцінюванню малоцінні необоротні матеріальні активи та

бібліотечні фонди, амортизація яких здійснюється такими методами: нарахуванням у першому місяці використання об'єкта амортизаційних відрахувань у розмірі 50% його вартості, що амортизується, а решта 50% вартості - у місяці його вилучення з активів

(списання з балансу) або в разі нарахування амортизаційних відрахувань у першому

місяці використання об'єкта - 100% його вартості.

На частоту переоцінювань впливає коливання справедливої вартості основних

засобів, що переоцінюються. Перевірка реальної вартості основних засобів

обов'язково здійснюється перед складанням річного звіту на дату проведення

інвентаризації.

У разі переоцінювання об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється

перевірка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої він належить. Переоцінювання

групи основних засобів, об'єкти якої вже переоцінювалися, надалі має проводитися з

такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не

відрізнялася від справедливої вартості.

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю і

сумою нарахованого зносу.

Установа банку самостійно визначає порядок проведення переоцінювання з

урахуванням вимог законодавства України та нормативно-правових актів НБУ

Переоцінена вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається

множенням первісної вартості й суми зносу об'єкта на індекс переоцінювання. Індекс

переоцінювання визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який

переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається

до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат банку.

Отже, збільшення балансової вартості об'єкта основних засобів унаслідок їх

дооцінювання відображається як зростання додаткового капіталу банку.

Результати дооцінювання основних засобів, яке проводиться вперше,

відображаються в обліку такими бухгалтерськими проведеннями:

• на величину різниці між переоціненою первісною вартістю і первісною

вартістю об'єкта:

Дт 4400 «Основні засоби»

4500 «інші необоротні матеріальні активи»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

• одночасно на величину різниці між сумою зносу, що відповідає переоціненій

вартості об'єкта, і нарахованою сумою зносу:

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

Кт 4409 «Знос основних засобів»,

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Слід зауважити, що відображення в бухгалтерському обліку наступних уцінок і

дооцінок вартості об'єкта основних засобів має свої особливості.

Зокрема, сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності об'єкта

основних засобів, що перевищує суму попередніх дооцінок залишкової вартості

об'єкта основних засобів і відновлення його корисності, під час проведення чергового

дооцінювання вартості цього об'єкта, включається до складу доходів звітного періоду

(рахунок 6499 «Інші доходи») у сумі не більшій, ніж зазначене перевищення. Різниця

між сумою чергової дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і сумою

перевищення відображається у складі додаткового капіталу банку (рахунок 5100

«Результати переоцінки основних засобів»).

Сума попередніх дооцінок об'єкта основних засобів і відновлення його

корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і

втрат від зменшення його корисності, під час чергового уцінювання залишкової

вартості цього об'єкта, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на

зменшення іншого додаткового капіталу банку (рахунок 5100 «Результати переоцінки

основних засобів»). Різниця між сумою чергової уцінки залишкової вартості об'єкта

основних засобів і сумою перевищення включається до витрат звітного періоду

(рахунок 7499 «Інші витрати»).

Отож, уцінювання основних засобів здійснюється за рахунок дооцінювання за

цим об'єктом, а за недостатності суми дооцінки - за рахунок витрат банку (рахунок

7499 «Інші витрати», аналітичний рахунок «Переоцінка основних засобів»). При

цьому виконуються такі бухгалтерські проведення:

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

7499 «Інші витрати»

Кт 4400 «Основні засоби»

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;

одночасно:

Дт 4409 «Знос основних засобів»

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів».

З вибуттям об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між

сумою попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта

основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним

зменшенням додаткового капіталу. Виконується бухгалтерське проведення:

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».

Банки можуть здійснювати переоцінювання за справедливою вартістю на дату

складання балансу тих нематеріальних активів, щодо яких є активний ринок.

Активний ринок - ринок, якому притаманні такі умови:

• предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

• у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

• інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Якщо банк здійснив переоцінювання об'єктів групи нематеріальних активів, то

надалі вони підлягають щорічному переоцінюванню. Методика відображення в

бухгалтерському обліку результатів переоцінювання нематеріальних активів є

аналогічною методиці обліку результатів переоцінювання основних засобів банку.