26. Основи побудови обліку валютних операцій

Методика обліку валютних операцій базується на мультивалютності діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Мультивалютність Плану рахунків полягає в тому, що операції в різних валютах (як в іноземних, так і в національній) обліковуються за одними й тими ж балансовими рахунками.

Мультивалютність притаманна не всім класам Плану рахунків. Мультивалютними є рахунки лише першого - четвертого та дев'ятого класів. Облік за рахунками п'ятого, шостого і сьомого класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків ведеться тільки в національній валюті.

Порядок обліку операцій за мультивалютними рахунками передбачає розмежування облікових записів за видами валют на аналітичному рівні. Тож валюта операції є параметром аналітичного обліку. У номері аналітичного рахунка код валюти представлений як три останні знаки зазначеного номера.

Облік операцій за валютними рахунками ведеться у двох оцінках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ

Офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

В особовому валютному рахунку вказуються обидві зазначені суми. У балансі комерційного банку за мультивалютними балансовими рахунками залишки показуються в гривневому еквіваленті в такому розрізі: національна валюта; вільно конвертована валюта; неконвертована валюта.

Балансова вартість іноземної валюти - це вартість іноземної валюти у грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом).

При здійсненні операцій з іноземною валютою розрізняють три часові категорії: дату операції, дату валютування і дату розрахунку.

Дата операції - дата укладення договору про обмінну операцію, згідно з яким банк бере на себе такі зобов'язання:

- купити актив - і на цю дату у нього виникав право отримати від контрагента куплений актив і зобов'язання його оплатити;

- продати актив - і на цю дату в нього виникає зобов'язання передати контрагентові проданий актив і право одержати передбачену договором оплату.

Дата валютування - обумовлена договором дата, згідно з якою банк отримує право власності на куплену іноземну валюту і виконує своє зобов'язання щодо передання контрагентові проданої валюти.

Дата розрахунку - дата фактичного проведення розрахунку, в результаті якого банк одержує або сплачує кошти.

За датою операції в бухгалтерському обліку виконуються записи за позабалансовими рахунками.

Проведення за балансовими рахунками здійснюється за датою валютування. Найчастіше дата розрахунку і дата валютування збігаються. Різниця між цими датами виникає у випадку передоплати або відстрочення платежу. Якщо дата розрахунку і дата валютування не збігаються, то для відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлї-продажу іноземної валюти від дати розрахунку до дати валютування або навпаки, від дати валютування до дати розрахунку, використовуються такі рахунки: 2800А, 2900П, 3540А, 3640П