Міста Межиріччя (Месопотамія)
- Шумеро-Аккадський (3200-1800 рр.до н.е) - Старовавилонське ц. (19-16 ст.до н.е.) - Ассірійський (поч.18ст.до н.е., кін.12-9ст. до н.е.) - Нововавилонське ц. (7-6 ст. до н.е.)
Дур-Шаррукін, Вавилон, Борисфеніда, зіккурат в м. Ур
(овальні обриси міста, орієнтація Пн.Зх, Пд.Сх, святилища в центрі або в Пн.Зх частині міста, на пагорбі, святилища прямокутної форми, поява зіккурату, нерегулярна система вулиць, відсутність міських площ, поява внутрішніх дворів біля житла)
Наприкінці IV тисячоліття до н. е. шумери збудували перші на планеті міста — Ур, Урук, Лагаш. У них складаються і перші державні структури. Виникає монументальна архітектура. Основними монументальними спорудами були храми і палаци. Храми часто розміщувалися на вершині особливої ступінчастої вежі — зикурату. Зикурати складалися з декількох платформ, що звужуються догори, складених суцільною цегельною кладкою. Піднятися до храму, що знаходився на верхньому майданчику, можна було довгими круговими сходами і похилими підйомами. Такими ж величними, як і культові споруди, були палаци правителів Шумеру, Аккаду, Вавилонії і особливо Ассирії. Так, вхід в царський палац у Ніневії був прикрашений багатьма величезними статуями божеств — крилатих людинобиків і людинолевів.
4. Міста Давньої Індії та Китаю
Хараппська цивілізація (Індія) р.Інд (сер.3 - сер.2 тис. до н.е.)(міста правильної геометричної форми, збудовані за схемою, будинки з обпаленої цегли)
Мохенджо-Даро (сред. 3 тис. до н.е., Пакистан) (вулиці шириною 5-10 м, направлені на Пн, Пд, Зх, Сх, цитадель (палац, двори, критий ринок, зерносховище, басейн), будинки 2-3 поверхи, в кожному басейн, каналізація)
Маурійська імперія (322-185 рр. до н.е.) (квартали для окремих каст людей, виникнення буддизму, 4 основні провінції зі своїми центрами, центр Таксіла (5 ст. до н.е. – 3 ст. н.е), щільна регулярна забудова)
Трактат «Артхашастра» або наука політики 3-2 ст. до н.е. (міста-столиці (регулярне розпланування), міський центр (палац, скарбниця, храми, сади, торгові приміщення, склади), житлові квартали, вулиці (перетин під прямим кутом, спрямування до башт оборонних споруд)
Китай
Династії
Інь (14-11ст до н.е.) – Чжоу (11 – 3 ст.до н.е.) – Цинь (221-207 рр. до н.е.) - Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.)
Місто-столиця Інь (глинобитні захисні стіни, рів, місто перетинала замощена дорога, в центрі – палац та храм)
Міста Західного Чжоу (міста-сховища, квадратні в плані, два ряди фортечних стін, між стінами – городи)
Місто Лоі- столиця Сх. Чжоу ( побудоване за визначеним планом, квадратний план (сторона 4,5км), оточене фортечною стіною, на кожній стіні – троє воріт, ворота з'єднані вулицями, в центрі – палац, з права від палацу – храм Землі, з ліва – храм Предків)
Трактат Чжоу-Лі (столичне місто – квадрат(сторона4,5км), фортечні стіни з чотирьох сторін, на кожній стороні по троє воріт, вулиці орієнтовані за сторонами світу (9 широтні та 9 меридіальні), палац імператора - біля південної стіни, перед палацом симетрично до осі – два храми, на північ від палацу – дві ринкові площі)
Трактат Менцзи (372-289 рр.до н.е.)(місто – внутрішня та зовнішня фортечна стіна, розчленоване на квартали вулицями, вулиці (ширина 5м), центральний квартал (125х125м), правителі міста та приближені люди, 32 квартали (60х60м) – селяни, між внутрішн. та зовн.стінами – городи, навколо міста – околиця - модульна побудова плану)
Місто Сяньян – столиця Цинь (по обох берегах річки, периметр зовнішніх стін 75 км, 270 палаців для імператора та знаті, висота приміщень палаців – 15 м, місткість палацу – до 1- тис.людей, кількість жителів міста – біля 2 млн.люд.)
Місто Чаньань – столиця Хань (в місто вело 9 воріт, вулиці орієнтовані за сторонами світу, вулиці ділили місто на 60 рівних кварталів, багато палаців, декілька ринкових центрів)