- •Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту. Поняття методи обчислення та сфери застосування.
- •Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •10. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •11.Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •12. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •13.Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •14.Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги
- •15. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •16. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •17.Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу
- •18. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •20. Залеж спожива від варіацій цін на блага.
- •19.Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •21.Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту
- •22.Технологічна і економічна ефективність виробника.
- •23.Виробн функція: поняття, види і параметри.
- •24.Спадна віддача змінного ф-ра виробництва
- •25.Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •26.Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •27.Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •28.“Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат і прибутку п-ства.
- •29. .Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •30 Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •31.Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •32 Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •3 3 Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •34 Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •35 Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •36 Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •37 Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •38. Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •39.Поняття і види монополій.
- •40.Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •41.Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •42.Цінова і нецінова конкурен: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •43.Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •44.Ціноутворення за олігополії: загальна х-ка.
- •45.Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •46 .Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •47.Правило залучення факторів виробництва для максимізації прибутку підприємства.
- •48.Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.
- •49 .Капітал як ресурс тривалого використ.
- •50.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
- •51. Земля як фактор виробництва. Економічна та земельна рента.
- •52. Часткова та загальна рівновага ринкової системи.
- •53. Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язка.
- •54. Парето-ефективний розподіл ресурсів.
- •Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
13.Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
Корисність блага - здатність задовольняти потребу. Тобто, благо стає для споживача цінним у мить усвідомлення, що за допомогою цього можна задовольнити потребу. Оцінка корисності споживачів носить суб»єктивний характер – блага оцінюються з точки зору власних уподобань, смаків, тому корисність одного і того ж блага може бути різною для різних споживачів.
Корисність того самого блага може змінюватись в залежності від його кількості. При збільшенні споживання блага загальна корисність зростає, а гранична зменшується (кожне наступне благо збільшує загальне задоволення споживача, але само по собі приносить все менше задоволення).Така залежність дістала назву закону спадної граничної корисності чи першого закону Госсена: за відносно короткий проміжок часу, протягом якого смаки споживача залишаються незмінними, гранична корисність кожної наступної одиниці блага буде зменшуватися. Максимум задоволення досягається в точці, в якій гранична корисність дорівнює нулю.Подальше споживання буде шкідливим для здоров»я, тому гранична корисність від»ємна. Саме гранична корисність лежить в основі вибору споживача. Корисність блага залежить від його рідкості.
14.Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги
Закону спадної граничної корисності чи першого закону Госсена: за відносно короткий проміжок часу, протягом якого смаки споживача залишаються незмінними, гранична корисність кожної наступної одиниці блага буде зменшуватися. Максимум задоволення досягається в точці, в якій гранична корисність дорівнює нулю.Подальше споживання буде шкідливим для здоров»я, тому гранична корисність від»ємна.
Другий закон Госсена зводиться до того, що за всіх варіантів використання певного блага необхідно за обмежений період часу розподілити його споживання таким чином, щоб кожний варіант виводив споживача на одну й ту ж величину граничної корисності. Цей закон містить вимогу того, що для досягнення максимуму корисності потрібно перерозподіляти не благо, а час.
Законові вибору споживача можна дати наступну інтерпретацію: споживач прагне отримати максимум корисності від придбаних благ і певної суми грошей, ураховуючи і граничну корисність грошей (бюджету).
Із закону обміну споживних вартостей випливає і закон єдності ціни на ринку. Для покупця існує ціна, вище за яку він товару не купить. Для продавця існує ціна, нижче за яку він товару не продасть. Десь на перетині інтересів обох сторін буде та ціна, яка задовольнить і покупця і продавця. Вона є наслідком порівнювання граничних корисностей різних товарів.
15. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
Рівновага споживача – стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.
Принцип раціональності вибору споживача – прагнення отримати максимум корисності від споживання благ за умов обмеженого бюджету і за інших незмінних умов. Тобто маючи обмежені кошти і прагнучи максимізувати сукупну корисність від споживання благ, споживач розподіляє свій дохід так, щоб корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витрачена на те, чи інше благо, стала однаковою: MUx/Px=MUy/Py. Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Виведений еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського та ординалістського.