
- •Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту. Поняття методи обчислення та сфери застосування.
- •Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •10. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •11.Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •12. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •13.Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •14.Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги
- •15. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •16. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •17.Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу
- •18. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •20. Залеж спожива від варіацій цін на блага.
- •19.Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •21.Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту
- •22.Технологічна і економічна ефективність виробника.
- •23.Виробн функція: поняття, види і параметри.
- •24.Спадна віддача змінного ф-ра виробництва
- •25.Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •26.Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •27.Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •28.“Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат і прибутку п-ства.
- •29. .Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •30 Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •31.Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •32 Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •3 3 Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •34 Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •35 Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •36 Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •37 Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •38. Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •39.Поняття і види монополій.
- •40.Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •41.Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •42.Цінова і нецінова конкурен: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •43.Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •44.Ціноутворення за олігополії: загальна х-ка.
- •45.Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •46 .Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •47.Правило залучення факторів виробництва для максимізації прибутку підприємства.
- •48.Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.
- •49 .Капітал як ресурс тривалого використ.
- •50.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
- •51. Земля як фактор виробництва. Економічна та земельна рента.
- •52. Часткова та загальна рівновага ринкової системи.
- •53. Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язка.
- •54. Парето-ефективний розподіл ресурсів.
- •Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
49 .Капітал як ресурс тривалого використ.
Капітал є ресурсом тривалого користування, що створюється з метою вир-ва більшої кількості товарів і послуг. Сутнісна риса капітального блага полягає в тому що воно є водночас і фактором вир-ва, і продуктом. Коли йдеться про капітал як про об’єкт купівлі-продажу на ринку ресурсів то мається на увазі не весь запас кап благ, наявний в економіці, а потік нового капіталу, що з’являється в даний період у вир-ві. Підпр-ва пред’являють не просто на якісь матеріальні кап блага, а на тимчасово вільні грошові засоби, які можна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину прибутку від їх використання в майбутньому. Таким чином, якщо мова йде про ринок капіталу та мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт купівлі-продажу переходить з рук в руки тимчасово, а тому всі економічні форми угод тісно переплетені з системою прав власності і дуже різноманітні.
Грошові засоби акумулюються шляхом заощаджень або утримання від поточного споживання. Домашні господарства спрямовують кошти на кап блага шляхом заощадження грошей у вигляді різних фін. активів. Власники фін активів чи заощаджень сподіваються отримати деякий дохід. Його рівень характеризує процентна ставка. Розрізняють номінальну та реальну проц ставки. Номін ставка показує, на яку величину сума, що її позичалльник повертає кредитору, перевищує величину отриманого кредиту. Реальна ставка виражається в грошових одиницях постійної споживчої спроможності і визначається як номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції. За умов досконалої конкуренції існує тенденція до встановлення єдиної проц ставки. В реальних умовах діапазон ставок досить широкий, що обумовлено терміновістю і розміром позики, діючою системою оподаткування, структурою ринку капіталу тощо.
Отже домашні господарства або інші ринкові суб’єкти забезпечують фінан ресурсами або капіталами тих, хто хоче купити реальні кап блага. Норма процента є ціною, яку банк або інший фін посередник платить позикодавцю за використання грошей протягом деякого періоду часу. Процентну ставку виражають як деякий процентний дохід за рік у процентах.
50.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
Кап.блага можуть приносити дохід протягом деякого періоду. Поточна (дисконтована) вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу. Для безстрокового (довічного) володіння, наприклад, таким активом, як земля, що приносить N грош.од.доходу кожного року від цього моменту аж до вічності, поточна вартість землі PV обчислюється:
PV = N / i,
де і – ринкова проц.ставка, %.
Поточ.вартість будь-якого активу, що приносить дохід, який з часом змінюється, обчислюється як дисконтована вартість кожної частини потоку доходів. Це виражається сумою окремих складових поточної вартості.
Дисконтування – приведення ек.показників, наприклад, грошового потоку, майбутніх років до сьогоднішньої (поточної) вартості.
Інвестування – процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.
Підприємства, намагаючись максимізувати прибуток, інвестують тоді, коли доходи від інвестиції вищі від ринкової процентної ставки. Якщо процентна ставка вища від норми прибутку на інвестиції, то підприємство не інвестуватиме.