- •Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •Аналіз змін у попиті й величині (обсязі) попиту. Чинники попиту. Поняття методи обчислення та сфери застосування.
- •Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9. Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •10. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •11.Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •12. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •13.Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •14.Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги
- •15. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •16. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •17.Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу
- •18. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •20. Залеж спожива від варіацій цін на блага.
- •19.Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •21.Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту
- •22.Технологічна і економічна ефективність виробника.
- •23.Виробн функція: поняття, види і параметри.
- •24.Спадна віддача змінного ф-ра виробництва
- •25.Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •26.Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •27.Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •28.“Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат і прибутку п-ства.
- •29. .Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •30 Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •31.Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •32 Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •3 3 Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •34 Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •35 Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •36 Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •37 Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •38. Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •39.Поняття і види монополій.
- •40.Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •41.Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •42.Цінова і нецінова конкурен: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •43.Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •44.Ціноутворення за олігополії: загальна х-ка.
- •45.Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •46 .Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •47.Правило залучення факторів виробництва для максимізації прибутку підприємства.
- •48.Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.
- •49 .Капітал як ресурс тривалого використ.
- •50.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
- •51. Земля як фактор виробництва. Економічна та земельна рента.
- •52. Часткова та загальна рівновага ринкової системи.
- •53. Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язка.
- •54. Парето-ефективний розподіл ресурсів.
- •Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
35 Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
За умов досконалої конкуренції окремий продавець здатний лише пристосовуватись до ринкової ціни і виступає як <price-taker>, тому крива попиту на продукцію конкурентного підприємства досконало еластична. Це означає ,що обсяг товарів,який споживачі мають намір та взмозі купити у даного продавця ,може бути як завгодно великим або малим за певного рівня ціни на товар (мал.на ст.96(10.3)і в конспекті)
Коли крива попиту окремої фірми – горизонтальна лінія, фірма може продати додаткову одиницю продукції не знижуючи ціну. В результаті загальна виручка зростає на суму, яка дорівнює ціні. Водночас середня сума виручки , яку одержує фірма , також дорівнює ціні. Отже крива попиту D для окремої фірми на ринку з конкуренцією являє собою і крива середньої виручки , і криву граничної виручки.
AR=MR=P=D(мал.10.4 ст.96)і в конспекті
36 Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
Кожна фірма прагне максимізувати свій П. Оскільки П = TR – TC, то 0 = MR – MC => MR = MC. Правило підприємця: фірма отримує максимальний П при випуску такого Q, за якого MC = MR. Це правило справедливе для будь-якого ринку, а для ринку з чистою конкуренцією воно набуває наступного вигляду MC = MR = AR = P = D.
Ціна на ринку може змінюватися і у зв’язку з цим може виникнути кілька ситуацій, в яких опиниться фірма, і залежно від цього фірма повинна вибрати ту чи іншу стратегію розвитку. Ці випадки проілюстровані на мал.
Якщо на ринку встановиться ціна на рівні P5, то виробник має вибрати Q = Q5, бо саме при цьому об’ємі MR = MC. Цей об’єм дасть TRQ5=S0P5eQ5, TCQ5=S0hfQ5, а прибуток становитиме П=TR-TC=ShP5ef.
ef=величина середнього прибутку.
При ціні P1 фірма вибирає стратегію закриття (фірма не випускає продукцію), тому, що в даному випадку фірма буде нести найменші збитки. Якщо вона не припинить випуск, то їй прийдеться компенсувати і постійні і частину змінних витрат з іншого джерела ніж отримана виручка, а після закриття потрібно буде відшкодовувати тільки постійні витрати. При ціні P2 фірма може як закритись, так і продовжити випуск (вибір стратегії залежить від перспективи розвитку у майбутньому), в цьому випадку фірма доходом від виробництва компенсує усі змінні витрати. При ціні P3 фірма досягає рівноваги у точці с, фірма вибирає стратегію мінімізації збитків: суть в тому, що з доходу можна погасити всі змінні витрати і частину постійних (прийнятна тільки у короткостроковому періоді). При ціні P4 фірма досягає точки беззбитковості, коли вона не отримує економічного прибутку, але й не несе збитків. І нарешті при ціні P5 фірма досягає рівноваги в точці e і при цьому отримує економічний прибуток.
Отже, за умов досконалої конкуренції індивідуальна пропозиція виробника характеризується лінією граничних витрат, що знаходиться вище мінімуму AVC (відрізок bced).
37 Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
Для конкурентної фірми, що отримує прибуток ринкова ціна (Р) на продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво АС при тому його обсязі (О*), який максимізує прибуток. Фірма отримує економічний прибуток:
Прибуток = (Р - АС) • Q*.
Для конкурентної фірми на рівні самоокупності (графік 6.8,6) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС) при обсязі випуску О*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма отримує нульовий економічний прибуток.
Р = МС = тіп АС.
Конкурентна фірма, що несе збитки. Для конкурентної фірми, що несе збитки ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції Q* (АС>Р); фірма не покриває свої витрати на виробництво продукції і несе збитки.
Збитки = (АС - Р) • Q*.
Конкурентна фірма що мінімізує збитки
Для конкурентної фірми, що мінімізує збитки ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції (Q*) (Р<AC), але перевищує мінімум середніх змінних витрат (АVС) при цьому ж обсязі випуску (Р > АVС). Мінімізуючи збитки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки (Р = МС), що забезпечить їй покриття змінних витрат (VС) і частково постійних витрат (FС).
Конкурентна фірма, що припиняє виробництво. Якщо ринкова ціна (Р) буде нижчою, ніж мінімальні змінні витрати (АVС), фірма припинить виробництво. Ціна припинення виробництва:
P=MC=minAVC