
- •Зародження і розвиток політичної економії.
- •Предмет політичної економії.
- •Економічна теорія і політична економія.
- •Закони, принципи, категорії політичної економії.
- •Методи економічних досліджень.
- •Функції політичної економії.
- •Економічний зміст та організаційні форми виробництва. Структура виробництва.
- •Технологічний спосіб виробництва.
- •Фактори виробництва.
- •Ефективність виробництва та продуктивність праці.
- •Поняття суспільного продукту та його структура.
- •Визначення необхідного та додаткового продукту.
- •Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби.
- •Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •17. Типи і еволюція економічних систем.
- •18. Сучасні тенденції в розвитку економічних систем.
- •19. Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.
- •20. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •21. Власність на засоби виробництва.
- •22. Об’єкти власності. Права власності.
- •23. Товарне виробництво та його форми організації.
- •24. Товар та його властивості.
- •25.Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •26. Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони
- •27. Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція
- •28. Виникнення і розвиток грошових відносин
- •29. Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку. Функції ринку
- •30. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага
- •31. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції
- •32. Принципи класифікації ринків
- •33. Поняття та основні риси інфраструктури ринку
- •34. Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •35.Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток
- •36. Центральний і комерційні банки
- •37.Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин
- •38. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств
- •39. Суть підприємництва. Види і функції.
- •40. Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •41.Суть і види земельної ренти.
- •42.Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки. Виникнення монополій.
- •43.Суть і ознаки змішаної економічної системи.
- •44.Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •45.Валовий внутрішній продукт, його суть.
- •46.Національний дохід і національне багатство.
- •47.Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання.
- •48.Матеріальні фактори економічного зростання.
- •49.Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
- •50.Сутність розподілу національного доходу.
- •52. Необхідність перерозподілу національного доходу.
- •53. Споживання і заощадження.
- •54. Соціальна політика держави і розподіл доходів
- •55. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні .
- •56. Загальна характеристика світового співтовариства.
- •57. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
- •58. Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •59. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •60. Міжнародна міграція робочої сили.
- •61. Ефективність зовнішньоекономічних відносин.
- •62. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
21. Власність на засоби виробництва.
Власність на засоби виробництва — відносини між людьми щодо належності, володіння, розпоряджання та використання речових факторів виробництва. Власність на засоби виробництва є вираженням існуючого у суспільстві розподілу речових факторів виробництва між певними суб'єктами як їх належності. Власність на засоби виробництва у сукупності виробничих відносин посідає особливе місце. Засоби виробництва є тим фактором, без якого людина не може здійснити виробництво матеріальних благ і, отже, забезпечити власне існування. Саме тому власність на засоби виробництва є основою сукупності виробничих відносин, через які здійснюються виробництво та привласнення благ.
22. Об’єкти власності. Права власності.
В умовах інформаційної економіки до об'єктів власності, крім традиційних (засобів і предметів праці, робочої сили та ін.), відносять досягнення науки та інформації. Ті, які найбільшою мірою стали власниками цих об'єктів, посилили свою економічну могутність, конкурентоспроможність. Однією з принципово нових важливих рис науки та інформації як об'єктів привласнення є те, що вони, на відміну від традиційних, не можуть тривалий час перебувати у власності окремої фірми, компанії. Право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Повна частка прав складається з таких елементів: право володіння, тобто право виняткового фізичного контролю над благами; право користування, тобто право застосування корисних властивостей благ для себе; право управління, тобто право вирішувати, хто і як буде забезпечувати використання благ; право на дохід, тобто право володіння результатами від використання благ; право суверена, тобто право на відчуження, споживання, зміну або знищення благ; право на безпеку, тобто право на захист від експропріації благ і від заподіяння шкоди з боку зовнішнього середовища; право на передачу благ у спадок; право на безстроковість володіння благом;
23. Товарне виробництво та його форми організації.
Товарне виробництво — це така організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку. Основними рисами товар. вир-ва є суспільний поділ праці, приватна власність на засоби виробництва, обмін товарами як форма економічного зв’язку між виробниками, стихійний характер товарного господарства, наявність ринку, тобто особливої сфери, в якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів.
Моделі товарного виробництва: просте (приватна трудова власність); капіталістичне (велика приватна власність, виникає кооперація, прибуток); соціалізоване (державна власність)