55. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні .

В Україні прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. На 01.12.2011 прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 870 грн., дітей від 6 до 18 років – 1042 грн., для працездатних осіб – 1004 грн., для осіб, які втратили працездатність – 800 гр., а загальний показник становить 953 грн.

Соц. захист в Україні має такі основні цілі:Забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму;Протидія соц.. напруженню в суспільстві, що може бути зумовлене майновою, етнічною, релігійною чи іншою нерівністю. Основними функціями соц.. захисту в Україні є такі:Реабілітаційна, покликана пом’якшувати наслідки бідності та інших негативних соц.. явищ;Превентивна, яка полягає в запобіганні виникненню негативних соц.. явищ;

Соц. захист в Україні має такі складові частини:Соц.. страхування – захист громадян від соц.. ризиків, що впливають на їх працездатність. соц.. допомога – різні види соц.. виплат, дотацій, пільг, субсидій, що надаються особам, які потребують соц.. захисту. Соц. справедливість – компенсація впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногенні катастрофи чи природні стихійні лиха.

56. Загальна характеристика світового співтовариства.

Світове господарство – це внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торгівельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Суб’єктами світового господарства є:Національні держави;Міжнародні і транснаціональні корпорації, транснаціональні банки;Регіональні об’єднання і союзи держав;Міжнародні організації та інститути.

Етапи розвитку світового господарства:Кінець ХІХ ст.. – початок 20-х рр.. ХХ ст.;Друга третина 20-х рр.. – кінець 80-х рр..;Кінець 80-х – початок 90-х рр.. ХХ ст. і продовжується нині.

Світове господарство характеризується:Зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;Створення багатогранної системи міжнародних економічних відносин;Формування міжнаціональних механізмів, регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

Класифікація країн світового господарства:

За специфікою гос. Системи:Країни з розвинутою ринковою економікою;Країни з ринковою економікою, що розвиваються;Країни з перехідною до ринкової економіки;Країни з не ринковою економікою.

За ступенем економічного розвитку:Високорозвинені; Середньорозвинені; З низьким рівнем розвитку.

57. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.

Міжнародний поділ праці (МПП) – це спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-економічних, історичних та економічних умов.

Форми міжнародного поділу праці: Загальний поділ праці – ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн.

Частковий поділ праці – ґрунтується на спеціалізації готових виробів. Одиничний поділ праці – ґрунтується на подетальній спеціалізації. Сучасний етап розвитку ММП характеризується:

Розвитком спеціалізації та кооперування виробництва науково місткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинутих країн.

Поглиблення спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації.

Інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг із виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформації.

Загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціоналізації конкурентних переваг. Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – економічні відносини в системі світового господарства.

Інтернаціоналізаційна економіка – це формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національної економіки. Інтеграційна економіка – об’єднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва. Транснаціональна економіка – це взаємне переплетіння економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу. Міжнародні корпорації (МНК) – це концерн або союз концернів різних країн, які домінують в одній або кількох сферах світового господарства. Транснаціональні корпорації (ТНК) – це фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані. Транснаціональні банки (ТНБ) – це крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу. Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) – це процес зближення та взаємопроникнення національних господарств груп країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.