36. Центральний і комерційні банки

Центральний банк — установа, яка відповідає за монетарну та валютну політику держави або спільноти держав. В Україні це Національний банк України. Центральний банк може виконувати такі функції: формування та виконання монетарної політики,регулювання грошової маси, що передбачає також монопольне право емісії грошей,формування та виконання валютної політики, включаючи за необхідності валютні інтервенції,зберігання золотовалютних резервів, ведення рахунків для здійснення міжбанківських розрахунків,стабільність банківської системи (банківський нагляд),забезпечення функціонуючої системи банківських розрахунків.

Комерційний банк — банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів.

37.Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин

Під домашнім господарством мають на увазі економічний суб'єкт, який складається з одного або більшої кількості індивідів, що спільно здійснюють господарську діяльність і мають спільний бюджет.

Функції:постачання ресурсів; постачання в економіку грошових ресурсів, за рахунок заощаджень, придбання акцій великих під-в та банків; розміщення на депозитах, придбання облігацій

Джерела доходів:1. доходи від ресурсів (земля, праця, капітал, підприємницька діяльність, тощо) 2. трансфертні платежі – це всі виплати, які відповідають внеску домогосподарства, але нееквівалентні виробничим витратам.

38. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств

Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Підприємство виконує такі функції: організаційну — забезпечення виробництва товарів і послуг, їх реалізації;

відтворювальну — інвестування капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів; соціальну — задоволення суспільних потреб споживачів, надання засобів існування для найманих робітників.

Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів: індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику; сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї; приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили; колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

державне, засноване на загальнодержавній власності; комунальне, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць; спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності; орендне — підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам.