- •Історія політичних і правових вчень як самостійна юр. Навчальна дисципліна. (Завдання та актуальність вивчення курсу. Юридичний характер.)
- •Загальна х-ка політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.
- •Вчення про державу і право Івана Франка.
- •4. Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення
- •Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).
- •Державно-правові поглядЛесі Українки
- •Методологія історії політичних і правових вчень.
- •Політичні і правові ідеї Реформації (Лютер,Мюнцер,Кальвін).
- •9 Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, ДіП.
- •11.Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії /брахманізм, ранній буддизм
- •12.Вчення Жана Бодена(Франція) про державу.
- •13. Політико-пр. Ідеологія в Ст.Китаї. Даосизм.
- •Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму
- •Погляди на державу і право Михайла Грушевського
- •16.Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •18. Погляди на державу і право Володимира Винниченка.
- •20.Загальна характеристика головних напрямків політико-правових вчень хх ст.
- •21. Погляди софістів на державу та право.
- •22.Вчення Гуго Гроція про право і державу.
- •23.Політико-правові концепції національної української держави у хх ст.
- •24.Політико-правові погляди Сократа
- •Негативно ставився до насильства.
- •26.Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.
- •27.Платон про державу та право.
- •28.Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.
- •30.Аристотель про державу та право.
- •31. Основні напрямки англійської політико-правової думки в період буржуазної революції хvii сторіччя
- •2 Самостійних рухи:
- •33.Епікур про державу та право.
- •34.Політико-правова ідеологія левеллерів /Джон Лілберн/
- •37. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса
- •39.Полібій про розвиток політичних явищ.
- •40.Політико-правове вчення Джона Локка.
- •41. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/
- •42.Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі.
- •43.Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва
- •44.Вчення Цицерона про державу і право
- •45.Природно-правові вчення в Німеччині XVII-XVIII cт. /Пуфендорф/
- •46.Сучасний позитивізм: аналітична юриспруденція Герберт Харт(Англія)
- •47.Політико-правові погляди римських стоїків/Антонін/
- •48. Політ-правова думка в Італії 17-18ст. Правова теорія Чезаре Беккаріа
- •49. Позитивістський нормативізм Ганса Кельзена (Австрія)
- •50.Політико-правові ідеї римських юристів /Гай,Папініан,Ульпіан, Павел/
- •51.Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є.
- •52.Політико-правова ідеологія раннього християнства.
- •53.Політико-правові погляди Аврелія Августина
- •54.Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного сусп-ва
- •55.Політико-правова доктрина Жан-Жака Руссо.
- •56.Політико-правове вчення Фоми Аквінського
- •57. Французький соціалізм епохи просвітництва (мол’є, мореллі, де маблі)
- •58.Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
- •59. Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, марат, робеспєр, гракх, бабеф)
- •60.Загальна характеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології XVII - XIX ст.
- •61. Мусульманська політико-правова думка. Коран.
- •62.Вчення Іммануїла Канта про державу і право
- •63.Соціологічна юриспруденція: Євген Ерліх ( Австрія)
- •64. Політичні і правові ідеї Київської Русі.
- •65. Слово «Про Закон і Благодать» митрополита київського Іларіона
- •66. Вчення г.В.Ф. Гегеля про державу і право
- •67. Школа «реального права» (Френк, Ллевеллін (сша),
- •68. Політична програма Володимира Мономаха.
- •69.Історична школа права ( Густав Гуго, Фрідріх Карл Савін’ї, Георг Пухта)
- •70. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •71. Політико-правова ідеологія лібералізму
- •72. Фашистська політико-правова ідеологія
- •73.Політичні погляди Івана Вишенського.
- •74.Політико-правове вчення Огюста Конта (Франція).
- •75.Юридичний позитивізм /Джон Остін (Англія)/
- •76. Політико-правова думка в Українській козацькій державі і Гетьманщині. Погляди б. Хмельницького.
- •77. Політико-правова ідеологія анархізму п. Ж. Прудон ( Франція), Макс Штірнер ( Каспар Шмідт) ( Німеччина).
- •80. Політико-правова ідеологія соціалізму ( Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є ( Франція), Роберт Оуен ( Англія).
- •Політико-правові погляди Григорія Сковороди.
- •Політико-правове вчення Маркса і Енгельса (марксизм).
- •83.Класифікація політичних і правових вчень. Основні підходи, підстави, причини і наслідки різноманітності вчень, напрямків, шкіл та тенденцій у політико-правовій ідеології.
- •84. Яков Козельський про суспільний договір.
- •85.Юридичний позитивізм другої половини XIX сторіччя /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/
- •86. Характеристика реліг.-міфологічних уявлень про пол., державу і право в країнах Стрд. Сходу в 2-1 тис. До н. Е.
- •Загальна характеристика розвитку політ-пр ідей в Україні у xiXст.
- •88.Соціологічне праворозуміння другої половини XIX сторіччя /Рудольф Ієрінг (Німеччина).
- •89. Політико-правовий зміст творчості Гомера ( « Іліада» та « Одісея») та Гесіода ( « Теогонія» та « Турботи і дні»).
- •90.Тарас Шевченко про незалежну демократичну Українську державу.
- •Вчення про державу і право Михайла Драгоманова.
- •92. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше (Німеччина).
- •32.Пп погляди рос.Філософів і правознавців 1 пол. 20ст ( Габріель Шершеневич, с. Котляревський)
- •38.Праворозуміння радянського періоду( с. Кечекьян, в Нерсесянц).
13. Політико-пр. Ідеологія в Ст.Китаї. Даосизм.
Етико-політичні погляди Конфуція.
Засновником даосизму вважають мудреця Лао-цзи, «Книга про дао і де».
В основі даосизму лежало поняття дао - прояв небесної волі, природний перебіг речей, природна закономірність. Дао визначало закони неба, природи і суспільства. Воно втілювало доброчесність і справедливість. Всі рівні. Людські встановлення — основа несправедливості.У такому тлумаченні дао-природне пр. безпосередньої дії.
Держава — природне утворення, що розвивається своїм шляхом, але залежить від волі людини. Усі нещастя в державі відбуваються через порушення природного закону дао.
Мудрий правитель править методом недіяння, тобто утримання від активного втручання у справи членів суспільства. Лао-цзи засуджував сучасних йому правителів за те, що вони були надто діяльними, встановлювали великі податки, утворювали штучно-людські установи у сфері управління, вводили багато заборонних законів, вели війни.
Отже, все неприродне, згідно з даосизмом,- це відхилення від дао і неправильний шлях.
Найважливішу роль у всій історії етичної та політичної думки Китаю відіграло вчення Конфуція. Книга «Лунь юй»
Керувати державою, згідно з Конфуцієм, покликані благородні мужі на чолі з князем - «сином неба». Відмінність його поглядів від поглядів спадкової знаті полягала в тому, що Конфуцій вирізняв благородних не за ознаками походження, а за моральними якостями і знанням людей. Благородний муж у вченні Конфуція - це взірець моральної досконалості.
Саме за цими критеріями він пропонував висувати на державну службу,тоді народ коритиметься.
Повинен бути принцип: «не роби іншим того, чого не бажаєш собі».
Виховувати підданих - найважливіша держ справа, здійснюв її треба власним прикладом.
Своєю чергою, народ зобов´язаний беззаперечно коритися правителям.
Політична етика Конфуція в цілому була спрямована на досягнення внутрішнього миру між верхами й низами суспільства.
«Якщо управляти народом за допомоги законів і підтримувати порядок за допомоги покарань, народ прагнутиме ухилитися (від покарань) і не відчуватиме сорому. Якщо ж управляти народом через доброчесність і підтримувати порядок за допомоги ритуалу, народ знатиме сором і він виправиться».
Конфуцій та його послідовники не відкидали повністю значення законодавства. Вони розуміли, що потреба в державному управлінні відпаде лише тоді, коли правил ритуалу дотримуватимуться всі.
Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму
/Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.
Томас Мор «Утопія»
Критика соціальних і державно-правових порядків сучасної цивілізації. Корінь зла - приватна власність, соціальні протиріччя, панування багатіїв і злидні мас. Вони породжують злочинність, криваве законодавство.
Нинішня держава - змова багатіїв, їх хитрування стають законами.
Найкраща держ — Утопія – модернізована республіка за зразком античних чи середньовічних міст-республік, унітарна, Усі посади виборні і на певний строк. Сенат обирається з учених. З їх же числа вибирають послів, духівництво, главу держави.
Т. Мор підкреслює демократизм і дружелюбність утопійців.
Своєрідне і право в Утопії. Панування суспільної власності, дружелюбність і демократизм утопійців пояснюють нечисленність злочинів, відсутність потреби у складному законодавстві. Закони для того,щоб нагадати про обов’язок.
Своєрідне ставлення утопійців до покарань. Мор підкреслював першорядне значення громадської думки, морального впливу в арсеналі засобів попередження і припинення злочинів. Утопійці, які вчинили тяжкий злочин, не страчуються, але навертаються в рабство. Потреба в рабах викликалася необхідністю виконувати різні неприємні роботи, що обтяжують побут щасливих утопійців.
До воєн Мор відносився різко негативно.
Соціалістичні ідеї Мора розвивав Кампанелла. «Місто Сонця»
Влада і управління грунтуються на принципах: влада здійсн організацію виробництва, виховання громадян; першорядну роль у здійсненні влади і управління грають учені; участь народу в управлінні державою.
Вчені і фахівці певних галузей народного господарства, знань чи мистецтв утворюють централізовану ієрархію виконавчих посад. На чолі управлінської піраміди — верховний правитель «Сонце». Його влада не пожиттєва. Співправителі — Міць, Мудрість і Любов. Вони обираються з волі народу.
Органи влади і управління в Місті Сонця функціонують на демократичних началах.
У Місті Сонця існують право, правосуддя. Закони тут нечисленні, короткі і ясні. Вони усі вирізані на мідній дошці біля дверей храму правосуддя. Найбільш складні справи розглядаються в суді. Процес гласний, усний, з використанням свідків. На відміну від Утопії в Місті Сонця до насильників застосовується страта, діє принцип таліону, але немає в´язниць.
