13. Політико-пр. Ідеологія в Ст.Китаї. Даосизм.

Етико-політичні погляди Конфуція.

Засновником даосизму вважають мудреця Лао-цзи, «Книга про дао і де».

В основі даосизму лежало поняття дао - прояв небесної волі, природний перебіг речей, природна закономірність. Дао визначало закони неба, природи і суспільства. Воно втілювало доброчесність і справедливість. Всі рівні. Людські встановлення — основа несправедливості.У такому тлумаченні дао-природне пр. безпосередньої дії.

Держава — природне утворення, що розвивається своїм шляхом, але залежить від волі людини. Усі нещастя в державі відбуваються через порушення природного закону дао.

Мудрий правитель править методом недіяння, тобто утримання від активного втручання у справи членів суспільства. Лао-цзи засуджував сучасних йому правителів за те, що вони були надто діяльними, встановлювали великі податки, утворювали штучно-людські установи у сфері управління, вводили багато заборонних законів, вели війни.

Отже, все неприродне, згідно з даосизмом,- це відхилення від дао і неправильний шлях.

Найважливішу роль у всій історії етичної та політичної думки Китаю відіграло вчення Конфуція. Книга «Лунь юй»

Керувати державою, згідно з Конфуцієм, покликані благородні мужі на чолі з князем - «сином неба». Відмінність його поглядів від поглядів спадкової знаті полягала в тому, що Конфуцій вирізняв благородних не за ознаками походження, а за моральними якостями і знанням людей. Благородний муж у вченні Конфуція - це взірець моральної досконалості.

Саме за цими критеріями він пропонував висувати на державну службу,тоді народ коритиметься.

Повинен бути принцип: «не роби іншим того, чого не бажаєш собі».

Виховувати підданих - найважливіша держ справа, здійснюв її треба власним прикладом.

Своєю чергою, народ зобов´язаний беззаперечно коритися правителям.

Політична етика Конфуція в цілому була спрямована на досягнення внутрішнього миру між верхами й низами суспільства.

«Якщо управляти народом за допомоги законів і підтримувати порядок за допомоги покарань, народ прагнутиме ухилитися (від покарань) і не відчуватиме сорому. Якщо ж управляти народом через доброчесність і підтримувати порядок за допомоги ритуалу, народ знатиме сором і він виправиться».

Конфуцій та його послідовники не відкидали повністю значення законодавства. Вони розуміли, що потреба в державному управлінні відпаде лише тоді, коли правил ритуалу дотримуватимуться всі.

14. Політико-правова ідеологія раннього європейського соціалізму

/Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.

Томас Мор «Утопія»

Критика соціальних і державно-правових порядків сучасної цивілізації. Корінь зла - при­ватна власність, соціальні протиріччя, панування багатіїв і злидні мас. Вони породжують злочинність, криваве законодав­ство.

Нинішня держава - змова багатіїв, їх хитрування стають законами.

Найкраща держ — Утопія – модернізована республіка за зразком античних чи середньовічних міст-республік, унітарна, Усі посади виборні і на певний строк.  Сенат обирається з учених. З їх же числа вибирають послів, духівництво, главу держави.

Т. Мор підкреслює демократизм і дружелюбність утопійців.

Своєрідне і право в Утопії. Панування суспільної власності, дружелюбність і демократизм утопійців пояснюють нечисленність злочинів, відсутність потреби у складному законодавстві. Закони для того,щоб нагадати про обов’язок.

Своєрідне ставлення утопійців до покарань.  Мор підкреслював першорядне значення громадської думки, морального впливу в арсеналі засобів попередження і припинен­ня злочинів. Утопійці, які вчинили тяжкий злочин, не страчу­ються,  але навертаються в рабство. Потреба в рабах викликалася необхідністю виконувати різні неприємні роботи, що обтяжують побут щасливих утопійців.

До воєн Мор відносився різко негативно.

Соціалістичні ідеї Мора розвивав Кампанелла. «Місто Сонця»

Влада і управління грунтуються на принципах: влада здійсн організацію виробництва, виховання громадян; першорядну роль у здійсненні влади і управління грають учені; участь народу в управлінні державою.

Вчені і фахівці певних галузей народного господарства, знань чи мистецтв утворюють централізовану ієрархію виконавчих по­сад. На чолі управлінської піраміди — верховний правитель «Со­нце». Його влада не пожиттєва. Співправителі — Міць, Мудрість і Любов. Вони обираються з волі народу.

Органи влади і управління в Місті Сонця функціонують на демократичних началах. 

У Місті Сонця існують право, правосуддя. Закони тут нечисленні, короткі і ясні. Вони усі вирізані на мід­ній дошці біля дверей храму правосуддя. Найбільш складні справи розгля­даються в суді. Процес гласний, усний, з використан­ням свідків. На відміну від Утопії в Місті Сонця до насильників застосовується страта, діє принцип таліону, але немає в´язниць.