46.Сучасний позитивізм: аналітична юриспруденція Герберт Харт(Англія)

Сучасна аналітична юриспруденція є модифікацією новітнього юридичного позитивізму. Завдання цього напрямку завжди визначалися потребами повсякденного життя і були тісно пов'язані з юридичною практикою.

Сприйняття права як сукупності норм, упорядкованої системи законів і галузей права. Закон - словесне вираження думки законодавця. Завдання юристів - сприяти позбавленню системи від прогалин і дбати про досконалий словесномий та смисловомий зміст юридичних текстів. Догматична (або аналітична) юриспруденція повинна бути віднесена до розряду описових наук.

У догматичному розуміннні «право є веління суверена» Джон Остін.

У XX в. ці ідеї були розвинуті в роботах англійця Герберта Харта.

Право - формально-логічна ієрархічна система правил.

Первинні правила виготовлені суверенним органом.

Вторинні правила складаються в процесі застосування,зміни, тлумачення закону.

Велике поширення та подальші модифікації отримала його класифікація правових правил на первинні та вторинні. Відсутність вторинних правил, згідно Харту, є ознака правової системи примітивного, традиційного співтовариства. Там, де немає такого розрізнення юридичних правил, не існує і парламентського процесу.

Концепція Харта розходиться з поглядами Дж. Остіна. Харт синтезував у своїй концепції деякі елементи нормативізму Кельзена і аналітичного позитивізму Остіна.

Позиція Харта: у всіх спільнотах існує взаємопроникнення правових і моральних зобов'язань; однак правові приписи є більш деталізованими.

Концепція Харта відноситься до категорії лінгвістичного юридичного позитивізм

47.Політико-правові погляди римських стоїків/Антонін/

У Ст. Римі знаходять продовження погляди стоїцизму, які були започатковані ще у Ст. Греції. Стоїки Ст. Риму: Сенека, Епіктеп, Марк Антонін.

Основні ідеї стоїків:

1. Ідея духовної свободи всіх людей, незалежно від громадянського стану

2. Ідея рівності передбач рівні можл реалізації здібностей кожної людини.

3. Закон долі відіграє роль природних засад функціон сусп.-ва та розвитку людини.

4. Обґрунтовано поділ суспільства на 3 прошарки(наймудріші люди, віддані слуги держави(чиновники), прості громадяни)

5. Обґрунтов етичні засади життєдіяльності сус-ва як основи заг благополуччя всіх

6. Розроблено проблему морального самовдосконалення людей

7. Обґрунтов ідею впровадження критеріїв для тих, хто претендує на держ посади.

Марк Аврелій Антонін

Марк Аврелій вважав: зло невикорінно, і людині не слід опиратися йому.

Необхідно підкорятися законам, що існ в державі, і намагатися творити добро.

Фаталізм.

Розвивав уявлення про державу з рівним для всіх законом, рівно прав’ям,свободою всіх.

Всі люди – розумні істоти, найдосконаліші.

На спільності розуму базується спільність закону, який є однаковим для всіх, оскільки всі люди є рівні, всі вони є громадянами і творять єдиний громадянський устрій.

Ідеї грецьких та римських стоїків, зокрема обгрунтований ними індивідуалізм та природно-правова теорія, мали суттєвий вплив на погляди римських юристів.