6. Методологія історії політичних і правових вчень.

При вивченні історії політичних та правових вчень використовується увесь спектр загальнонаукових та спеціально наукових методів.

Але особливо важливе значення для даної науки і предмету мають два методи: історичний та проблемно-концептуальний.

Історичний - суть полягає у вивченні, осмисленні тієї чи іншої теорії, концепції в історичному контексті, який обумовив їхню появу. Тільки застосовуючи цей метод, можна правильно зрозуміти суть тих чи інших ідей, які можуть бути, з позицій сьогодення, або неприйнятними, або гостроактуальними. В той же час, засадниче розуміння справедливості, права, законності має дуже багато спільного на різних історичних етапах.

Тому дуже важливим є проблемно-концептуальний метод, який дозволяє прослідкувати зародження і розвиток тієї чи іншої ідеї від найдавніших часів до сьогодення. для всієї історії політичної та правової думки характерна наявність чотирьох головних ідей, які, в тій чи іншій мірі, притаманні кожній епосі і є визначальними у розвитку тих чи інших політичних та правових вчень. Це ідеї суспільної влади, свободи, закону та досягнення спільного блага.

В той же час, було б неправильно відкидати наявність суттєвого впливу саме історичних умов та обставин. Важко уявити в XIX столітті мислителя, який би підтримував ідею рабства, як природного інституту, як це можна зустріти в Арістотеля

8. Політичні і правові ідеї Реформації (Лютер,Мюнцер,Кальвін).

Німеччина,16-17 ст, ідеї засновувалися на поглядах критицизму доктрини Римокатолицької церкви, були націлені на перетвор. церковної організації та перебудову взаємин між церквою та держ.

Мартін Лютер критикує практику індульгенцій, надмірне збагачення церкви, заперечує роль церкви як посередника між Всевишнім та людьми. Основними ідеями є:

1. Релігійна концепція спасіння людської душі засновується не на функціонув церкви, а на особистій вірі людини, яка має визначати моральні вчинки та її активну громадянську позицію по відношенню до держави та діяльності правителів

2. Діяльн церковної влади є лише поширенням вчень Всевишнього.

3. Проведення націоналізації церковного майна,тому що надмірне збагачення церкви підриває авторитет держави та створює можливість агресії зі сторони інших держав

4. Закони 2 видів:

Закони божественного царства, які мають носити основоположний характер та забезпечувати поширення християнства на суспільний устрій.

Світські закони(закони земного царства), які приймаються на основі божественних законів.

5. Світські закони мають бути співвіднесені з розумом правителя. Чим розумніший правитель, тим справедливіші закони.

6. Влада має бути незалежною від церкви та від феодальних князів, оскільки в іншому випадку державна влада набуває характеру непослідовності здійснення та розпорошеності, що зумовлює послаблення держави.

7. Монархічна форма правління, бо інші призводять до розпорошення державної влади

Томас Мюнцер був прихильником подолання феодальних відносин залежності селян та встановлення загального справедливого устрою на засадах християнського соціалізму

Основні ідеї:

1. Ідея свободи, рівності та захисту окремих напрямів християнської релігії та недопущення переслідувань вірян зі сторони католицької церкви.

2. Категорично заперечував індульгенції, бо вони є причиною несправедливості та порушують канони християнства про загальну любов та справедливість між людьми

3. Закликав до повного соціального перевороту суспільства, що пов’язувалось з відміною феодальних повинностей, недопущення привілейованого стану феодалів та мінімізація подальшого зубожіння народу та надмірного збагачення феодалів.

4. Вимагав становлення системи виборів духовних осіб, скасування кріпацтва, зменшення розмірів податків та забезпечення справедливого судочинства.

5. Оптимальна форма правління – республіка, оскільки влада в ній здійснюється народними масами, які здатні встановити контроль за державними керівниками та не допустити концентрацію державної влади в одних руках.

6. Основа законодавства – закони Біблії,які конкретиз. на рівні світського законодавства.

Жан Кальвін- сформулював осн засади буржуазного устрою сусп.-ва, заснов кальвінізму, як окремого протестантського напряму у християнстві

Основні ідеї:

1. Відносини у суспільстві мають заснов на засадах рівноправ’я, де соціальне становище індивіда безпосередньо залежить від його здібностей та від його праці.

2. Засуджував діяльність католицької церкви. Один авторитет – Всевишній, головна християнс книга – Біблія. Тому держ влада має бути заснов на біблійних канонах, а не на церковних доктринах, які тлумачать положення Біблії.

3. Заперечував необхідність поділу влади, бо вважав,що якість влади залежить від правильного життя людей, а погана влада є покарання людям за їх гріховність

4. Критикував демократичний устрій, олігархія – найдосконаліша.