80. Політико-правова ідеологія соціалізму ( Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є ( Франція), Роберт Оуен ( Англія).

У противагу лібералам, що прагнули до зміц­нення конституційних основ держави, принципів громадянсько­го суспільства для їх поступального руху до правового ладу, прихильники радикальних і швидких перетворень суспільства і держави розробляли проекти соціалістичного майбутнього.

Фур´є, Сен-Сімон, Оуен. 

Загальним для їх творів було: 

1)неприйняття і різка критика капіталізму. Доводили марність політичних реформ, пропонували радикальні перетворення існуючого ладу; 

2)колективізм у суспільній і гос­подарській сфері життя, моральні прин­ципи у їх взаєминах.

Французький соціаліст Шарль Фур´є (1772—1837) головним і корисним правом людини з усіх прав є право на працю. Без нього нічого не варті всі інші права. Справедли­вість вимагає і розкріпачення жінки, визнання її прав.

Сен-Сімон концепція історичного прогресу.

Принцип божественної мо­ралі: «усі люди повинні вбачати одне в одному братів, вони повинні любити одне одного і допомагати одне одному».

Якщо на перших стадіях історичного прогресу па­нування в суспільстві, на його думку, належало священикам і феодалам, потім — юристам і метафізикам, то політична орга­нізація майбутнього суспільства буде підлегла владі вчених і про­мисловців.

Оуен.

Якщо людина — про­дукт середовища, то у всіх соціаль­них лихах винне соціальне середовище. Таку нині створюють капіталістичні відносини, приватна власність, що породжують жадібність і ненависть, темряву і неуцтво народу. Сподівається на доброчинну роль законів, соціальних реформ на користь трудящих, організа­цію профспілок, кооперативів, системи виховання. Проти насильницької революції, здійснюваної неосвіченими людьми. Піонерами заснування комуністичних общин, як вважав ми­слитель, могли виступити люди, що мають капітали і добру волю. Осередком розумної суспільної системи май­бутнього повинна була стати кому­на — «селище спільності». Коли їх стане багато, вони утворять федерацію у масштабах країни, а в майбутньому — міжнародну федерацію. Розумна суспільна система назавжди припинить «су­перництво, розбрати і війни, і люди із самого раннього дитинс­тва будуть привчатися сприяти щастю одне одного». Так з пере­творенням світу перетвориться і людина.

81. Політико-правові погляди Григорія Сковороди.

Демократичний, антикріпосницький напрямок просвітницьких ідей.

Концепція трьох світів: макрокосм (Всесвіт), мікрокосм (людина) і світ символів (Біблія). І перш ніж пізнати світ, потрібно пізнати себе. Самопізнання — ключ до істини, розуміння свого призначення, місця в суспільстві. Щастя людини — у пізнанні. Її розум — інструмент пізнання.

Принцип «пізнай себе» потребує усвідомлення людиною своїх здібностей до певного роду занять. Пізнавши себе, вона правильно вибере свою професію. Моральний ідеал Сковороди — високоморальний, духовний індивід, що знайшов себе, своє місце в суспільстві, сенс життя в праці. «Сродный труд» — джерело гармонії в суспільстві, де кожний має право і повинен трудитися за здібностями.

Розумний суспільно-політичний устрій повинен вибудовуватися на основі принципів, виведених із природи людини. Серед них — «неравное равенство»: нерівність здібностей доповнюється юридичною рівністю в державі.

Сучасне йому суспільство філософ засуджує: у ньому превалює зло, жадібність, користь. Самодержавну, кріпосницьку систему він засуджує. Сковорода засуджує кріпосне право, застарілу феодальну систему. На його думку, зосередження багатства у не багатьох, різка соціальна нерівність — шлях до загибелі держави. Станові привілеї, сваволю і беззаконня розглядав як суперечні людській природі, природному праву і законам.

Засджував неправосуддя. Засуджуючи нерівність у суді, формалізм судочинства, він оцінює діюче право як право сильного.

Г. Сковорода обґрунтовував своє уявлення про суспільно-політичний ідеал, ідею «духовної республіки», «християнскої держави». В його республіці майбутнього відсутні майнова нерівність, гніт, тріумфують свобода, рівність і любов, «сродность труда».

Громадський мир і злагода, взаємна повага, колективізм життя і праці, на його думку, приведуть до поступового відмирання законів. При республіканському ладі всі посади, до найвищих, будуть виборними за принципом «сродности труда», що стане запорукою гармонії особистих і суспільних інтересів і умовою успішного функціонування всіх органів у державному механізмі.