55.Політико-правова доктрина Жан-Жака Руссо.

Жан-Жак Руссо:

1. Виникнення держави та права засновується на договорі, який укладається між людьми та охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства

2. Життя суспільства має бути максимально наближеним до природи, оскільки цивілізовані суспільства руйнує природу людини та призводить до деградації

3. Держава за своєю сутністю є засобом в руках правителя щодо обєднання народу, а також визначення напрямів його розвитку, тому чим мудрішим та досвідченішим буде правитель, тим кращим буде життя народу, тим справедливішими будуть закони.

4. Оптимальна форма правління – конституційна монархія, бо саме вона може встановити межі державного правління та надати людям можливість максимально реалізувати свої здібності та таланти.

Важливою є його ідея народного суверенітету. укладаючи суспільний договір, всі його учасники отримують рівні права, ств республіку.

Особливостями політико-пр ідей у Франції в період Просвітництва:

1. Раціоналізація суспільного життя, що характеризує все існуюче як таке, що може бути об’єктом пізнання людини, а також визначатися в подальшому як об’єкт Реформації відповідно до обґрунтованих та розумних концепцій.

2. Французьке Прсвітництво узагальнило та доопрацювало основні ідеї та підходи, які були сформовані в Голандії, Англії та Німеччині наприкінці 17-поч. 18 ст. тим самим обґрунтувавши відповідні концепції розвитку суспільства та розбудови державно-правових інституцій.

3. Розроблено основні положення формування громадянського суспільства як суспільства рівних освічених та свободних людей, які мають власну автономію та забезпечують як свій матеріальний розвиток так і держави.

4. Держава,її сутність та призначені переосмислення в контексті відходу від абсолютизму до ідеї рівноправності держави порівняно з суспільством та громадянами.

56.Політико-правове вчення Фоми Аквінського

Відомий мислитель середньовіччя, роботи якого присвячені проблемам філософії, теології та політики. Він систематизує онови католицької теології, що визначається офіційною доктриною Римської католицької церкви.

Ідеї:

1. Людина розглядається як політична істота, яка наділена свободою, в тому числі і можл об’єднання в соціальні групи. Як наслідок люди об’єднуються в державу, що має форми раціоналізації людського життя, творцем і правителем в якій є Бог.

2. Призначення держави філософ бачить у створення прийнятних умов життя людини в екон та культурній сферах, що є основою її духовного розвитку.

3. Оскільки основною метою будь-якої людини є досягн небесної благодаті, основою держаного правління має бути католицька церква, а всі державні правителі здійснюють свою діяльність з благословення церкви та має підкорюватися Всевишньому.

4. Форми правління філософ поділяє на добрі: монархія, аристократію та політію та погані: тиранія, олігархія, демократія.

5. Краща форма правління - монархія, бо вона створена за принципами християнського віровчення, де на чалі монархії стоїть монарх, а на чолі Всесвіту – Бог. Проте влада в таких монархіях має здійснюватись на засадах дорадчої ролі крупних феодалів та церковних правителів.

6. Філософ розробив доктрину співвідношення права та закону, де право – результат потреби людей у регулювання суспільних відносин, а закон – положення розуму з метою досягнення загального блага. Право – сфера правди та справедливості, закони – форма виразу права, можуть бути поділені на вічні закони, які створення Всевишнім при створенні Всесвіту, природні закони, як втілення вічного в людині, людські закони, що походять від природних законів для виріш практичних справ, божественні позитивні закони, які втілені у Біблії.